8. Тести для підсумкового контролю знань

1. Стратегія це:

а) комплексний план діяльності підприємства, сформований для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства;

б) дослідження плану дій, яке розвиває перевагу у бізнесу;

в) обережне дослідження плану дій для задоволення споживачів.

2. Реальна стратегія складається з:

а) комплексу стратегічних планів;

б) маркетингової, виробничої і фінансової стратегій;

в) продуманих цілеспрямованих дій та реакції на непередбачений розвиток подій і на конкуренцію, що зростає.

3. Стратегія найвищого рівня для компанії і сфер її діяльності в цілому це:

а) функціональна стратегія;

б) корпоративна стратегія;

в) операційна стратегія.

4. Виробнича стратегія розробляється відповідно до:

а) фінансової стратегії;

б) організаційної стратегії;

в) корпоративної стратегії.

5. Стратегія спрямована на створення своїх власних конкурентних переваг, яких не має лідер у галузі, це:

а) стратегія послідовника;

б) стратегія претендента;

в) стратегія новачка.

6. Стратегія скорочення передбачає:

а) комплексні дії щодо поступового згортання бізнесу який перейшов у завершальну стадію життєвого циклу;

б) здійснення вибіркового інвестування і утримання балансу між витратами і доходами;

в) вибір цільових сегментів інвестування, науково-дослідні розробки та інновації.

7. Стратегія яка полягає у прагненні досягти мінімуму сукупних витрат на одиницю продукції і отримати прибуток вище середнього у галузі, це:

а) стратегія диференціації;

б) стратегія зосередження;

в) стратегія мінімальних витрат.

8. Стратегічний план підприємства складається для:

а) допомоги акціонерам (власникам) отримати уявлення про стратегію, яка обрана керівником;

б) надання менеджерам різного рівня інформації про стратегічні наміри вищого керівництва;

в) допомоги підприємству максимально використати можливості у середовищі, що постійно змінюються.

9. Вивчання навколишнього середовища є початковим етапом підготовки стратегічного плану за умови застосування:

а) оптимізаційного підходу;

б) підходу “від досягнутого”;

в) адаптаційного підходу.

10. Стратегічний аналіз – це:

а) система і механізм стратегічного управління активами і капіталом підприємства;

б) спосіб дослідження і перетворення бази даних, одержаних внаслідок аналізу середовища, на стратегію підприємства;

в) багатоплановий процес управління для досягнення довгострокових цілей підприємства.

11. Предметом стратегічного аналізу є:

а) позитивні і негативні фактори, які впливають на економічне становище підприємства у близькому майбутньому;

б) організаційні, економічні та інформаційні ресурси та можливості, які розглядаються з погляду зміцнення позицій на ринку у довгостроковому аспекті;

в) трудові, фінансові і матеріальні ресурси підприємства, а також господарські процеси і чинники, які на них впливають, для оцінки поточного стану підприємства.

12. Першим процесом стратегічного управління є:

а) аналіз середовища;

б) визначення місії і цілей фірми;

в) розробка стратегій фірми.

13. Методи: SWOT-аналіз, аналіз ланцюжка цінностей, оцінка конкуренто-спроможності використовуються для:

а) стратегічного аналізу продукту;

б) стратегічного фінансового аналізу;

в) стратегічного аналізу середовища.

14.Вивчення впливу економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов і ресурсів, соціальних аспектів на стратегію розвитку підприємства – це:

а) стратегічний аналіз мікросередовища;

б) стратегічний аналіз макросередовища;

в) стратегічний аналіз безпосереднього оточення.

15. Майбутня вартість грошових потоків – це:

а) вартість на сьогодні майбутніх надходжень грошових коштів з поправкою на ризик;

б) вартість інвестованих в справу грошових коштів через визначений

проміжок часу з урахуванням встановленої ставки відсотка;

в) надходження, здійснювані за рівні проміжки часу протягом певного періоду часу.

16. Результатом стратегічного аналізу є:

а) системна модель зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;

б) стратегічні зони господарювання, сектори бізнесу або окремі продукти;

в) напрямки функціонування і розвитку підприємства.

17.Стратегічне прогнозування виконує дві головні функції:

а) планування, регулювання;

б) передбачення, розпоряджувальна;

в) координації, контролю.

