
- •Пояснювальна записка
- •Лекція № 1
- •Психологія як наука
- •Основні етапи становлення психології як науки
- •Предмет психології та її завдання
- •Етапи становлення предмета психології як науки
- •Завдання психології:
- •Основні напрями в сучасній психології. Структура (галузі) психології та її зв’язок з іншими науками Основні напрями в сучасній психології
- •Зв'язок психології з іншими науками
- •Основні методи психологічного дослідження
- •Поняття про особистість. Склад і структура особистості
- •Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
- •Література:
- •Поняття про темперамент та фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •Фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •Основні властивості темпераменту
- •Психологічна характеристика типів темпераментів
- •4. Поняття про характер. Структура характеру
- •Спрямованість
- •Основні риси характеру. Акцентуація характеру
- •Види здібностей:
- •Індивідуальні відмінності в здібностях людей та їх природні передумови
- •Рівні прояву здібностей:
- •Роль темпераменту в діяльності людини. Формування характеру (самостійна робота № 5) Література:
- •Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •Класифікація та різновиди відчуттів. Загальні закономірності та властивості відчуттів
- •Загальні закономірності та властивості відчуттів
- •Поняття про сприймання. Різновиди сприймання
- •Види сприймання
- •За активністю сприймання
- •Основні закономірності (властивості) сприймання. Спостереження та спостережливість
- •Спостереження і спостережливість
- •Мислення. Соціальна природа мислення. Розумові дії. Операції та форми мислення. Види мислення
- •Соціальна природа мислення
- •Розумові дії мислення
- •Процес розуміння
- •Процес розв'язання завдань
- •Пам’ять. Теорії, види та процеси пам’яті. Індивідуальні особливості та типи пам’яті
- •Теорії пам'яті
- •Увага, фізіологічна основа уваги. Види та властивості уваги
- •Поняття про уяву та уявлення. Види уяви
- •Види уяви
- •Емоції та почуття, їх вплив на психічний стан людини, фізіологічна сутність. Прояви емоційного стану людини. Вищі почуття
- •Властивості емоцій та почуттів:
- •Функції емоцій та почуттів:
- •Види емоцій та почуттів
- •Прояви емоційного стану людини (форми). Вищі почуття Прояви емоційного стану людини
- •Поняття про волю. Довільні дії та їхні особливості. Основні якості волі
- •Довільні дії та їх особливості
- •Аналіз складної вольової дії
- •Література
- •Поняття про мову та її функції
- •Основні елементи мови
- •Мовлення, фізіологічні механізми мовної діяльності. Різновиди мовлення
- •Види мовлення
- •Невербальне
- •Звукове
- •Письмове
- •Афективне
- •Поняття про спілкування
- •Засоби та функції спілкування
- •Різновиди спілкування
- •Компоненти, які сприяють розвитку комунікації
- •Література
- •Сутність міжособистісного спілкування
- •Особистісні орієнтації та рівні спілкування (за а.Б.Добровичем)
- •Індивідуальні типи спілкування
- •Індивідуальні типи співрозмовників
- •Типові стилі комунікативної поведінки
- •Роль особистого простору у спілкуванні
- •Типи поведінкових реакцій пацієнтів (агресивність, впевненість у собі, невпевненість у собі)
- •Характеристика поведінкових реакцій пацієнтів
- •Література
- •Стадії міжособистісного розуміння. Адекватність розуміння поведінки інших людей
- •А декватність розуміння поведінки інших людей
- •Феномени ідентифікації, рефлексії, емпатії у міжособистісному розумінні
- •Поняття конфлікту. Витоки, причини та функції конфліктів Історична еволюція розвитку поняття конфлікт
- •Витоки, причини та функції конфліктів
- •Структурні елементи та динаміка конфліктів
- •Види класифікацій конфліктів
- •Психологічні особливості управління конфліктом
- •Основні типи поведінки при розв’язанні конфлікту
- •(Сітка Томаса-Кілмена)
- •Соціально-психологічний клімат як результат та умова ефективності спільної діяльності(самостійна робота № 23)
- •Загальна характеристика процесу соціалізації (самостійна робота № 24) Література:
- •Питання до диференційованого заліку з предмету «Основи психології та міжособового спілкування» спеціальність „Сестринська справа”
Індивідуальні типи спілкування
Д
ля
характеристики особливостей спілкування
в психології використовують також
поняття «тип спілкування». Відомими
і описаними в науковій літературі є
такі типи:
___________________________________________________________
який ґрунтується на принципі суворого підкорення одного співрозмовника іншому, зорієнтований на повчання, інструктаж. В наш час оновлення та демократизації суспільного життя, гуманізації стосунків для учасників взаємодії особливо неприйнятним стає такий тип спілкування, адже він пригнічує активність одного із співрозмовників, стає причиною негативного ставлення один до одного, призводить до погіршення морально-психологічного характеру стосунків.
