- •1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної
- •3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.
- •4. Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та загибелі.
- •5. Господарство Стародавнього Сходу та пам'ятки економічної думки (Єгипет,
- •6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
- •7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •9. Економічні погляди кантоністів: Хома Аквінський.
- •10. Загальна характеристика меркантилізму.
- •11. Школа фізіократів: ф.Кене, а. Тюрго.
- •12. Зародження основ класичної школи політекономії в Англії та Франції: у. Петті.
- •13. Форми феодального землеволодіння та основні категорії залежних селян в Київській
- •14. Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в Київській Русі.
- •15. Економічна думка України доби середньовіччя: "Руська правда", "Повість временних
- •16. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •17. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах
- •18. Первісне нагромадження капіталу та його роль у становленні ринково економіки.
- •19. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
- •20. Мануфактурний період у розвитку української економіки (16-18 ст.)
- •21. Ідеї меркантилізму в документах б. Хмельницького. Економічні погляди ф.
- •22. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства ( на прикладі Англії).
- •24. Економічне вчення д. Рікардо - економіста епохи промислового перевороту.
- •25. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
- •27. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди ф. Ліста.
- •28. Засновник ліберальної економічної теорії в сша г.Ч. Кері.
- •29. Марксизм – як економічне та соціальне вчення.
- •30. Основні проблеми "Капіталу" к.Маркса.
- •31. Хід здійснення та економічні наслідки селянської реформи 1861р.
- •32. Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях в. Каразіна, д. Журавського.
- •34. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.
- •35. Особливості економічної думки в Україні в др. Половині 19 ст.
- •37. Економічні погляди м. Туган-Барановського.
- •38. Теорія економічної кон'юнктури є. Слуцького.
- •41. Австрійська школа граничної корисності. (к. Менгер, є. Бьом-Баверк).
- •42. Промислове зростання у Німеччині на межі 19-20 ст.
- •43. Історична школа політекономії у Німеччині.
- •44. Причини та фактори зростання американської економіки у др. Половині 19 ст.
- •45. Американська школа маржиналізму: Дж. К. Кларк.
- •46. Втрата Англією світової економічної першості на рубежі 19-20 ст.: причини і наслідки.
- •47. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембрідзька школа. А. Маршалл.
- •48. Причини уповільнення темпів економічного зростання у Франції на межі 19-20 ст.
- •49. Економічні причини і наслідки Першої світової війни. Версальська система. Суть і мета плану
- •50. Еволюція неокласичної теорії на початку 20 ст. Теорії монополії та конкуренції: Дж. Робінсон, е. Чемберлін, й. Шумпетер.
- •52. Політика "воєнного комунізму" та "нова економічна політика": особливості, наслідки та значення.
- •53. Індустріалізація в Україні за радянські часи: причини, хід реалізації, наслідки.
- •54. Велика депресія 1929-1933 р. У сша та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •56. Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршалла як програма ринкового відновлення економіки є.
- •57. Побудова соціально-ринкового господарства у фрн: причини і суть "економічного дива».
- •58. Сутність теорії неолібералізму в.Ойкена, а.Мюллера-Армака о.Рюстова.
- •59. Особливості французької школи неолібералізму: м. Алле, ж. Рюеф.
- •60. Провідні школи неолібералізму: "фрайбурзька", "чиказька", «паризька», «лондонська» та їх основні представники та проблематика досліджень.
- •61. Особливості англійської школи неолібералізму ф. Хайека.
- •62. Економіка сша після II Світової війни та теорія монетаризму. І. Фішер, м. Фрідмен.
- •63. Економічні реформи р. Рейгана і. М. Тетчер та їх теоретичне підгрунття (теорія економіки
- •64. Господарство України після II Світової війни: необхідність відновлення довоєнної структури народного господарства та джерела його відбудови.
- •65. Економічні перетворення в період "хрущовської відлиги". Соціально-економічна політика в 50-ті роки - першої половини 60-х років.