18.Комплексний план діяльності підприємства, який розробляється на основі творчого науково обґрунтованого підходу і призначається для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства:

а) стратегічне управління;

б) стратегічний аналіз;

в) стратегія.

19. При проведенні кластерного аналізу ступінь подіб­ності при виборі змінних не може визначатися за допомогою:

а) евклідової відстані;

б) коефіцієнта кореляції;

в) коефіцієнта асоціативності;

г) методу відстані від еталону.

20. Який з наведених методів є найкращим для оцінки ре­зультатів кластерного аналізу і перевірки обґрунтованості рішень:

а) тести значимості для ознак, необхідних при складанні кластерів;

б) повторна вибірка;

в) тести значимості для зовнішніх ознак;

г) процедури Монте-Карло.

21. Який з наведених методів прогнозування є якісним:

а) метод рухомого середнього;

б) метод інтерв'ю;

в) побудова трендів;

г) методи екстраполяції.

22. Які з наведених нижче методів прогнозування є кількісними:

а) матричне моделювання;

б) метод написання сценарію;

в) метод експертних оцінок;

г) метод Дельфі.

23. Сукупність усіх можливих значень випадкових змінних описується:

а) вибіркою;

б) генеральною сукупністю;

в) стратифікованою сукупністю;

г) вірної відповіді немає.

24. Регресійний аналіз застосовується при прогнозу­ванні:

а) на короткострокову перспективу;

б) на короткострокову і середньострокову перспективу;

в) середньострокову і довгострокову перспективу;

г) довгострокову перспективу.

25. Який з наведених методів не використовується для прогнозу на короткострокову перспективу:

а) регресійний аналіз;

б) метод рухомого середнього;

в) метод експоненціального згладжування;

г) методи математичного моделювання.

26. Відповідно до якого значення Z- рахунку Альтмана у підприємства виникає висока загроза банкрутства:

а) до 1,8;

б) від 1,8 до 2,7;

в) від 2,8 до 2,9;

г) понад 3,0.

27. Метод Z-рахунку Альтмана належить до:

а) експертних оцінок;

б) графічних методів діагностики загрози банкрутства;

в) багатомірних статистичних моделей;

г) рейтингових систем оцінки.

28. Яке визначення найкраще характеризує бенчмаркінг:

а) постійний систематичний пошук інформації, спрямований на виявлення факторів продуктивності у конкурентів і запозичення їхнього досвіду;

б) позиціонування підприємства у галузі, пошук внутрішніх можливостей удосконалення бізнес-процесів;

в) постійний систематичний пошук, впровадження найкращої практики, що призводить до поліпшення продуктивності;

г) удосконалення діяльності на основі комплексного дослідження існуючої практики і прогнозування майбутніх змін.

28. Початок вивчення найкращої практики підприємств з інших галузей належить до генерації:

а) конкурентного бенчмаркінгу;

б) процесного бенчмаркінгу;

в) реверсивного бенчмаркінгу;

г) стратегічного бенчмаркінгу.

30. Виявлення та визначення характеру взаємозв'язків між процесами у різних компаніях і побудова прогнозів на перспективу - це завдання:

а) етапу планування бенчмаркінгового проекту;

б) етапу дослідження бенчмаркінгового проекту;

в) етапу аналізу бенчмаркінгового проекту;

г) етапу адаптації бенчмаркінгового проекту.

31. Конкурентний аналіз особливостей продукту нале­жить до:

а) реверсивному бенчмаркінгу;

б) конкурентному бенчмаркінгу;

в) процесному бенчмаркінгу;

г) глобальному бенчмаркінгу.

32. У побудові профілю бенчмаркінгу підприємства критерієм порівняння є:

а) критичні бізнес-процеси;

б) індикатори досягнення успіху;

в) найкраща практика;

г) група бенчмаркінг.

33. Головною перевагою, яку отримує підприємство, що запровадило бенчмаркінг, є:

а) посилення зв’язків з іншими підприємствами;

б) вибір конкретної стратегії дій на майбутнє;

в) перехід до системи безперервного удосконалення;

г) визначення власних позицій на ринку серед повідних конкурентів.

