14.Коефіцієнтів вагомості визначають

Значения коэффициентов весомости определяют различными методами.

Метод стоимостных регрессивных зависимостей основан на определении коэффициента регрессии эмпирической зависимости между показателем качества и стоимости (оптовой цене) продукции.

По методу номинальных и предельных значений коэффициенты весомости определяются из соотношения:

,

где Pi ном и Pi гр - номинальные и предельные значения показателей качества.

  Автором предложен метод расчета коэффициентов весомости показателей, исходя из конкретной информации о оцениваемую продукцию.

Когда отсутствует нормативная база на значения показателей качества, по нормированное значение можно принять эталонное (базовое) значение показателя, которое всегда известно при сравнительной оценке. Таким образом, коэффициенты весомости показателей качества могут быть всегда определены, исходя из имеющейся информации, по формуле

Экспертный метод применяется в тех случаях, если коэффициенты весомости невозможно определить расчетными методами

Среди экспертных методов наиболее приемлемым для определения коэффициентов весомости являются: метод преимуществ, метод рангов, метод попарного сопоставления и метод Дельфи.

Метод преимуществ (самый) сводится к тому, что эксперты нумеруют весомости всех показателей в порядке их предпочтения так, чтобы наиболее важный из них получил весомость под номером 1, следующий по важности - номер 2 и т.д.

Затем производится расчет средней арифметической величины по каждому показателю с учетом мнения всех экспертов.

При использовании метода рангов эксперты оценивают важность каждого показателя по заранее разработанной шкале относительной значимости в диапазоне от 0 до 1 (от 0 до 10), причем они имеют право выбрать не только цели, но и дробные числа. Чем важнее показатель, тем выше его ранг. Коэффициенты весомости находят, исходя из оценок, предназначенных всеми экспертами по каждому показателю во всей их совокупности.

Визначення коефіцієнта вагомості компонентів при кількісної в оцінкі якості харч цін кул прод добового раціону

Як випливає з (8), значення коефіцієнта вагомості обернено пропорційно до відносної різниці між граничним і базовим (нормованим) значеннями показника ( ). Тобто чим більший діапазон змінювання значень показника для певної сукупності показників, що враховується для оцінки якості, тим менша важність цього показника.

Використовуючи нормативну базу збалансованої одиниці добової потреби в харчових речовинах - мегакалорії, пропонуємо визначати коефіцієнти вагомості компонентів при кількісній оцінці харчової цінності продуктів харчування, у тому числі і кулінарної продукції по формулі

, (9)

де m_ij - коефіцієнт вагомості i-го харчового компоненту усередині групи самого нижнього рівня диференціації;

C_i - маса i-го компоненту в збалансованій мегакалорії;

n_j - кількість харчових речовин, які створюють j-у групу;

- маса компонентів j-ої групи харчових речовин в збалансованій одиниці добової потреби;

t - кількість груп речовин, що враховуються при оцінці харчової цінності.

На відміну від відомих, пропонований нами метод визначення коефіцієнтів вагомості має ряд достоїнств:

• він менш трудомісткий в порівнянні з експертним методом, який вимагає роботи декількох експертів з дотриманням встановленої процедури отримання інформації і подальшій її статистичної обробки;

• може бути застосований у в будь-якому конкретному дослідженні без обмежень на склад і чисельність контрольованих показників якості;

• дозволяє враховувати чинну нормативну базу або сталі наукові теорії.