Заняття 1

Тема.

Схема| історії| хвороби|. Проведення розпиту хворого|.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: ознайомитись з завданнями пропедевтики внутрішньої медицини, загальним планом обстеження хворих, схемою історії хвороби. Засвоїти основні принципи медичної етики і деонтології. Методика розпитування хворого.

Вихідний рівень знань.

Основні закони і категорії матеріалістичної діалектики.

Зміст теми.

1. Методика клінічного обстеження хворих.

2. Основні принципи медичної етики і деонтології.

3. Поняття про ятрогенні захворювання.

4. Методика розпитування хворого. Анамнез і його складові частини.

Хід виконання заняття.

1. Теоретичне обговорення теми.

2. Обстеження хворого в палаті (оформлення паспортної частини, скарг, анамнезу захворювання, анамнезу життя, в т. ч. алергологічного анамнезу).

Практичні навички: вміти застосувати принципи лікарської деонтології при спілкуванні з людьми; знати розділи історії хвороби, план послідовного обстеження хворого, основні поняття про медичну деонтологію і етику. Вміти проводити розпитування хворого, письмово викладати анамнез. Знати план послідовного обстеження хворого, складові частини анамнезу.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Що вивчає пропедевтика внутрішніх хвороб?

2. Які існують методи обстеження хворих?

3. Вказати складові частини історії хвороби.

4. Поняття “здоров’я”, “хвороба”, “симптом”, “синдром”, “діагноз”. Види діагнозу.

5. Що таке лікарська деонтологія?

6. Що таке медична етика?

7. Що таке ятрогенні захворювання?

8. З яких елементів складається розпитування хворого?

9. Що таке анамнез?

10. Роль вітчизняних вчених в розробці анамнезу.

11. Скарги: основні і додаткові (другорядні), їх деталізація.

12. Послідовність збирання анамнезу хвороби і анамнезу життя.

13. Основні і додаткові скарги хворого, в якого проводилось опитування.

14. Причини виникнення захворювання, характер протікання захворювання (гострий, хронічний), характерні особливості анамнезу життя у обстежуваного хворого.

Домашня самопідготовка.

1. Методи обстеження хворих.

2. Анамнез, його складові частини.

3. Основні принципи медичної етики і деонтології, ятрогенія.

Латинські терміни.

Auger, gri – хворий

Agonia, ae – боротьба, передсмертний стан

Ambulo – ходжу, гуляю

Aitior, (грецьке) – причина

Anamnesis, is – згадування

Curator, oris – людина, що спостерігає за хворими

Curo – лікую

Curator, oris – той, що спостерігає за хворим

Diagnosis, is – визначення, розпізнавання хвороби

Diagnostica, ae – наука про розпізнавання хвороб

Diagnosis, is – розпізнавання хвороби

Diagnostica, ae – вчення про розпізнавання хвороби

Diathesis, is – схильність

Diaeta, ae – спосіб життя, харчовий режим, дієта

Epicrisis, is – остаточне рішення про хворобу

Epicrisis, is – явище після кризису, кінцеве рішення про хворобу

Exacerbatio, onis – загострення

Hospitium, ii – притулок, лікарня (часто війскова)

Incurabilis, e – невиліковний

Invalidus, i –слабий, нездоровий, недієздатний

Jatros (гр.) – лікар

Kline (гр.) – ліжко, постіль

Lazzaretto (італ.) – невелика лікарня, війсковий госпіталь

Medicus, i – лікар

Morbus, i – хвороба

Mors, tis – смерть

Nosologia, ae – наука про окремі хвороби

Pathognomonicus – патогномонічний, переважно симптом, що вказує на певну хворобу

Polis (гр.) – місто

Policlinica, ae – поліклініка, міська амбулаторія

Prognosis, is – передбачення

Propaideuo (гр.) – навчаю попередньо, підготовлюю

Prophylacticus, a – запобігаючий

Pathos, (грец.) – хвороба

Pathogenesis, is – вчення про розвиток хвороби

Pathognomonicus, a, um – патологічний переважно симптом, який вказує на визнвчену хворобу

Praesens, entis – теперішний

Sanus, a – здоровий

Sanitas, atis – здоров’я

Soma (гр.) – тіло

Status, us – стан

Status praesens – теперішній стан

Symptoma (гр.) –співпадіння, ознака

Sanatio, onis – виздоровлення

Symptoma (грец.) – співпадіння, ознака

Symptomatologia, ae – вчення про ознаки хвороби (семіологія)

Therminus – межа, границя

Therapia, ae – лікування

Vita, ae – життя

Тести:

1. Що таке prognosis lethalis:

1) добрий прогноз;

2) сумнівний;

3) поганий;

4) дуже поганий;

5) смертельний.

2. Діагноз morbi et aegroti – це:

1) синтетичний або повний;

2) діагноз шляхом спостереження;

3) диференціальний діагноз;

4) діагноз по лікувальному ефекту.

3. Діагноз, визначення:

1) це прояв хвороби;

2) сукупність проявів хвороби;

3) об’єктивний стан хворого в момент обстеження;

4) коротке лікарське заключення про суть захворювання і стан хворого;

5) розпізнавання патогенезу захворювання.

4. Що таке prognosis bona:

1) добрий прогноз;

2) сумнівний;

3) поганий;

4) дуже поганий;

5) смертельний.