34. Які дії виконуються на заключній стадії стратегічного бенчмаркінгу:

а) вибір стратегії розвитку підприємства;

б) складання відповідного розділу стратегічного плану;

в) аналіз зв’язку між стратегіями конкурентів та досягнутими ними результатами;

г) порівняння показників операційної діяльності зі стратегічними орієнтирами.

35. Який з наведених нижче параметрів належить до внутрішніх при побудові матриці стратегічного вибору:

а) характеристики ринку;

б) завоювання частки ринку;

в) відносини з покупцями;

г) ступінь децентралізації.

36. До основних способів формування конкурентних переваг не належать:

а) нарощування обсягу випуску;

б) зниження витрат;

в) підвищення якості;

г) поліпшення сервісу.

37. Виявленням і оцінкою впливу факторів макросередовища на результати поточної і майбутньої діяльності під­приємства займається:

а) SWOT- аналіз;

б) TOWS;

в) PEST- аналіз;

г) немає вірної відповіді.

38. До неосяжних ресурсів підприємства належать:

а) якісні характеристики бізнесу, наприклад, імідж мене­джерів;

б) матеріальні активи, наприклад, запаси;

в) нематеріальні активи, наприклад, гудвіл;

г) людські ресурси.

39. Який з факторів належить до по­тенційних внутрішніх слабких сторін:

а) розширення асортименту продукції для задоволення по­треб клієнтів;

б) вузький асортимент продукції;

в) зростання вимогливості покупців;

г) значний досвід.

40. До якої групи належить повільне зростання ринку:

а) потенційних зовнішніх можливостей;

б) потенційних зовнішніх загроз;

в) потенційних внутрішніх слабих сторін;

г) потенційних внутрішніх сильних сторін.

41. Індекс Герфіндаля використовується у SWOT-аналізі для:

а) визначення прибутковості;

б) оцінки ступеня монополізації ринку та рівня конкуренції;

в) інтегрованої оцінки абсолютної конкурентної сили;

г) інтегрованої оцінки економічного зростання підприємства.

42. За якого значення показника інтенсивності конку­ренції ( ) можна стверджувати, що конкуренція незначна:

а) >0,7;

б) 0,7 > > 0,4;

в) 0,4 > ;

г) =1.

43. Визначте абсолютну конкурентну силу підприєм­ства, якщо є результати порівняння з конкурентами за показ­никами прибутковості (-1), репутація (0), продукція (+2), тру­дові ресурси (-1), організація (+1):

а) 0 балів;

б) -1бал;

в) 1 бал;

г) 5 балів.

44. Визначити невірне твердження:

а) коефіцієнт рентабельності активів відображає відношення чистого прибутку до середньої суми активів;

б) коефіцієнт чистого прибутку розраховують як відно­шення суми чистого прибутку до суми чистого доходу від ре­алізації;

в) коефіцієнт витрат розраховується шляхом ділення чи­стого доходу від реалізації на суму витрат;

г) коефіцієнт адміністративних витрат розраховується як відношення адміністративних витрат до суми чистого доходу від реалізації.

45.Виразом формальної організаційної структури під­приємства є:

а) комунікативні шаблони;

б) організаційна схема;

в) графік документообігу;

г) відносини у колективі.

46. Прогнозування – це:

а) оцінка майбутньої діяльності;

б) план управління підприємством, спрямований на зміцнення його позицій;

в) процедура стратегічного планування розвитку національної економіки в цілому, її окремих ланок і структурних елементів.

46. Стратегічне прогнозування виконує дві головні функції:

а) планування, регулювання;

б) координації, контролю;

в) передбачення, розпоряджувальну.

46. Стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні, короткострокові, – це прогнози, які розподіляються за:

а) масштабом прогнозування;

б) функціональною ознакою;

в) терміном і характером розв’язуваних проблем.

46. Прогнози призначені для виявлення можливостей вирішення конкретних аспектів стратегічних прогнозів, короткострокових перспектив і поточної діяльності - це:

а) стратегічні прогнози;

б) довгострокові прогнози;

в) оперативні прогнози.

46. Виробнича функція відображає:

а) динаміку обсягів виробництва;

б) максимальний прогнозований обсяг виробництва за даних умов;

в) мінімальний прогнозований обсяг виробництва за даних умов.

46. Метод “комісії”, метод “мозкових атак”, метод Дельфі–це методи:

а) системного аналізу;

б) колективних експертних оцінок.