- •66. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економічну систему.
- •67. Застійні явища в економіці України 70-х - і половина 80-х рр. Спроба реформування радянської системи у другій половині 80-х рр.
- •68. Економічна думка за часи командно-адміністративної системи.
- •69. Тенденції світового економічного розвитку на межі 20-21 століття . Концепція сталого
- •70. Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Структура постіндустріальної економіки та її еволюція.
- •71. Розвиток інституціональної теорії Дж.Гелбрейт, д.Белл.
- •72. Теорії сусп-ва «третьої хвилі», інноваційної політики, інформ.Сусп-ва та встановлення нової інновац.-інформ. Моделі сусп-ва а.Тоффлер, п.Дракер.
- •73. Економ.Теорія прав власності та трансзакційних витрат. Р.Коуза.
- •74. Економіка незалежної України.
28. Засновник ліберальної економічної теорії в сша г.Ч. Кері.
Засновником ліберальної економічної теорії США є Генрі Чарльз Кері (1793—1879 )Екон теорія Г. Ч. Кері побудована на поєднанні критично розглянутих екон теорій попередників, особливо класиків, та власних екон поглядів. Так, він не сприймав Д. Рікардо та Т. Р. Мальтуса, системи яких вважав песимістичними і такими, що розпалюють соціальну ворожнечу. Не погоджу-вався Г. Ч. Кері і з деякими думками А. Сміта, зокрема заперечував теорію вільної торгівлі, запропонувавши натомість доктрину протекціонізму.
Центральне місце в теорет побудовах Г. Ч. Кері, як і у Ф. Бастіа (Франція), займає теорія «гармонії інтересів». На його думку, він сформулював універсальний закон, згідно з яким у капіталістичному суспільстві існує «найповніша гармонія всіх істинних і справжніх інтересів», а тому немає підстав для соціальних суперечностей. Вихідною умовою в теоретичній побудові Г. Ч. Кері була ідея про справедливий розподіл, який нібито притаманний капіталізмові. Він, як вважав Г. Ч. Кері, враховує внесок кожного в суспільне виробництво. З розвитком буржуазного суспільства завдяки зростанню продуктивності праці та примноженню капіталів частка робітників у національному продукті зростає і абсолютно, і відносно, а частка капіталістів, абсолютно збільшуючись, відносно зменшується. «З усіх законів, установлених наукою, —писав Г. Ч. Кері, —це найбільш прекрасний закон, тому що дія цього закону полягає у гармонії істинних інтересів різних класів людського суспільства».
Наприкінці 40-х років XIX ст. Г. Ч. Кері підтримував політику фритредерства, яку проводив уряд США. Та вже у 50-х роках пін стає поборником політики протекціонізму. Основний аргумені ученого—- це можливість зберегти для виробника внутрішнії) ринок за рахунок автономізації економіки. А основою міжнародних відносин він вважає досягнення стану всесвітньої гармонії націй завдяки всебічному індивідуальному розвитку.
Що ж до міжнародного поділу праці, то, на думку Г. Ч. Кері, невтручання держави в міжнародні відносини під гаслом міжнародного поділу праці може призвести національну економіку (ідеться, перш за все, про США) до промислової залежності, перетворення країни на постачальника сировини для розквіту якоїсь іншої нації, Звідси видно, що основною метою теорії Г. Ч, Кері був захист американської економіки.
Таким чином, економічна позиція Г. Ч. Кері слугувала теоретичним та ідеологічним підґрунтям становлення і розвитку капіталістичних відносин на всій території США. Разом з тим, крайня протилежність шляхів економічного розвитку Півночі та Півдня, гострий соціально-економічний конфлікт між ними на той час міг вирішитися лише через громадянську війну. Остання, що закінчилась перемогою Півночі, мала характер буржуазно-демократичної революції. її рушійними силами були робітники, фермери та революційна буржуазія, виступила політичним керівником народу, хоча саме робітники і фермери зіграли в революції вирішальну роль.