___________________________________________________________
спрямований на передавання певної інформації. «Інформативне» спілкування в сучасному комунікативному процесі не є достатньо ефективним, адже проста ретрансляція інформації призводить до пасивного її сприйняття, не створює умов для обміну думками, самостійного пошуку шляхів розв'язання проблем на основі наукової методології.
___________________________________________________________
вважається справжнім показником високої культури контактів. Цей тип спілкування, характерний для демократичного стилю взаємодії, вирізняється активною співучастю кожного з учасників комунікативного процесу, вмінням партнерів проявляти вимогливість водночас із справедливістю, вмінням підтримувати розмову, слухати опонента тощо. Саме тому принципами такого типу спілкування є взаємозаміна, взаємодопомога, співробітництво й діалог.
___________________________________________________________
який нині стає дидактично необхідним, адже схиляє до дискусії, діалогу з опонентами.
Водночас тільки людина здатна виражати й закріплювати в словах і жестах зміст своїх почуттів і думок, називати ними різноманітні явища та предмети. Завдяки цьому вона створює певний комунікативний простір, в якому об'єднуються, співіснують її внутрішній, духовний світ і світ зовнішній, об'єктивний.
Індивідуальні типи співрозмовників
У розмову втручається рішуче, без вагань. Проте, якщо хтось звертається до нього, він не відчуває себе змушеним відповідати. Це людина тверда і напориста. Домінант легко перебиває співрозмовника, але не дає перебити себе. Якщо він щось пояснює, то вважає свої слова кінцевою істиною і не цікавиться, чи правильно його зрозуміли. Дуже важко визнати свою неправоту, навіть коли вона очевидна. Він рішучий, йому легко закінчити розмову на півслові.
Правила спілкування з домінантною людиною:
Дайте їй можливість проявити свою домінантність.
Спокійно тримайтесь належної точки зору, але не висміюйте її “силові прийоми”.
У розмові спирайтесь на факти, переводьте розмову в ділове русло.
Є повною протилежністю вищеописаному типу. Найчастіше ця людина відчуває себе прохачем. Вона надто делікатна, ніколи не перебиває співрозмовника, але терпеливо зносить, коли перебивають її. Внаслідок своєї нерішучості нерідко дає збити себе з пантелику і робить висновок, що не має рації. Сварка її лякає. Лише у випадку мирної спокійної ділової розмови така людина поступово стає сміливішою, наважується перебити і починає настоювати на своєму. Але коли помітить, що співрозмовнику нічим заперечити, вона мимоволі сама шукає аргументи на його користь і цим делікатно затушовує свою правоту в дискусії.
Правила спілкування з недомінантним співрозмовником:
Недомінантна людина вимагає підбадьорювання, краще не словами, а поглядом, мімікою, жестами. Інакше існує ризик не отримати важливу і цінну інформацію, яку вона бажає донести співрозмовнику.
На недомінанта дуже добре діє похвала, але не лицемірство, яке він часто відчуває майже інтуїтивно.
При спілкуванні з недомінантним співрозмовником необхідно терпляче чекати, поки він розкриється.
Дуже легко переключається на спілкування, відволікаючись від своїх справ. Спілкування – це його стихія. У розмову він включається швидко та із задоволенням. Мова його швидка, інколи навіть занадто, пантоміміка метушлива. Схильний вимагати від співрозмовника негайної відповіді, він не переносить пауз на роздуми, а поглядом або жестом “підганяє” співрозмовника. Стиль його мови і письма є недбалим. У розмові пропускає слова і не закінчує думку, оскільки переконаний, що його і так зрозуміють.
Правила спілкування з мобільним співрозмовником:
Передусім необхідно вкластись у його темп, навіть коли це спочатку зменшить продуктивність спілкування.
Надалі поступово сповільнюйте швидкість і темп його реплік, цим самим партнер стане більш зібраним у спілкуванні.
Встановивши задовільний темп бесіди, повертайтесь до малозрозумілого, уточніть деталі.
Якщо не проявите такої ініціативи, взаєморозуміння може не відбутись і ви розійдетесь розчарованими, висуваючи кожен безпідставні судження про розумові здібності партнера.
