
- •Пояснювальна записка
- •Лекція № 1
- •Психологія як наука
- •Основні етапи становлення психології як науки
- •Предмет психології та її завдання
- •Етапи становлення предмета психології як науки
- •Завдання психології:
- •Основні напрями в сучасній психології. Структура (галузі) психології та її зв’язок з іншими науками Основні напрями в сучасній психології
- •Зв'язок психології з іншими науками
- •Основні методи психологічного дослідження
- •Поняття про особистість. Склад і структура особистості
- •Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
- •Література:
- •Поняття про темперамент та фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •Фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •Основні властивості темпераменту
- •Психологічна характеристика типів темпераментів
- •4. Поняття про характер. Структура характеру
- •Спрямованість
- •Основні риси характеру. Акцентуація характеру
- •Види здібностей:
- •Індивідуальні відмінності в здібностях людей та їх природні передумови
- •Рівні прояву здібностей:
- •Роль темпераменту в діяльності людини. Формування характеру (самостійна робота № 5) Література:
- •Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •Класифікація та різновиди відчуттів. Загальні закономірності та властивості відчуттів
- •Загальні закономірності та властивості відчуттів
- •Поняття про сприймання. Різновиди сприймання
- •Види сприймання
- •За активністю сприймання
- •Основні закономірності (властивості) сприймання. Спостереження та спостережливість
- •Спостереження і спостережливість
- •Мислення. Соціальна природа мислення. Розумові дії. Операції та форми мислення. Види мислення
- •Соціальна природа мислення
- •Розумові дії мислення
- •Процес розуміння
- •Процес розв'язання завдань
- •Пам’ять. Теорії, види та процеси пам’яті. Індивідуальні особливості та типи пам’яті
- •Теорії пам'яті
- •Увага, фізіологічна основа уваги. Види та властивості уваги
- •Поняття про уяву та уявлення. Види уяви
- •Види уяви
- •Емоції та почуття, їх вплив на психічний стан людини, фізіологічна сутність. Прояви емоційного стану людини. Вищі почуття
- •Властивості емоцій та почуттів:
- •Функції емоцій та почуттів:
- •Види емоцій та почуттів
- •Прояви емоційного стану людини (форми). Вищі почуття Прояви емоційного стану людини
- •Поняття про волю. Довільні дії та їхні особливості. Основні якості волі
- •Довільні дії та їх особливості
- •Аналіз складної вольової дії
- •Література
- •Поняття про мову та її функції
- •Основні елементи мови
- •Мовлення, фізіологічні механізми мовної діяльності. Різновиди мовлення
- •Види мовлення
- •Невербальне
- •Звукове
- •Письмове
- •Афективне
- •Поняття про спілкування
- •Засоби та функції спілкування
- •Різновиди спілкування
- •Компоненти, які сприяють розвитку комунікації
- •Література
- •Сутність міжособистісного спілкування
- •Особистісні орієнтації та рівні спілкування (за а.Б.Добровичем)
- •Індивідуальні типи спілкування
- •Індивідуальні типи співрозмовників
- •Типові стилі комунікативної поведінки
- •Роль особистого простору у спілкуванні
- •Типи поведінкових реакцій пацієнтів (агресивність, впевненість у собі, невпевненість у собі)
- •Характеристика поведінкових реакцій пацієнтів
- •Література
- •Стадії міжособистісного розуміння. Адекватність розуміння поведінки інших людей
- •А декватність розуміння поведінки інших людей
- •Феномени ідентифікації, рефлексії, емпатії у міжособистісному розумінні
- •Поняття конфлікту. Витоки, причини та функції конфліктів Історична еволюція розвитку поняття конфлікт
- •Витоки, причини та функції конфліктів
- •Структурні елементи та динаміка конфліктів
- •Види класифікацій конфліктів
- •Психологічні особливості управління конфліктом
- •Основні типи поведінки при розв’язанні конфлікту
- •(Сітка Томаса-Кілмена)
- •Соціально-психологічний клімат як результат та умова ефективності спільної діяльності(самостійна робота № 23)
- •Загальна характеристика процесу соціалізації (самостійна робота № 24) Література:
- •Питання до диференційованого заліку з предмету «Основи психології та міжособового спілкування» спеціальність „Сестринська справа”
Поняття про спілкування
"Якщо, слухаючи вас, дивляться вам в обличчя, реагують на ваші слова, погляд спрямований вам в очі – будьте впевнені: ви спілкуєтеся".
М.І.Лісіна
СПІЛКУВАННЯ – ______________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Головною характеристикою спілкування є ___________________:
виступає способом організації діяльності (настанови дорослих щодо дій дітей);
іноді уособлює зміст діяльності (бесіда друзів);
може супроводжувати діяльність (граючись, діти спілкуються між собою)
Соціальна природа спілкування виражається в тому, що воно завжди відбувається в середовищі людей, де суб’єкти спілкування завжди постають як носії соціального досвіду. Соціальний досвід спілкування виявляється у змісті інформації, що є його предметом (знання, відомості, способи діяльності), у засобах (мовна та немовна комунікація при спілкуванні), у суспільно вироблених у процесі історичного розвитку різновидах спілкування. За змістом спілкування охоплює всі царини людського буття та діяльності, об’єктивні та суб’єктивні їх прояви. Спілкування між людьми відбувається при передаванні знань, досвіду, коли формуються різні вміння та навички, погоджуються та координуються спільні дії.
Для спілкування необхідні як мінімум двоє, тому що не всяка зовнішня мова є спілкування. Не можна вважати спілкуванням розмову хворого галюцинаціями із вигаданими співрозмовниками: він спілкується не з іншою особистістю, а з проекціями власної несвідомої психіки.