5. Що вивчає пропедевтика:

1) наука про лікування дітей;

2) “діагностика”, наука про методи обстеження хворого для розпізнавання захворювань і стану хворого.

3) наука про етіологію і патогенез захворювань;

4) наука про диференціальну діагностику захворювань;

5) класифікація внутрішніх захворювань.

6. Що таке об’єктивний симптом:

1) прояви захворювань, що виявляються лікарем при об’єктивному обстеженні;

2) скарги хворого;

3) прояви хворого, що виявляються при розпитуванні;

4) агравація;

5) симуляція.

7. Що таке Status qno:

1) зовнішній вигляд хворого;

2) огляд;

3) об’єктивний стан здоров’я людини в момент медичного обстеження;

4) положення хворого в ліжку;

5) стан без змін.

8. Екзацербація – це:

1) період покращення стану хворого;

2) повне виздоровлення;

3) тимчасове виздоровлення;

4) хронізація захворювання;

5) загострення захворювання.

9. Що таке другорядні скарги:

1) скарги, характерні для основної домінуючої патології;

2) скарги, характерні для супутнього захворювання;

3) скарги, характерні для ускладнення основного захворювання;

4) скарги загального характеру;

5) скарги, окрім тих, що характерні для основної і домінуючої патології.

10. Що таке сімейний анамнез:

1) спадковий анамнез;

2) вияснення стану здоров’я родичів (батьків, братів, сестер);

3) одружений, заміжня, з якого часу; час настання клімаксу; для жінок – початок менструацій, кількість вагітностей, родів, абортів, кількість дітей.

4) непереносимість ліків, харчових продуктів у родичів;

5) вияснити кількість одружень протягом життя і стан здоров’я всіх подружніх “половин”.

11. З якої системи органів треба починати розпитувати по органам і системах:

1) не має значення;

2) з серцево-судинної і системи в зв’язку з її важливістю;

3) з тої, яка з основних скарг хворого виглядає ураженою;

4) з дихальної, особливо в зимовий час;

5) з травної.

12. Яке заключення має бути зроблено в результаті розпитування хворого:

1) оцінити загальний стан хворого;

2) поставлений попередній діагноз;

3) вияснити, яка система уражена, як між собою взаємопов’язані скарги, гострий чи хронічний характер має захворювання;

4) назначити лікування;

5) оцінити стан здоров’я хворого.

13. Патогномонічний симптом це:

1) суб’єктивний симптом;

2) об’єктивний симптом;

3) симптом, характерний виключно для певного захворювання;

4) симптом, що характеризує основне захворювання;

5) симптом, що відображає патогенез захворювання.

14. Синдром – це:

1) сукупність проявів хвороби;

2) ознака захворювання;

3) прояв ефекту лікування;

4) дані про перебіг захворювання;

5) група симптомів, патогенетично пов’язаних між собою.

15. Що таке ремісія:

1) повне виздоровлення;

2) захворювання, що супроводжує основну патологію, але не є пов’язане з нею;

3) виникнення в результаті несприятливого перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;

4) тимчасове виздоровлення (проміжок між періодами загострення хвороби);

5) відновлення хвороби після деякого періоду виздоровлення.

16. Ідіосинкразія – це:

1) природжене недоумство;

2) ототожнювання;

3) нескладність мислення;

4) сукупність спадкових факторів особин;

5) загальна назва реакцій організму, схожих деякими клінічними проявами на алергічні, виникають при генетично зумовленій підвищеній чутливості до окремих харчових продуктів, лікарських препар., тощо.

17. Що таке “хвороба”:

1) сукупність сипмтомів;

2) морфологічні зміни організму;

3) функціональні зміни організму;

4) психолоічні зміни особи;

5) реакція організму на його пошкодження.

18. Паратипічні захворювання – це:

1) спадкові;

2) неспадкові;

3) ідіопатичні;

4) аутоімунні;

5) інфекційні.

19. Що таке діагноз per exclusionem:

1) синтетичний або повний;

2) діагноз шляхом спостереження;

3) діагноз шляхом виключення;

4) діагноз по лікувальному ефекту;

5) діагноз на основі врахування шкідливого впливу лікування.

20. Реконвалесценція – це:

1) відновлення хвороби після деякого періоду виздоровлення;

2) тимчасове виздоровлення;

3) виникнення на фоні перебігу основного захворювання, нової, інколи важкої патології;

4) захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов’язане з нею;

5) повне виздоровлення.

21. Що таке “діагноз” дослівно:

1) “розпізнавання” (переклад з грецьк. мови);

2) “розпізнавання” (переклад з латинськ. мови);

3) “патогенез” (переклад з грецьк. мови);

4) “назва” (переклад з латинськ. мови);

5) “назва” (переклад з грецьк. мови).

22. Діагноз morbi це:

1) визначення індивідуальних особливостей організму;

2) визначення хвороби по прийнятій класифікації;

3) міжнародна класифікація захворювань;

4) диференціальний діагноз хвороб;

5) класифікація причин захворювань.

23. Визначення терміну “анамнез”:

1) переклад з грецьк. мови “відомості про попередній стан”;

2) перклад з латинськ. мови “відомості про попередній стан” або “спогад про попередній стан”;

3) переклад з грецьк. мови “розпитування”;

4) переклад з латинськ. мови “розпитування”;

5) переклад з латинськ. мови “дані про перебіг захворювання під час лікування”.