Йому потрібен певний час, щоб включитись у розмову. Спочатку він вивчає співрозмовника, а вже потім ґрунтовно поступово включається у поважну розмову. Слухає співрозмовника уважно. Говорить повільно, серйозно, думку висловлює детально, інколи занадто, фрази будує якомога зрозуміліше, підбирає точні слова, нерідко вдалий вислів повторює один-два рази. Не любить, щоб його перебивали, але і сам не перебиває співрозмовника.
Прагне ясності в усьому, тримається однієї лінії, йому не подобаються приблизні версії. Коли головне вже обговорено і зроблено спільні висновки, він продовжує вдаватись у деталі. У сварці переконати таку людину своїми аргументами дуже важко. Спілкування з ним певною мірою втомлює співрозмовників. Розпрощатись з такою людиною відразу неможливо. Він намагається в кінці розмови поставити всі крапки над “і”
Правила спілкування з ригідним співрозмовником:
Передусім необхідно налаштуватись на тривалу розмову і запастися терпінням.
Заплануйте реальний час розмови – вона буде тривалою.
Терпляче вичекайте, доки він включиться в розмову.
Не перебивайте співрозмовника.
Не реагуйте на повторні вислови і надмірну деталізацію.
Не змінюйте теми розмови.
Вибирайте головну тему розмови, тримайтесь однієї лінії і не висловлюйте різні версії.
Терпляче і з вдячністю переносьте тривалий ритуал закінчення розмови і висловлення резюме.
Дуже схильний до спілкування як до форми діяльності. Без співрозмовників і спілкування він нудьгує, для спілкування потрібен будь-хто. Йому не зрозуміло, як це інша людина не бажає спілкуватись. У такому випадку він трактує позицію партнера як ворожу або образливу. У нього розвинена емпатія, він імпонує безпосередньою теплотою, готовністю допомогти. Проте дружелюбність екстраверта поверхнева і не дуже стійка. Тривале спілкування з однією і тією ж особою обтяжує його, йому потрібна різноманітність. Про людину, з якою, здається, екстраверта зв’язує дружба, він за її плечима може сказати неприємне, але без зла (так, до слова). Він допитливий, перш за все до життя людей. Отримує задоволення, коли трохи розпустить плітки. Проте охоче допоможе людині, про яку вчора говорив неприємне або з насмішкою. Він уважний до присутніх, їх мови, одягу і вчинків, але свідомо і підсвідомо хоче такої ж уваги і до себе. Любить привертати до себе увагу. Для цього використовує оригінальні висловлювання й манеру одягатись.
Правила спілкування з екстравертом:
Підкреслюйте свою увагу до екстраверта.
Бажано не обговорювати з ним серйозні, а тим більше особисті проблеми.
Пам’ятайте, що він схильний поширювати плітки, причому без злого умислу.
Не звертайте уваги на можливу показову ексцентричність.
Не звертайте уваги на елементи панібратства і намагання “залізти в душу”.
При діловій розмові тримайтесь основної лінії розмови, не вдавайтесь до дрібниць.
Він здебільшого перебуває у своєму внутрішньому світі. Віддає перевагу спілкуванню із самим собою у думках, і йому важко приступити до зовнішньої комунікації. Переконаний, що більшість людей його не розуміє, а тому немає сенсу з ними спілкуватись. Асоціативний світ інтроверта химерний і складний. Йому важко підібрати адекватні слова і вирази, які відображали б його погляди. Для спілкування вибирає всього 2-3-хспіврозмовників (звичайно подібних до себе), якщо йому пощастить знайти їх. Він мовчун, а якщо висловлюється, то дуже нечітко або всупереч прийнятим думкам. Звернутись до незнайомого для нього важка проблема. Він розуміє, що відрізняється від більшості людей. Звичайну теплоту сприймає насторожено, а поверхневі знаки симпатії його дратують. Проте, якщо він комусь щиро повірив і прив’язався, то це серйозно і надовго. Інтроверт не любить щоденних зустрічей і розмов на особисті теми. Вступати з ним в діалог і підтримувати розмову дуже важко.
Правила спілкування з інтровертом:
Проявляйте підвищену делікатність.
Розмовляйте з ним наодинці.
Не звертайте уваги на можливі дивацтва.
Терпляче вислуховуйте його до кінця.
Сприймайте суть інформації, а не форму і стиль викладу.
Проявляйте терпіння в ході спілкування.
Не проявляйте надмірної теплоти і фамільярності.
Не “прив’язуйте” до себе того, хто вам потрібен на певний час. Інтроверт, який “прив’язується”, стає надокучливим.
Уникайте загального обговорення інтроверта на зборах.
На залучайте його активно до вечорів і походів та до роботи в комісіях