в) індивідуальних експертних оцінок.

46. Граничний фізичний продукт змінних витрат – це:

а) різниця між кількістю продукції планового випуску і поточного;

б) додатковий обсяг продукції, що виробляється у незмінних умовах;

в) додатковий обсяг продукції, що виробляється кожною додатковою одиницею праці.

46. Додаткові витрати, пов’язані зі збільшенням випуску продукції на одну одиницю, називаються:

а) середніми змінними витратами;

б) граничними витратами;

в) середніми постійними витратами.

46. Структура капіталу – це співвідношення між:

а) окремими джерелами формування позикового капіталу;

б) власним і позиковим капіталом;

в) окремими статтями власного капіталу.

55. Мета оптимізації структури капіталу – це:

а) мінімізація витрат;

б) максимізація ринкової вартості підприємства;

в) максимізація прибутку.

56. Коефіцієнт структури капіталу показує:

а) величину залученого капіталу, яка припадає на одну гривню власного капіталу;

б) ступінь впливу на ефект фінансового левериджу рівня оподаткування прибутку;

в) різницю між рівнем дохідності активів і рівнем відсотків за залучений капітал.

57. Мінімізація ризику при формуванні структури капіталу притаманна:

а) консервативній політиці фінансування активів;

б) компромісній політиці фінансування активів;

в) агресивній політиці фінансування активів.

58. Консервативна політика фінансування передбачає використання власного капіталу та довгострокових зобов’язань для формування:

а) необоротних активів та половини змінної частини оборотних активів;

б) тільки необоротних активів;

в) необоротних активів та постійної частини оборотних активів.

59. Величина залученого капіталу яка припадає на одну гривню власного капіталу є:

а) фінансовий леверидж;

б) диференціал фінансового левериджу;

в) коефіцієнт структури капіталу.

59. Показник, що відображає рівень додаткового прибутку на власний капітал за різних варіантів структури капіталу, називається:

а) фінансовим левериджем;

б) диференціалом фінансового левериджу.

в) ефектом фінансового левериджу.

59. Першим етапом складання проектованих фінансових звітів є:

а) прогнозування собівартості;

б) визначення чистого прибутку;

в) прогнозування доходу (виручки) від реалізації.

59. Метод відсотка від продажу – це:

а) прогнозування витрат на основі відсотка від минулорічного обсягу реалізації;

б) збільшення або зменшення всіх статей прогнозованого балансу і звіту про фінансові результати на відсоток зміни обсягу продажу продукції;

в) збільшення або зменшення додатково необхідних фондів на той же відсоток, на який змінився обсяг продажу;

г) збільшення або зменшення показника доходу від реалізації продукції і статей проектованого балансу і звіту про фінансові результати (крім тих, що не залежать від зміни продажу) на однаковий відсоток.

59. Якщо прогноз статей проектованої фінансової звітності складається з урахуванням інформації про майбутні управлінські рішення, цей метод називається:

а) метод експертних оцінок;

б) метод нормативних коефіцієнтов;

в) метод регулювання статей;

г) метод обробки детермінованих чисел.

59. У проектованому звіті про фінансові результати до автоматично утворених не належить:

а) дохід (виручка) від реалізації;

б) собівартість реалізованої продукції;

в) операційні доходи і витрати;

г) фінансові доходи і витрати.

59. Додатково необхідні фонди – це:

а) непокрита частина власного капіталу – несплачений капітал;

б) частина основних фондів оборотних активів, яка має бути поповнена для забезпечення прогнозованого зростання обсягів продажу;

в) потреба у додатковому фінансуванні за рахунок збільшення власного капіталу або за рахунок збільшення зобов’язань.

59. Визначити, які статті не належать до регульованих:

а) поточні зобов’язання;

б) власний капітал;

в) довгострокові зобов’язання.

59. Якщо у проектованому балансі активи перевищують пасиви, то різниця між ними називається:

а) додатково необхідні фонди;

б) додатковий капітал;

в) додаткові активи.

59. Якщо додатково необхідні фонди набувають від’ємного значення, тоді у проектованому балансі:

а) збільшують декілька статей необоротних активів;

б) збільшують статті зобов’язань;

в) збільшують статті власного капіталу.

