8. Поняття про уяву та уявлення. Види уяви

УЯВА – ________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Виникає і розвивається уява в процесі діяльності людини. У ній чітко виявляється суто людський характер діяльності: не уявивши результату праці, не можна розпочати роботу. Уява дає змогу передбачити заздалегідь не тільки результат праці, а й його проміжні форми. Мотивується уява потребами особистості.

УЯВЛЕННЯ – __________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

І.М.Сеченов називав уявлення "середніми результатами почуттєвого знання про предмет".

У психології уявлення визначається як образ предмета або явища, відтворення свідомості на основі минулих вражень або завдяки уяві, тобто образу раніше сприйнятого предмета або явища, а також образу, створеного творчою уявою.

Фізіологічно виникнення уявлень можна пояснити як дію визначеного подразника, що зафіксований у процесі сприйняття у корі головного мозку, та у наступному цей перший умовно рефлекторний зв'язок може оживлятися, відновлюватися, у результаті чого виникає образ раніше сприйнятого об'єкта, тобто уявлення.

Уявлення поділяються на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикальні.

Види уяви

Залежно від способу створення нових образів уяву поділяють на:

Така уява створює образи, намічає програми поведінки, що не втілюються або не можуть бути втілені в життя. Вона виникає тоді, коли людним певних причин ухиляється від необхідності діяти, і поринає у світ фантастичних, далеких від реальності уявлень.

Залежно від участі волі в діяльності пасивної уяви її поділяють на:

створення нових образів не керується спеціальною метою уявити певні події, предмети ми явища. Вона породжується діяльністю, спрямованою на досягнення інших цілей. Створення образів може зумовлюватися змістом розповіді, тексту, малюнка тощо. Нерідко причинами мимовільної уяви є малоусвідомлювані людиною потреби, потяги, установки. Вона виникає також при послабленні діяльності свідомості: у дрімотному стані, сновидіннях, при патологічних розладах свідомості.

спрямована на створення певного образу, але не пов'язана з волею, необхідною для його втілення в життя. Прикладом такої уяви є марення – зумисне створені образи фантазії, не пов'язані з волею і не спрямовані на втілення їх у життя. Нерідко вони виникають тоді, коли потреби у людини є великими, а можливості їх задоволення – малими.

Особливість її полягає в тому, що створені образи і намічені програми поведінки людина намагається реалізувати на практиці.

З

передбачає самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і цінних продуктах діяльності. Властиві самостійний добір матеріалу, його спеціальний аналіз, удосконалення образу в процесі діяльності. Цей вид уяви – найважливіший для творчої діяльності людини.

Особливою формою творчої уяви є мрія – образ того, чого людина прагне, але не може досягти протягом певного часу.

постає як процес створення образів, що відповідають опису. При цьому створений образ є лише суб'єктивно новим, а об'єктивно його вже створили інші люди. Побудова його відбувається на основі словесного опису об'єктів, сприймання їх зображень (карт, схем, креслень). Тобто репродуктивна уява здійснює перекодування інформації з однієї репрезентативної системи в іншу, наприклад із слухової у зорову.

алежно від характеру діяльності людини активну уяву поділяють на:

Отже, однією і причин виникнення уяви є необхідність для людини існувати й діяти в середовищі з неповною інформацією.