
- •Лекція 1. Вступ до охорони праці як нормативної дисципліни План
- •1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи
- •1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
- •1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці. Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці з іншими дисциплінами
- •1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності в Україні та інших державах. Невиробничий травматизм
- •1.5. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •1.6. Основні поняття в галузі охорони праці
- •Лекція 2 Основи державної політики в галузі охорони праці. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •2. Основи державної політики в галузі охорони праці
- •3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •4. Найважливіші надбання Закону України «Про охорону праці»
- •5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •5.1. Укладання трудового договору
- •5.2. Права працівників під час роботи
- •5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •Лекція 3 Нормативно-правова документація з охорони праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів
- •2. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •3. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4.1. Державний нагляд за охороною праці
- •4.2. Громадський контроль за охороною праці
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Лекція 4 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1. Державне управління охороною праці
- •2. Організація охорони праці на виробництві
- •3. Система управління охороною праці (суоп)
- •4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •5.1. Навчання з охорони праці
- •5.2. Інструктажі з охорони праці
- •6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •Лекція 5 Колективний договір та угода з охорони праці . Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •1. Колективний договір та угода з охорони праці
- •2. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •3. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •3.1. Стимулювання роботи з охорони праці
- •3.2. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •3.2.1. Загальні положення
- •3.2.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •3.2.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.2.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •Лекція 6 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1. Основні поняття й терміни
- •2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •3. Правова класифікація нещасних випадків
- •4. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Порядок розслідування нещасних випадків
- •4.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •4.5. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •4.6. Порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань
- •4.7. Розслідування та облік аварій
- •5. Методи аналізу травматизму й профзахворювань
3. Правова класифікація нещасних випадків
Вивченню порядку розслідування й обліку нещасних випадків повинне передувати з'ясування поняття "нещасний випадок на виробництві". У зв'язку з цим необхідно розглянути так звану правову класифікацію нещасних випадків. В основу цієї класифікації покладений принцип різниці у правових наслідках для підприємства і для самого потерпілого.
Правові наслідки для підприємства, що витікають із факту нещасного випадку з його працівником: порядок розслідування, склад комісії з розслідування, форма акта розслідування, необхідність обліку й включення до звітності, необхідність виплати штрафу, необхідність відшкодування Фондом соціального страхування заподіяного ушкодження здоров'я.
Можливі правові наслідки для потерпілого: а) при тимчасовій утраті працездатності: кількість днів, що підлягають оплаті за листком непрацездатності, і розмір оплати днів непрацездатності; можливість одержання одноразової допомоги на лікування; б) при стійкій утраті професійної працездатності: кваліфікація інвалідності; розмір пенсії за інвалідністю; можливість та розмір відшкодування втраченого заробітку; можливість отримання та розмір одноразової допомоги.
Згідно з Положенням розслідуються всі нещасні випадки, що сталися на виробництві, із попереднім складанням акта розслідування про потерпілого за формою Н-5 у двох примірниках. У висновках цього акта зазначається наявність (відсутність) зв'язку з виробництвом, підлеглість обліку та, відповідно до висновку, — потрібна форма акта розслідування (Н-1 чи НТ), який складається вже у шести примірниках.
За правовою класифікацією всі можливі нещасні випадки поділяються на чотири категорії: пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом, пов'язані з роботою, побутові.
Пов'язані з виробництвом - випадки, що сталися під час виконання працівником своїх трудових (посадових) обов'язків, утому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися: на території підприємства як протягом робочого часу, так і перед початком або по закінченні роботи ; на шляху до роботи чи з роботи на транспорті підприємства чи наданого йому сторонньою організацією; при будь-яких діях в інтересах підприємства. Про такі випадки складається акт за формою Н-1.
Не пов'язані з виробництвом - випадки, що сталися під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства; при використанні в особистих цілях транспортних засобів, устаткування, механізмів, інструментів (крім тих випадків, що сталися внаслідок їх несправності); під час скоєння злочину або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; при офіційному встановленні уповноваженими органами факту природної смерті чи самогубства працівника; випадки, що сталися внаслідок вживання алкоголю і наркотичних речовин або внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця та ін.) за письмовим висновком медичного закладу, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком. Про такі випадки складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).
Таким чином, у поняття "нещасний випадок на виробництві" входять випадки як пов'язані з виробництвом, так і не пов'язані з виробництвом, тобто підприємство зобов'язане розслідувати кожний нещасний випадок, що стався на території підприємства чи поблизу неї або в іншому місці при виконанні службових обов'язків із складанням акта за формою Н-5 та акта за формою Н-1 або НТ.
Пов'язані з роботою - випадки, що сталися за таких обставин:
1. Підчас виконання повсякденних трудових обов'язків на своєму звичайному робочому місці або під час відрядження.
2. Під час здійснення будь-яких дій в інтересах організації навіть за власною ініціативою.
3. Під час прямування до місця роботи або з роботи додому.
4. На території організації не при виконанні прямих обов'язків,
але впродовж робочої зміни, а також перед початком або після закінчення роботи.
5. Поблизу території організації, включаючи встановлені перерви.
6. Під час виконання державних і громадських обов'язків.
7. Під час виконання громадського обов'язку щодо врятування життя людини, охорони правопорядку.
8. При втраті працездатності під час виконання донорських функцій.
Цей перелік є вичерпним, він установлений органами державного соціального страхування і включає також нещасні випадки, пов'язані з виробництвом (пункти 1, 2, 4, 5 переліку). Таким чином, кожен випадок, пов'язаний з виробництвом, одночасно належить до випадків, пов'язаних із роботою. Навпаки, нещасний випадок може бути пов'язаний з роботою, але не пов'язаний з виробництвом.
Побутові — випадки, що сталися у вільний від роботи час поза територією підприємства за обставин, що не входять до переліку випадків, пов'язаних із роботою.
Випадки, пов'язані з виробництвом, викликають необхідність сплати підприємством штрафу та відшкодування потерпілому Фондом страхування від нещасного випадку заподіяного ушкодження здоров'я і виплати одноразової допомоги згідно з чинним законодавством.
Нещасні випадки, пов'язані з роботою (але не пов'язані з виробництвом) та побутові розслідують в іншому порядку, складають акт за формою НТ (невиробничий травматизм) або за формою ПТ (побутовий травматизм) і не обліковують. Такі випадки не тягнуть за собою також і відповідальності підприємства за нещасний випадок.
Потерпівшим при випадках, пов'язаних із роботою (серед них і пов'язаних із виробництвом) листок непрацездатності оплачують у розмірі 100% середнього заробітку незалежно від трудового стажу та членства в профспілці, до того ж із першого дня настання тимчасової непрацездатності, а у разі стійкого ушкодження здоров'я потерпілому згідно з Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відшкодовується заподіяна шкода, пенсія призначається на пільгових умовах.
Потерпілому при випадках, не пов'язаних із виробництвом, як і при побутових, оплата листка непрацездатності залежить від стажу роботи, членства в профспілці і настає лише із шостого дня непрацездатності. Пенсія призначається на загальних підставах, відшкодування втрати здоров'я чи іншого ушкодження не відбувається.
Таким чином, основна різниця у правовому відношенні для підприємства між нещасними випадками, пов'язаними з виробництвом і пов'язаними з роботою, полягає утому, що перші підлягають обліку, а другі - не підлягають. Для потерпілого правові наслідки і в тому, і в іншому випадку однакові.