59. Коли адміністрація підприємства приймає суттєві, іноді далеко не оптимальні з фінансового погляду управлінські рішення, для прогнозування статей проектованої фінансової звітності застосовується:

а) метод регулювання статей;

б) метод нормативних коефіцієнтов;

в) метод відсотка від продажу.

59. За міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 25 “Облік інвестицій” виділяють інвестиції:

а) портфельні, реальні;

б) короткострокові, довгострокові;

в) матеріальні, фінансові, нематеріальні.

59. Вкладення капіталу в групу проектів – це:

а) реальні інвестиції;

б) фінансові інвестиції;

в) портфельні інвестиції.

59. Фінансові вкладення в конкретний довгостроковий проект і зазвичай пов’язані з придбанням реальних активів є:

а) матеріальні інвестиції;

б) фінансові інвестиції;

в) реальні інвестиції.

59. Інвестиції в облігації, акції, спеціальні фонди та матеріальні необоротні активи – це:

а) довгострокові інвестиції;

б) короткострокові інвестиції;

в) довгострокові вкладення.

59. Інвестиції в підготовку кадрів, дослідження і розробки, рекламу – це:

а) нематеріальні інвестиції;

б) фінансові інвестиції;

в) матеріальні інвестиції.

59. Інвестиції в обладнання, будівлі, запаси матеріалів – це інвестиції:

а) матеріальні;

б) фінансові;

в) нематеріальні.

76. Різниця між загальними сумами початкових витрат і початкового доходу - це:

а) додаткові витрати проекту;

б) початкова вартість проекту;

в) залишкова вартість проекту.

77.Ставка, нижче якої проекти відхиляються – це:

а) середня ставка доходу;

б) внутрішня ставка доходу;

в) гранична ставка.

78. Якщо теперішня вартість майбутніх грошових потоків, очікуваних від інвестицій, вища за початкову вартість інвестицій, то:

а) проект слід відхилити;

б) проект варто реалізувати;

в) проект слід доопрацювати.

79. За яким підходом стратегія є результатом індивідуальних пропозицій, а керівник надає певні межі щодо проекту:

а) культурному;

б) коллаборативному;

в) кресцивному;

г) командному.

79. Введення нової продукції в межах попереднього класу товарів – це:

а) стратегія продовження;

б) обмежена стратегічна зміна;

в) радикальна стратегічна зміна;

г) звичайна (планова) стратегічна зміна.

81. Продаж значної частини бізнесу (філій, підрозділів) - це:

а) радикальна зміна;

б) переорієнтація організацій;

в) обмежена стратегічна зміна;

г) стратегія продовження.

82. Ситуація, коли погано сформульована стратегія добре реалізується, є характеристикою результату:

а) «успіх»;

б) «проблема»;

в) «рулетка»;

г) «провал».

83. Аналіз ризику під час прийняття управлінського рішення починається:

а) з оцінювання різних видів ризику;

б) з визначення зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на ступінь ризику;

в) з встановлення допустимого ступеня ризику;

г) з аналізу стратегічних рішень з погляду допустимого ступеня ризику.

84. Визначити вірну відповідь: критерій Севіджа

а) забезпечує найменше значення максимальної величини ризику;

б) забезпечує найбільше значення мінімальної величини ризику;

в) рекомендує компромісний варіант між песимізмом і оптимізмом;

г) це критерій крайнього оптимізму.

85. Який принцип у теорії ігор вважається основним:

а) принцип обережності;

б) принцип максимізації;

в) принцип оптимізації;

г) принцип мінімізації.

86. Якість управлінського рішення визначається за показником ентропії. Яким чином змінюється показник ентропії, якщо проблема оцінюється тільки якісно:

а) не змінюється;

б) наближується до нуля;

в) наближується до одиниці;

г) стає від’ємним.

87. За допомогою коефіцієнта апроксимації при оцінці якості управлінського рішення визначається:

а) ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним;

б) імовірність реалізації рішення;

в) ступінь ризику вкладення інвестицій;

г) показник ентропії.

88. Метод згортання використовується при застосуванні:

а) кривої байдужості;

б) паралельного інжинірингу;

в) дерева рішень;

г) множини Парето.

89. Метод аналізу витрат і результатів належить до:

а) матричних методів оцінки;

б) методів екстраполяції;

в) вірної відповіді немає.