Види емоцій та почуттів

Трапляється, що людина одночасно переживає протилежні емоції та почуття. Таке явище наука назвала амбівалентністю емоцій та почуттів

Прояви емоційного стану людини (форми). Вищі почуття Прояви емоційного стану людини

Багатство емоційних станів виявляється у формах:

це загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус. Розрізняють настрої позитивні, які виявляються у бадьорості, і негативні, які пригнічують, викликають пасивність. Виразно не спрямований на щось конкретне. Причини настроїв – непідготовленість до діяльності, страх перед очікуваною невдачею, хворобливі стани, приємні звістки.

це сильне, короткочасне збудження, що виникає раптово, оволодіває людиною так сильно, що вона втрачає здатність контролювати свої дії та вчинки. Прикладом афектів може бути несподіване переживання – сильна радість, вибух гніву, страх. У стані афекту порушується саморегуляція організму, яка здійснюється ендокринною системою, діяльність внутрішніх органів, ослаблюються гальмівні процеси кори великих півкуль головного мозку. Афекти викликаються несподіваними гострими життєвими ситуаціями, в які потрапляє людина. Залежить певною мірою від індивідуальних особливостей людини – її темпераменту, характеру, вихованості.

Розрізняють: фізіологічний афект (незважаючи на потрясіння, що виникло раптово, людина здатна керувати своєю діяльністю або контролювати її. Виникає як реакція організму на сильний і несподіваний подразник); патологічний афект (супроводжується значним руховим і мовним збудженням людини, порушуються змістові зв’язки між окремими словами, людина практично не контролює свої дії, не в змозі усвідомлювати свої вчинки, може образити, скоїти вбивство).

емоційний стан, зумовлений ситуаціями значно сильного напруження – загрозою життю, фізичним і розумовим напруженням, страхом, потребою швидко приймати відповідальне рішення. Поведінка значною мірою дезорганізується, спостерігаються безладні рухи, порушення мовлення, помилки в переключенні уваги, у сприйманні, пам’яті та мислення, виявляється неадекватні емоції. Виходячи із тривалості впливу стресора, виділяють три стадії: реакція тривоги, стадія стійкості, стадія виснаження.

(від лат. frustratio – брехня, розлад, руйнування планів) – це своєрідний емоційний стан, характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності у стані безнадійності, втрати перспективи. Розрізняють такі види: агресивність, діяльність за інерцією, депресивні стани, характерними для яких є сум, невпевненість, безсилля, відчай. Виникає в результаті конфліктів особистості з іншими, особливо в колективі, де людина не має підтримки, співчутливого ставлення.

це сильні, стійкі, тривалі почуття, які захоплюють людину, володіють нею і виявляються в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямку, у зосередженні їх на одній меті.

емоційний стан, що виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню людини і спрямована на джерело справжньої або уявної небезпеки. У психологічному стані страху змінює свою поведінку. Викликає депресивний стан, неспокій, прагнення уникнути неприємної ситуації, іноді паралізує діяльність. Під впливом страху виникають вегетативні дисфункції (серцебиття, тремтіння м’язів, рясне потовиділення), з’являється своєрідний вираз обличчя. Коли страх досягає сили панічного страху, жаху, він здатний нав’язати стереотипи поведінки (втеча, заціпеніння, захисна агресія). Неадекватні реакції страху спостерігаються при різних психічних захворюваннях (фобії)

позитивний емоційний стан, пов'язаний і задоволенням актуальних потреб

емоційна реакція на раптові, несподівані обставини

негативне переживання, пов’язане з неможливістю задоволення важливих для людини потреб

негативне переживання, що є реакцією на перешкоди, які раптово виникли на шляху до досягнення мети

стан, викликаний невідповідністю думкам оточуючих або власним принципам

В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Вони є відображенням переживань ставлення до явищ соціальної дійсності.

За змістом ВИЩІ ПОЧУТТЯ поділяють на:

це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе.

Належать такі почуття: обов’язку, доброзичливості до людей, співчуття, любові.

це чуття краси в явищах природи, у праці, у гармонії барв, звуків, рухів, форм. Ці почуття викликають твори мистецтва. Поділяються на кілька форм їх вияву – почуття піднесеного, комічного, трагічного

це емоційні переживання, пов’язані з розумовою діяльністю: почуття нового, здивування, впевненості в істинності рішення

це переживання людиною свого ставлення до діяльності