
- •Основні визначення
- •Класифікація енергетичних ресурсів
- •Ресурсна база основних джерел енергії
- •Ресурси поновлювальної енергії
- •Порівняння палив
- •Лекція 2 Енергетичний потенціал вітру
- •Потенційні вітроресурси
- •Питомий енергетичний потенціал вітрової енергії в Україні
- •Лекція 3 Енергетичний потенціал сонячного випромінювання
- •Енергетичний потенціал сонячної радіації
- •Дані по сонячній радіації
- •Енергетичний потенціал сонячного випромінювання (продовження). Розсіяне випромінювання
- •Проходження сонячного випромінювання через атмосферу Землі.
- •Чому небо синє?
- •Релеєвське розсіювання
- •Розсіювання Мі
- •Порівняння розсіянь Мі та Релея
- •Ефект Тиндаля
- •Нейтральні точки.
- •Випромінювання на поверхні Землі
- •Джерела геотермального тепла
- •Підземні термальні води (гідротерми)
- •Запаси й поширення термальних вод
- •Лекція 6. Енергетичні ресурси океану. Енергія біомаси Баланс поновлюваної енергії океану
- •Океанські тес
- •Реалізація пілотних проектів:
- •Енергетичний потенціал океанських течій
- •Енергія біомаси
- •Горючі відходи
- •Тверді міські відходи
- •Використання відстою
- •Відходи тваринництва
- •Використання відходів
- •Рослинні залишки
- •Продукти лісу
- •Водорості й водні макрофіти
- •Гідроенергетичний потенціал і його розподіл по континентам і країнам
- •Класифікація у визначенні потенціалу:
- •Особливості функціонування гідроенергетики України
- •Вторинні джерела енергії
- •Закон України Про енергозбереження
- •Енергетична стратегія України на період до 2030 року
- •Державна Програма реформування, модернізації та розвитку комунальної теплоенергетики України
- •Лекція 8 Ресурсна база невідновлювальних джерел енергії: вугілля, нафти, природного газу, ядерного палива. Енергетична оцінка резервів.
- •Одиниці виміру
- •Основні марки нафти та їх опис
- •Природні горючі гази (пгг)
- •Склад й властивості пгг
- •Запаси горючих газів
- •Родовища пгг
- •Видобуток природного горючого газу
- •Класифікація й основні властивості марочних вугіль
- •Паливно-енергетичні ресурси України
- •Видобуток
- •Характеристика запасів
- •Тенденції
- •Стаття 3. Основні принципи державної політики енергозбереження
- •Стаття 11. Економічні заходи для забезпечення енергозбереження
- •Стаття 12. Фінансування заходів щодо економії та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів
- •Стаття 17. Економічні санкції за марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів
- •Енергетична стратегія україни на період до 2030 року
- •1.3. Позиціонування України на міжнародних енергетичних ринках
- •Державна програма реформування, модернізації та розвитку комунальної теплоенергетики україни
Лекція 2 Енергетичний потенціал вітру
Вітроенергетичні ресурси виникають на Землі при нерівномірному нагріванні її поверхні Сонцем. Протягом дня повітря над великими водними поверхнями залишається порівняно холодним, тому що більша частина енергії сонячного випромінювання витрачається на випар води або ж поглинається нею. Над сушею, повітря нагрівається протягом дня більше, він розширюється, легшає й піднімається вгору. Його заміняє більше щільне холодне повітря, розташований над водою. Так у прибережній зоні виникають бризи.
Протягом ночі їхній напрямок над прибережними водами міняється на зворотне, тому що суша прохолоджується швидше води й відповідно знижується температура розташованого над нею повітря. Холодне повітря, що рухається до моря, витісняє нагрітий, котрий піднімається з поверхні води. Аналогічно спостерігаються бризи з боку гір протягом дня, коли тепле повітря піднімається уздовж схилу, нагрітого Сонцем. Уночі порівняно холодне повітря на схилі стікає в долини.
Подібна циркуляція повітряних мас в земній атмосфері спостерігається при великому нагріванні поверхні Землі поблизу екватора, чим у районах полюсів. Вітер над холодною поверхнею, що дме від полюсів до екватора, заміщає гаряче повітря, що піднімається в тропіках і переміщається у верхніх шарах атмосфери в напрямку до полюсів.
Обертання Землі також впливає на циркуляцію її повітря. Сили інерції, які діють на холодне повітря, що рухається поблизу поверхні в напрямку до екватора, прагнуть закрутити його в західному напрямку. У той же час тепле повітря, що рухається у верхніх шарах атмосфери в напрямку до полюса, має тенденцію до повороту на схід. Ця циркуляція повітря на великому просторі навколо зони зниженого тиску відбувається в напрямку, протилежному напрямку руху годинникової стрілки в північній півкулі, і за годинниковою стрілкою - у південному. Тому що вісь обертання Землі нахилена під кутом 23,5 до площини її обертання навколо Сонця, те сезонні зміни теплової енергії, одержуваної від Сонця, залежать від змін у ці періоди швидкості й напрямку вітру на даній ділянці земної поверхні.
Енергія, що безупинно надходить від Сонця й перетвориться в кінетичну енергію вітрових потоків на Землі, відповідає, по оцінках, сумарній потужності понад 10 ГВт.
Вітрові параметри, використовувані для вітроенергетики, поділяються на три основні групи:
- перша містить у собі основні статистичні розподіли, які дозволяють виявити особливості вітрового режиму досліджуваного регіону й дати попередню оцінку його енергетичних ресурсів;
- друга група характеристик призначена для встановлення оптимального співвідношення між потужністю вітрового потоку й потужністю ВЭУ. З їхньою допомогою більш точно можна прогнозувати реально можливий рівень утилізації ресурсів;
- третя група призначена для характеристики вітру в той час,
коли його режим несприятливий для використання енергетичних ресурсів. Цей режим формується при затишші і слабких вітрах, які у вітроенергетиці називаються енергетичними штилями, а також при сильних і дуже сильних вітрах.