
- •Лекція 1. Вступ до охорони праці як нормативної дисципліни План
- •1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи
- •1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
- •1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці. Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці з іншими дисциплінами
- •1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності в Україні та інших державах. Невиробничий травматизм
- •1.5. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •1.6. Основні поняття в галузі охорони праці
- •Лекція 2 Основи державної політики в галузі охорони праці. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •2. Основи державної політики в галузі охорони праці
- •3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •4. Найважливіші надбання Закону України «Про охорону праці»
- •5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •5.1. Укладання трудового договору
- •5.2. Права працівників під час роботи
- •5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •Лекція 3 Нормативно-правова документація з охорони праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів
- •2. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •3. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4.1. Державний нагляд за охороною праці
- •4.2. Громадський контроль за охороною праці
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Лекція 4 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1. Державне управління охороною праці
- •2. Організація охорони праці на виробництві
- •3. Система управління охороною праці (суоп)
- •4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •5.1. Навчання з охорони праці
- •5.2. Інструктажі з охорони праці
- •6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •Лекція 5 Колективний договір та угода з охорони праці . Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •1. Колективний договір та угода з охорони праці
- •2. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •3. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •3.1. Стимулювання роботи з охорони праці
- •3.2. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •3.2.1. Загальні положення
- •3.2.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •3.2.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.2.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •Лекція 6 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1. Основні поняття й терміни
- •2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •3. Правова класифікація нещасних випадків
- •4. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Порядок розслідування нещасних випадків
- •4.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •4.5. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •4.6. Порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань
- •4.7. Розслідування та облік аварій
- •5. Методи аналізу травматизму й профзахворювань
5. Методи аналізу травматизму й профзахворювань
З метою аналізу виробничого травматизму й профзахворювань застосовують такі методи: статистичний (груповий), топографічний, монографічний, економічний та ін.
Статистичний метод аналізу виробничого травматизму заснований на вивченні причин травматизму за документами й актами за формою Н-1, журналами реєстрації, звітами, листками непрацездатності за певний період часу. Це дозволяє групувати нещасні випадки за певними ознаками: за професіями, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, часом пригоди, днем тижня, зміною, причиною травмування, типом обладнанням тощо, робити висновки щодо необхідних заходів.
Для оцінки рівня травматизму користуються відносними статистичними показниками частоти і тяжкості травматизму та показником загального рівня травматизму.
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч) показує кількість нещасних випадків, які припадають на 1000 працюючих за звітний період:
Кч=Н∙1000/Т,
де Н– загальна кількість випадків травматизму за звітний період; Т– середня кількість працюючих згідно до списку за звітний період.
Коефіцієнт тяжкості травматизму (Кв) визначає середню тривалість тимчасової непрацездатності, яка припадає на один нещасний випадок:
Кв=D/Н,
де D—загальна кількість днів тимчасової непрацездатності всіх потерпілих при нещасних випадках за звітний період, Н — загальна кількість випадків за звітний період.
Цей коефіцієнт не враховує смертельні випадки і переведення на інвалідність і тому не в повному обсязі характеризує тяжкість травматизму.
Для більш об'єктивної оцінки виробничого травматизму використовують показник загального травматизму (К3), який являє собою кількість днів непрацездатності, які припадають на 1000 працюючих:
Кз= Кч∙ Кв=D∙1000/Т.
Для врахування важких травм із смертельним або інвалідним наслідком введено показник (КС,І):
КС,І = Нс,і ∙100/Н,
де Нс,і — кількість випадків із смертельним або інвалідним наслідком.
Різновидом статистичного методу є груповий метод аналізу травматизму. Випадки травматизму групуються за певними ознаками, професія ми потерпілих, робочими місцями у цехах, стажем, віком, причинам] травматизму, обладнанням, яке спричинило травматизм.
Ці коефіцієнти дають можливість вивчати динаміку травматизму на підприємстві, порівнювати його з іншими підприємствами, аналізувати причини травматизму і розробляти заходи для попередження нещасних випадків. Але при цьому не вивчаються ґрунтовно виробничі умови, за яких сталися нещасні випадки.
Топографічний метод заснований на тому, що на плані цеху (підприємства)
позначають умовними знаками місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження й вжиття необхідних профілактичних заходів.
Монографічний метод полягає у детальному дослідженні всього комплексу умов праці: технологічного процесу, робочого місця, обладнання, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту та ін. У результаті такого дослідження виявляються не тільки причини нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися, але й, що особливо важливо, потенційні небезпеки й шкідливості.
Економічний метод полягає у визначенні та аналізі втрат від виробничого травматизму й профзахворювань, а також в оцінці ефективності витрат на запобігання нещасним випадкам і захворюванням.
Системний підхід до аналізу передбачає вивчення повної сукупності факторів, що впливають на умови праці, на всіх стадіях виробничого процесу. При цьому використовуються у комплексі всі існуючі методи дослідження.
Для визначення ступеня впливу декількох факторів на основні показники травматизму, виявлення характеру й тісноти зв'язку між показниками й факторами травматизму використовують методи дисперсійного й кореляційного аналізу. Для оперативного обліку й обробки інформації про травматизм (захворюваність) можуть бути використані ЕОМ.