61. Особливості англійської школи неолібералізму ф. Хайека.

Внаслідок війни посилилась залежність Великої Британії від США,було втрачено значну частину ринку, куди все більше проникав американський капітал. Лейбористський уряд Еттлі намагався відродити ек. країни шляхом поступового підвищення частки та ролі держ.власності , зберігаючи змішану економіку.Уряд Еттлі реалізував деякі соц. програми:скасував антиробітничий закон про профспілки., змінив систему соціального страхування,увів виплати у разі хвороби, втрати працездатності, з безробіття,у зв язку з народженням дитини, на виховання дітей , пенсії за віком і вдовам, мало забеспечинним, гарантувалась медична бесплатна допомога. За темпами розвитку в 50-х роках Англія відставала від інших розвинутих європейських країн. Здобуття незалежності колоній поставило перед країною питання участі в європейській інтеграції з метою стабілізації післявоєнної економіки Англія вжила низук заходів у 1947 було оголошено про проведення режиму економії, який зводився до заморожування заробітної плати, доходів, обмеження споживання громадян. Спрямування великих капіталовкладень у промисловість сприяло загальному зростанню народного господарства країни, зокрема підвищення продуктивності праці. До початку 50-х років в основному вдалося відновити економічний потенціал країни.

Прискоренному розвитку економіки Англії в 50-х роках сприяло науково технічна революція, удосконалення методів управління, великі капіталовкладення держави у виробництво, структурні зміни в промисловості, також сприяли поставки воєно-стратегічної сировини та виконання воєних замовлень США у зв язку з війною в Кореї.

Ф. Хайек, австрійський економіст і соціолог. Будучи представником неоліберального напрямку, віе, природно, є послідовним прихильником ринкової економіки. Він розглядає ринок як спонтанний економічний порядок. За Хайеком, ринок просто з єднує конкуруючи цілі, але не дає гарантій того які з цих цілей будуть досягнуті в першу чергу. На його думку, механізм цін – це унікальний засіб комунікацій де ціни виступають і як свідчення визначенної значущості товару с погляду інших людей, і як винагорода за сусилля. Ціни відіграють роль сигналів, що спонукають індивіда починати зусилля. Він перший розглянув конкуренцію як «процедуру, що виявляє », як спосіб відкриття нових продуктів і технологій, що без її втручання залишилися б невідомими. Відповідно до його поглядів справедливість варто оцінювати с позиції самого процесу поведінки суб єкта в ході економічної діяльності, а не досягнення кільцевого результату.

62. Економіка сша після II Світової війни та теорія монетаризму. І. Фішер, м. Фрідмен.

США мали виграш від війни, надавали допомогу країнам союзникам, яка називалася Ленд ЛиЗ – розширення ринку збуту для американських товарів. За роки війни промислове виробництво США збільшилось у 2 рази, прибутки у три рази.Обсяги виробництва збільшилися у 10-ки разів. США стала володарем 2/3 світового запасу золота. США виступали спонсором по відновленню країн західної Європи, цю програму ввів Д.Ж. Маршал. США перетворилася у могутній військовий арсенал. У 6 разів зросло виробництво алюмінія, а випуск літаків у 16 раз. За роки війни ще більше зросла роль держави. Яка стала найбільшим замовником на виробництво зброї, боєприпасів... Різко збільшився державний сектор економіки.

Значний вплив на формування монетаризму справили теорії аме­риканських ек-стів 20—40-х рр. Г. Саймонса, І. Фішера, Ф. Найта. Та особливого поширення монетаризм як варіант нео­лібералізму набув у США наприкінці 40-х—початку 50-х рр. Він став реакцією на тривале ігнорування ек-ною наукою грошових факторів і їхнього впливу на розв-к ін-фляційних процесів. Цей період хар-ся виник-ненням низки монетарних те­орій, що пояснювали природу циклічного розв-ку та пропонували мо-нетарні рецепти стабілізації. Але найбільш обгрунтованою та пе­реконливою була теорія чиказької («нової монетаристської») школи М. Фрідмена. Позитивний внесок монетаризму в ек-ну теорію, і передов­сім в теорію грошей, полягав у ретельному досл-ні механізму зворотного впли-ву грошового світу на товарний світ, монетарних інструментів і монетарної (грошової, валютної) політики на розви­ток ек-ки. Монетарні концепції стали основою грошово-кредитної політики, яка нині є найважливішим важелем державного регу-лювання.

Фрідмен (1912). Метод теоретичних досл-нь Фрідмена можна назвати суб'єктивно-позитивіст-ським, заснованим на емпіричних та статистич-них узагальненнях. Багато положень його теорії було викладено у вигляді гіпотез, які доводяться на базі припущень, порівнянь та аналізу статич-ного в ек-них явищах. Він використовує абстракт-тні визн-ня, дані ще класичною ПЕ. Його моне-таризм — це сукупність кількох неокласикних те-орій, які мають самостійне значення, але об'єд-нуються к-сною теорією грошей, яку Фрід­мен розглядав не як теорію, а як загальний принцип аналізу. Свою концепцію він характеризує як «теоретичний підхід, що стверджує важливість грошей». Важливим принциповим підходом до досл-ня механізмів розв-ку сучасного кап-зму, за Фрідменом, є визнання необхід­ності ек-ної свобо-ди, що зумовлює всі інші свободи в сус-ві. Ек-на свобода, завдяки якій реалізується ідея сус-ної рівноваги, є невід'ємною від ринкової сис-ми, що перебуває в про­цесі постійного розв-ку. Основ-ною та визначальною рисою ринкової сис-ми за-лишається вільна конкуренція, яка має прони-зувати всі сфери сус-ого життя, щоб забезпе-

чувати умови автоматичного саморегулювання ек-ки. Ідея ек-ної свободи реалізується невтру-чанням держави в ек-ку та зменшенням тієї час-тки нац-ого продукту, що становить доходи дер-жави і є мат основою державних «вмонтованих стабілізаторів». Державне втручання в ек-ку, під-креслює Фрідмен, блокує дію стихійних регуля-торів, що сприяють встановленню рівноваги, во-но орієнтоване на короткострокову перспективу: будь-які неперед­бачені зовнішні чинники можуть спричинити відхилення від вибра­ного напрямку.

Отже, основний принцип монетаризму полягає в тім, що аль­тернативи ринковому механізму не існує.