- •Основні визначення
- •Класифікація енергетичних ресурсів
- •Ресурсна база основних джерел енергії
- •Ресурси поновлювальної енергії
- •Порівняння палив
- •Лекція 2 Енергетичний потенціал вітру
- •Потенційні вітроресурси
- •Питомий енергетичний потенціал вітрової енергії в Україні
- •Лекція 3 Енергетичний потенціал сонячного випромінювання
- •Енергетичний потенціал сонячної радіації
- •Дані по сонячній радіації
- •Енергетичний потенціал сонячного випромінювання (продовження). Розсіяне випромінювання
- •Проходження сонячного випромінювання через атмосферу Землі.
- •Чому небо синє?
- •Релеєвське розсіювання
- •Розсіювання Мі
- •Порівняння розсіянь Мі та Релея
- •Ефект Тиндаля
- •Нейтральні точки.
- •Випромінювання на поверхні Землі
- •Джерела геотермального тепла
- •Підземні термальні води (гідротерми)
- •Запаси й поширення термальних вод
- •Лекція 6. Енергетичні ресурси океану. Енергія біомаси Баланс поновлюваної енергії океану
- •Океанські тес
- •Реалізація пілотних проектів:
- •Енергетичний потенціал океанських течій
- •Енергія біомаси
- •Горючі відходи
- •Тверді міські відходи
- •Використання відстою
- •Відходи тваринництва
- •Використання відходів
- •Рослинні залишки
- •Продукти лісу
- •Водорості й водні макрофіти
- •Гідроенергетичний потенціал і його розподіл по континентам і країнам
- •Класифікація у визначенні потенціалу:
- •Особливості функціонування гідроенергетики України
- •Вторинні джерела енергії
- •Закон України Про енергозбереження
- •Енергетична стратегія України на період до 2030 року
- •Державна Програма реформування, модернізації та розвитку комунальної теплоенергетики України
- •Лекція 8 Ресурсна база невідновлювальних джерел енергії: вугілля, нафти, природного газу, ядерного палива. Енергетична оцінка резервів.
- •Одиниці виміру
- •Основні марки нафти та їх опис
- •Природні горючі гази (пгг)
- •Склад й властивості пгг
- •Запаси горючих газів
- •Родовища пгг
- •Видобуток природного горючого газу
- •Класифікація й основні властивості марочних вугіль
- •Паливно-енергетичні ресурси України
- •Видобуток
- •Характеристика запасів
- •Тенденції
- •Стаття 3. Основні принципи державної політики енергозбереження
- •Стаття 11. Економічні заходи для забезпечення енергозбереження
- •Стаття 12. Фінансування заходів щодо економії та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів
- •Стаття 17. Економічні санкції за марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів
- •Енергетична стратегія україни на період до 2030 року
- •1.3. Позиціонування України на міжнародних енергетичних ринках
- •Державна програма реформування, модернізації та розвитку комунальної теплоенергетики україни
Дані по сонячній радіації
Дані по сонячній радіації можна представляти декількома способами, причому вони повинні містити наступну інформацію:
1. Чи є вони безпосередньо вимірюваними величинами або сумарними значеннями за який-небудь період часу (зазвичай за годину або добу).
2. Час або період часу, на протязі якого проводилися вимірювання.
3. Тип сонячної радіації (пряма, розсіяна або сумарна), тип вимірювальної апаратури.
4. Орієнтація прийомної поверхні (зазвичай горизонтальна, іноді з певним нахилом або в напрямку нормалі).
5. Для усереднених даних період часу, для якого проводилося усереднення (наприклад, середньомісячне значень добової суми сонячної радіації).
Існують рівняння для оцінки сонячної радіації (прямої) залежно від кліматичних умов.
Рівняння Ангстрема, отримане статистичним методом регресії, зв'язує середню щільність потоку сонячної радіації із щільністю потоку радіації в ясний день (у розглянутій місцевості) і середньою часткою можливого числа годин сонячного сяйва:
(3)
де Нсер - середнє значення щільності потоку радіації на горизонтальному поверхні в розглянутий період часу (наприклад, за місяць); Н'0, - щільність потоку радіації на горизонтальній поверхні в ясні дні у той же період часу; п — середньодобове число годин сонячного сяйва в той же період часу; N - максимальне добове число годин сонячного сяйва в той же період часу;
Значення постійних a’ і b’ визначені поруч авторів шляхом статистичної обробки радіаційних даних і даних про сонячне сяйво для тих самих станцій і моментів часу. Фриц приводить значення a’ = 0,35 і b’ = 0,61. Значення Н'о, використовувані в рівнянні (3), можуть бути визначені по графіках:
Дані по сонячній радіації в ясні дні на горизонтальній поверхні для різних широт
Необхідно знати також тривалість дня; її можна визначити із зенітного кута Сонця для горизонтальної поверхні:
Для θz=90о
-
годинний кут сходу (заходу) Сонця
Тоді тривалість світлового дня:
N =
Основні труднощі рішення рівняння (3) пов'язана з невизначеністю величин Н'0, і n/N. Точність визначення другої величини залежить від вимірювальної апаратури (запису реєстраторів сонячного сяйва можуть по різному інтерпретуватися), у той час як невизначеність першої пов'язана з неможливістю точного визначення структури ясного дня. Пізніше Пейдж і ін. модифікували цей метод, увівши в рівняння щільність позаатмосферної сонячної радіації на горизонтальній поверхні:
де Н0 - щільність потоку позаатмосферної сонячної радіації для тієї ж самої місцевості, усереднена за розглянутий період часу; а, b - видозмінені постійні залежно від координат місцевості.
Льоф і ін. запропонували ряд значень постійних а й b для різних місцевостей і кліматичних зон.
Н0 можна розрахувати по співвідношенню
Однак використання цієї енергії для виробництва електрики у великих розмірах пов'язано з великими труднощами, головні з яких - низька щільність сонячної радіації на поверхні землі й переривчастий характер її надходження (нічний час доби, хмарність, похмурі дні). Відомі шляхи подолання цих перешкод - створення акумуляторів енергії й комбінованих сонячно-паливних або сонячно-атомних енергосистем, а також застосування пристроїв, що концентрують сонячну енергію, що підвищують її щільність. На жаль, ці рішення не знайшли широкого застосування особливо в країнах, розташованих у високих широтах, через неконкурентоспроможність із традиційними електростанціями.
Лекція 4
