Рослинні залишки

Залишки даного виду складаються в основному із целюлози (вуглецемісткої) і можуть бути відносно легко підготовлені для використання. Залишки зернових культур, за винятком, можливо, рису, належать до відносно сухих культур: вміст вологи в них становить приблизно 15%. Теплота згоряння рослинних залишків більшості цих культур коливається в межах 11 500-18 600 кДж/кг. Середнє значення теплоти згоряння рослинних залишків 16300 кДж/кг.

Велика увага приділяється енергетичному потенціалу відходів цукрового очерету, що утворюються при добуванні цукру, які становлять приблизно 30% маси самого цукрового очерету. Теплота згоряння відходів цукрового очерету становить 18 930 кДж/кг.

Продукти лісу

Структура витрати продуктів лісу

Призначення		Об. %.
Лісоматеріали		57,0
Виробництво паперу		28,0
Деревне паливо		4,0
Відходи при заготівлі й транспортуванні лісу		11,0
	Разом	100,0

Відходи, що накопичуються в процесі лісозаготівель і лісопереробки можна розділити на дві великі групи: відходи лісу й виробничі відходи.

Перші утворюються безпосередньо в лісі й включають опалі гілки, дерева, що загинули, залишки від згорілих дерев і відходи, що виникають у процесі відбраковування, заготівлі й транспортування.

Оцінка загальної кількості відходів лісу відсутня. Найбільша кількість відходів припадає на відбраковування (у тому числі загиблих і дерев, що перестояли), а також на заготівлю й транспортування. З погляду енергoресурсів саме ці відходи становлять найбільший інтерес.

Відходи при лісозаготівлях переважно складаються з деревини й целюлози, і їх основними складовими елементами є вуглець, кисень і водень. На частку вуглецю припадає близько 50 мас. % кисню – 40 мас. % і водню – 5 мас. %. Теплота згоряння відходів лісозаготівель дорівнює приблизно 18 610 кДж/кг сухої маси. Кількість золи відходів залежить від методу їхнього збору. При виконанні деяких операцій у відходи попадають мінеральні забруднення у вигляді каменів, бруду й піску, що приводить до різкого збільшення вмісту золи. Звичайно в деревині міститься 1,0 % золи, а в корі - від 2 до 10%.

Водорості й водні макрофіти

Близько 50-70% маси водоростей може ферментуватися. При дослідженні 11 видів судинних водяних рослин було встановлено, що їхня теплота згоряння становить 16 353 - 19058 кДж/кг сухої маси.

Продуктивність наземних і морських рослин

Тип рослин	Продуктивність у рік, кг/м2
Наземні
дерева	0,9-2,8
трави	1,1-6,8
Морські
водорості (ставки для обробки скидань)	4,5
водорості (лабораторні культури)	6,8-13,5
бура водорість (природні умови)	4,9

Характеристики морських рослин

Вид водоростей	Теплота згоряння, ккал/г сухої маси		Вміст золи, % сухої маси
	середнє значення	відхилення	середнє значення	відхилення
Зелені	3,47	0,76	29.5	15,4
Червоні	3,19	1,04	20,5	21,2
Бурі	3,06	0,56	32,4	9,9
Загальний показник	3,17	0,84	25,7	16,7

Лекція 7

Гідроенергетика. Вторинні джерела енергії

ГІДРОЕНЕРГЕТИКА

Гідроенергетичні ресурси світу

Загальні відомості

Гідроенергоресурси - це запаси енергії води річкових потоків і водойм, розташованих вище рівня моря (а також енергії морських припливів).

Для гідроенергоресурсів характерна риса, що перетворення механічної енергії води в електричну відбувається на ГЕС без проміжного виробництва тепла.

Енергія рік поновлювана, причому циклічність її відтворення повністю залежить від річкового стоку, тому гідроенергоресурси нерівномірно розподіляються протягом року, крім того їхня величина міняється рік у рік. В узагальненому виді гідроенергоресурси характеризуються середньобагаторічною величиною (як і водні ресурси).

Вироблення електроенергії ГЕС світу після 2-ї Світові війни зростало великими темпами: з 200 млрд. квт-год у 1946 г. до 860 млрд. квт-год в 1965 г. і 975 млрд. квт-год. в 1978 г. А зараз у світі виробляється більше 2100 млрд. квт-ч гідроенергії в рік. Прискорений розвиток гідроенергетики в багатьох державах світу пояснюється перспективою наростання паливно-енергетичних і екологічних проблем, пов'язаних із продовженням наростання вироблення електроенергії на традиційні (теплових і атомних) електростанціях при слабко розробленій технологічній основі використання нетрадиційних джерел енергії. Основна частина світового вироблення ГЕС падає на Північну Америку, Європу, Росію і Японію, у яких виробляється до 80 % електроенергії ГЕС світу.

У ряді країн з високим ступенем використання гідроенергоресурсів спостерігається зниження питомої ваги гідроенергії в електробалансі. Так, за останні 40 років питома вага гідроенергії знизилася в Австрії з 80 до 70 %, у Франції з 53 до дуже малої величини (за рахунок збільшення виробництва електроенергії на АЕС), в Італії з 94 до 50 % (це пояснюється тим, що найбільш придатні до експлуатації гідроенергоресурси в цих країнах уже майже вичерпані). Одне із самих великих знижень відбулося в США, де виробіток електроенергії на ГЕС в 1938 р. становила 34 %, а вже в 1965 р. - тільки 17 %. У той же час в енергетиці Норвегії ця частка становить 99,6 %, Швейцарії й Бразилії - 90 %, Канади - 66 %.