АУТИЗМ – ______________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________
Тобто спілкування завжди соціальне.
Важливий вплив на характер спілкування справляють відносини, що склалися між членами контактної групи. Від того, якими є взаємовідносини, залежать система спілкування конкретної особистості, її манера, колорит, використовувані засоби.
Структура спілкування:
люди (не менш, ніж двоє) чи групи людей, які беруть участь у процесі взаємодії
механізми передачі змісту – вербальні (слова) і невербальні (жести, міміка, пантоміміка, паузи, речі, одяг)
наповненість спілкування – інформація, дії, емоції чи почуття
практичні – обмін інформацією, речами, виконання справи, психологічні – осмислення інформації, налагодження стосунків, переживання емоцій та почуттів
Засоби та функції спілкування
Основні засоби спілкування:
______________________________________
Вербальна комунікація за допомогою слова – основна і найдосконаліша форма людського спілкування. Рівень володіння мовою, багатство та культура мовного висловлювання визначають можливості та ефективність спілкування кожної конкретної особистості.
_______________________ – жести, міміка, інтонація, паузи, манери, зовнішність. Спілкування як живий процес безпосередньої комунікації суб'єктів закономірно виявляє емоції тих, хто спілкується, утворюючи невербальний аспект обміну інформацією.
Найдинамічніше зовнішній бік невербального спілкування виявляється в жестах, міміці.
Ж
ЕСТ
–
_______________________________
________________________________________
________________________________________
________________________________________
Немовні засоби спілкування, які супроводжують вербальне повідомлення, створюють підтекст, котрий полегшує, збагачує й поглиблює сприймання інформації, що передається. Відповідність невербальних засобів спілкування цілям і завданням, змісту словесної комунікації – важливий елемент культури спілкування.
Функції спілкування:
Щоб повніше оцінити вплив спілкування на розвиток суспільства. Вчені намагаються встановити його функції, виділити і вивчити окремі його аспекти.
Найважливіші функції спілкування виділяють, аналізуючи його роль на індивідуальному рівні суспільного буття людини. У характеристиці спілкуванні здебільшого виділяють три класи функцій:
__________________________________________________ належить до процесу формування, передавання і прийняття інформації. Під час формування вирівнюються відмінності у вихідній інформованості людей, що вступають у спілкування. На етапі передавання значень спілкування є інформуванням, інструктажем, навчанням тощо. На рівні прийняття реалізується прагнення індивідів зрозуміти один одного. Тут спілкування спрямоване на оцінювання досягнутих результатів (згода, незгода, порівняння поглядів).
______________________________________________ безпосередньо пов’язана з регулюванням поведінки. Завдяки спілкуванню людина має змогу регулювати не тільки свою поведінку, а й поведінку інших людей, разом із тим відчуваючи регулятивні впливи з їх боку. Відбувається взаємне узгодження дій. У взаємному регулюванні формуються і виявляються властиві спільній діяльності особливості (сумісність людей, їх узгодженість у діях), взаємно стимулюється і коригується поведінка. З цим класом функцій пов’язано наслідування, навіювання, переконання та ін.
____________________________________________ характеризується емоційною сферою людини. Усе багатство емоцій людей виникає і розвивається в умовах їх спілкування. Потреба в спілкуванні часто виникає у зв’язку з бажанням змінити свій емоційний стан. Специфічною особливістю спілкування є груповий емоційний стан.
Аспекти спілкування. Оцінити важливість спілкування у житті й діяльності людей неможливо без виявлення і вивчення його окремих аспектів. На основі класів функцій сучасний російський психолог Галина Андрєєва запропонувала розглядати: комунікативний (обмін інформацією), інтерактивний (міжособистісна взаємодія), та перцептивний (сприймання один одного партнерами по спілкуванню і досягнення взаєморозуміння) аспекти спілкування.
_____________________________________ – це різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стають можливими збагачення досвіду, нагромадження знань, оволодіння діяльністю, узгодження дій та взаєморозуміння людей.
_____________________________________ – це певний вплив на інших людей, зміну їх поведінки та діяльності. Поради, інструкції, вимоги, накази, що висловлені у мовній формі та адресовані іншій особі, є спонуканнями до дії та регулятором її поведінки. Спільна діяльність, її зміст та умови виконання вибудовують таку модель міжособистісної взаємодії, коли кожний з учасників послідовно впливає своїми вчинками на інших, і в свою чергу, змінює свої дії під їх впливом.
Оскільки ми живемо в суспільстві, то граємо ролі, виконуючи певні соціальні функції: службові функції (начальник, підлеглий, лікар, медична сестра, вчитель, учень); життєві функції (клієнт, покупець, сусід, пацієнт, гість, хазяїн); сімейні функції (чоловік, дружина, батьки, дочка, родичі).
Виконання соціальної функції означає: робити те, що необхідно на даному місці, за даних обставин відповідно до законів, з одного боку, та існуючих звичаїв – з іншого.
Соціальні функції спілкування поділяються на функції керування і контролю, вони пов’язані з організацією діяльності груп і колективів. Наприклад, розпорядження, які віддає лікар медичній сестрі. Медична сестра сприймає сказане лікарем, розуміє його розпорядження і виконує їх. Взаємодія людей, спілкування мають бути активними і виявляться в реальній діяльності.
_____________________________________ – це певне сприймання один одного, можливість пізнати фізичні, психологічні, індивідуальні особливості, притаманні кожній стороні.