- •Пояснювальна записка
- •Лекція № 1
- •Психологія як наука
- •Основні етапи становлення психології як науки
- •Предмет психології та її завдання
- •Етапи становлення предмета психології як науки
- •Завдання психології:
- •Основні напрями в сучасній психології. Структура (галузі) психології та її зв’язок з іншими науками Основні напрями в сучасній психології
- •Основні методи психологічного дослідження
- •Зв'язок психології з іншими науками
- •Поняття про особистість. Склад і структура особистості
- •Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
- •Література:
- •Поняття про темперамент та фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •Фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •Основні властивості темпераменту
- •Психологічна характеристика типів темпераментів
- •4. Поняття про характер. Структура характеру
- •Спрямованість
- •Основні риси характеру. Акцентуація характеру
- •Види здібностей:
- •Індивідуальні відмінності в здібностях людей та їх природні передумови
- •Рівні прояву здібностей:
- •Роль темпераменту в діяльності людини. Формування характеру (самостійна робота № 5) Література:
- •Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •Класифікація та різновиди відчуттів. Загальні закономірності та властивості відчуттів
- •Загальні закономірності та властивості відчуттів
- •Поняття про сприймання. Різновиди сприймання
- •Види сприймання
- •За активністю сприймання
- •Основні закономірності (властивості) сприймання. Спостереження та спостережливість
- •Спостереження і спостережливість
- •Мислення. Соціальна природа мислення. Розумові дії. Операції та форми мислення. Види мислення
- •Соціальна природа мислення
- •Розумові дії мислення
- •Процес розуміння
- •Процес розв'язання завдань
- •Пам’ять. Теорії, види та процеси пам’яті. Індивідуальні особливості та типи пам’яті
- •Теорії пам'яті
- •Увага, фізіологічна основа уваги. Види та властивості уваги
- •Поняття про уяву та уявлення. Види уяви
- •Види уяви
- •Емоції та почуття, їх вплив на психічний стан людини, фізіологічна сутність. Прояви емоційного стану людини. Вищі почуття
- •Властивості емоцій та почуттів:
- •Функції емоцій та почуттів:
- •Види емоцій та почуттів
- •Прояви емоційного стану людини (форми). Вищі почуття Прояви емоційного стану людини
- •Поняття про волю. Довільні дії та їхні особливості. Основні якості волі
- •Довільні дії та їх особливості
- •Аналіз складної вольової дії
- •Література
- •Поняття про мову та її функції
- •Основні елементи мови
- •Мовлення, фізіологічні механізми мовної діяльності. Різновиди мовлення
- •Види мовлення
- •Невербальне
- •Звукове
- •Письмове
- •Афективне
- •Поняття про спілкування
- •Засоби та функції спілкування
- •Різновиди спілкування
- •Компоненти, які сприяють розвитку комунікації
- •Література
- •Сутність міжособистісного спілкування
- •Особистісні орієнтації та рівні спілкування (за а.Б.Добровичем)
- •Індивідуальні типи спілкування
- •Індивідуальні типи співрозмовників
- •Типові стилі комунікативної поведінки
- •Роль особистого простору у спілкуванні
- •Типи поведінкових реакцій пацієнтів (агресивність, впевненість у собі, невпевненість у собі)
- •Характеристика поведінкових реакцій пацієнтів
- •Література
- •Стадії міжособистісного розуміння. Адекватність розуміння поведінки інших людей
- •А декватність розуміння поведінки інших людей
- •Феномени ідентифікації, рефлексії, емпатії у міжособистісному розумінні
- •Поняття конфлікту. Витоки, причини та функції конфліктів Історична еволюція розвитку поняття конфлікт
- •Витоки, причини та функції конфліктів
- •Структурні елементи та динаміка конфліктів
- •Види класифікацій конфліктів
- •Психологічні особливості управління конфліктом
- •Основні типи поведінки при розв’язанні конфлікту
- •(Сітка Томаса-Кілмена)
- •Соціально-психологічний клімат як результат та умова ефективності спільної діяльності(самостійна робота № 23)
- •Загальна характеристика процесу соціалізації (самостійна робота № 24) Література:
- •Питання до диференційованого заліку з предмету «Основи психології та міжособового спілкування» спеціальність „Сестринська справа”
Роль особистого простору у спілкуванні
О
СОБИСТИЙ
ПРОСТІР –
__________________________
___________________________________________________
___________________________________________________
___________________________________________________
_________________________________________________________________
Частину просторового середовища людина природно вважає своєю власністю, якою може розпоряджатися й охороняти від чужих зазіхань. Цим персоналізованим простором, або "власною персональною територією", можуть бути житло, конкретне місце у цьому житлі, робоче місце людини, ліжко і тумбочка у гуртожитку тощо. Це так звана "первинна особистісна територія".
Крім цього, психологи розпізнають "вторинну територію", якою людина "за звичкою" або "за традицією" намагається користуватись, але не контролює надто безапеляційно (місце в лекційній залі, бібліотеці, на пляжі тощо). Персональна територія й особистісний простір необхідні для встановлення межі між "собою" та "іншими" і виконують функцію регуляції міжособистісних відносин.
У зональному просторі людини можна виділити нижчезазначені зони:
Прийнято виділяти чотири види комунікативної дистанції між людьми:
______________________________________________________
найголовніша, саме цю зону людина охороняє, як свою власність. У цю зону дозволяється доступ тільки особам, які перебувають в тісному емоційному контакті з ними. Це діти, батьки, подружжя, близькі родичі і друзі. В цій зоні є ще підзона, радіусом 15см, в яку можна проникнути тільки за допомогою фізичного контакту. Це над інтимна зона.
Перебування на близькій відстані може бути ситуаційним (поїздка в громадському транспорті, відвідування лекцій, мітингів тощо) і є нормальним явищем в умовах сімейного життя, а також при виконанні професійних обов'язків (робота медиків, перукарів, косметологів та ін.). Проте навіть короткотривале перебування в стані ситуаційної близькості (наприклад, у переповненому ліфті) викликає в людей відчуття дискомфорту. Щоб зменшити його, вони здебільшого стають боком один до одного, оберігають від контакту певні частини тіла, уникають зорового спілкування.
___________________________________________________________ – використовується при буденному спілкуванні із знайомими людьми. Як правило розділяє глядачів в кіноконцертних залах, на стадіонах, людей при дружніх розмовах, і спілкуванні.
Межами персональної відстані є 45-120см. Вона не є строго постійною і залежить від психологічної близькості з людиною та установкою на її сприймання. Для особи, яка знаходиться з людиною в теплих і дружніх взаємостосунках, ця відстань зменшується, а для незнайомих або небажаних – збільшується. Звичайно ця відстань дорівнює довжині витягнутої руки (приблизно 1м).
Відомо, що діти і підлітки мають менші, ніж дорослі, зони особистісного простору. Разом із тим, встановлено, що молоді організми, які ростуть в умовах надмірної скупченості, затримуються у своєму розвитку. Потомство скупчених щурів було менш активним, ніж контрольні тварини.
За одних і тих же умов індивідууми із зонами більшого особистісного простору гірше переносять скупчення, ніж люди з меншим особистісним простором.
___________________________________________________________ – є бажаною при спілкуванні з чужими людьми і при офіційних зверненнях. Наприклад, електрик, який прийшов щось поремонтувати, незнайомої людини на вулиці чи в громадському закладі.
___________________________________________________________ – використовується при виступах перед різноманітними аудиторіями. Коли ми звертаємось до великої групи людей, найбільш зручно стояти саме на такій відстані, наприклад, лектор і аудиторія слухачів.
Як відомо, деякі хворі, які лікуються стаціонарно, вимушені перебувати в багатомісних палатах, де їх особиста територія обмежена ліжком і тумбочкою, а особистісний простір часто порушують інші люди (сусіди по палаті, їх відвідувачі, обслуговуючий медперсонал).
Отже, медик у своїй повсякденній практичній діяльності повинні пам’ятати про існування феномена, як особистісний простір, що дає можливість значно підвищити ефективність спілкування.
