9. Вирішіть виробничу ситуацію.

Працівниця фермерського господарства Сивакова А.О. звернулася до відділу кадрів з заявою про надання крім основної, додаткової щорічної відпустки тривалістю 7 календарних днів. Сивакова А.О. має двох дітей віком до 15 років.

Охарактеризуйте права працівниці відповідно до законодавства України про охорону праці.

Відповідь: Забезпечується надання жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда (до 18 років), одинокій матері щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки».

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

10. Вирішіть виробничу ситуацію.

При складанні річного звіту у бухгалтера Симоненка В.А. на протязі робочого дня почали спостерігатися такі психологічні розлади: нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, швидко виникла втома.

Охарактеризуйте негативні стресори впливу на працівників невиробничої сфери та психоматичні захворювання які можуть при цьому виникнути.

Відповідь: Негативними стресорами є втома — це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої тривалої праці і призводять до погіршення її кількісних і якісних показників, нещасних випадків.

Психічними показниками розвитку втоми є:

• погіршення сприйняття подразників, внаслідок чого працівник окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає зі запізненням;

• зменшення здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати;

• посилення мимовільної уваги до побічних подразників, які відволікають працівника від трудового процесу;

• сповільнення процесів мислення, втрата їх гнучкості, широти, глибини і критичності;

• погіршення запам'ятовування та труднощі пригадування інформації, що знижує ефективність професійних знань;

• підвищення дратівливості, поява депресивних станів;

• порушення сенсомоторної координації, збільшення часу реакцій на подразники, зміни частоти слуху, зору.

Залежно від глибини функціональних змін у різних фізіологічних системах, відділах центральної нервової системи тощо втома може бути фізичною або розумовою. Її характер залежить від трудової діяльності.

Спеціалістами доведено, що після розумової праці відновлювальні процеси відбуваються повільніше, ніж після фізичної праці.

Несприятливі порушення в організмі працівника часто не ліквідуються повністю, а акумулюються, переходячи в хронічну втому або перевтому та різні захворювання.

Найбільш поширеними захворюваннями працівників розумової праці є неврози, гіпертонії, атеросклерози, виразкові хвороби, інфаркти та інсульти.

Внаслідок накладення втоми виникає перевтома.

Перевтома — це сукупність стійких несприятливих для здоров'я працівників функціональних зрушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Боротьба з втомою, в першу чергу, зводиться до покращання санітарно-гігієнічних умов виробничого середовища (ліквідація забруднення повітря, шуму, вібрації, нормалізація мікроклімату, раціональне освітлення тощо).

Втому працівників можна подолати завдяки:

• професійному відбору;

• організації робочого місця;

• правильному робочому розташуванню;

• правильному ритму роботи;

• раціоналізації трудового процесу;

• використанню емоційних стимулів, впровадженню раціональних режимів праці і відпочинку тощо.

Методи профілактики втоми працівників:

• засоби зменшення гіподинамії;

• засоби підсилення мозкового кровообігу;

• засоби оптимізації розумової діяльності;

• засоби відновлення стану зорового та опорно-рухового апарату.

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів, що впливають на безпеку праці, спеціалісти відносять стрес. Як правило, він виникає внаслідок тривалих психоемоційних перевантажень та небезпечних виробничих чинників.

Під стресом (англ. stress — тиснення, натискання, напруження) розуміють стан психічної напруженості, викликаний небезпеками, що виникають у людини під час вирішення важливої для неї задачі.

Зауважимо, що термін «стрес» часто застосовується не тільки в охороні праці, а й у повсякденному житті.

Стрес характеризують як захисне явище, як вісник захворювання, як причину порушень низки життєво важливих психофізіологічних функцій.

Стрес виявляється як необхідна і корисна реакція організму на різке збільшення загального зовнішнього навантаження. Він характеризується зростанням біоелектричної активності мозку, підвищенням частоти серцебиття, ростом потоку крові, розширенням кровоносних судин, збільшенням вмісту лейкоцитів у крові, тобто цілою низкою фізіологічних змін в організмі, що сприяють підвищенню його енергетичних можливостей, успішності виконання складних і небезпечних дій. Ось чому стрес є не тільки доцільною захисною реакцією людського організму, але й механізмом, який сприяє успіху трудової діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.

Стрес позитивно впливає на результати праці (мобілізує організм і сприяє подоланню перешкод, які виникають в процесі праці) лише доти, доки не перевищить певного критичного рівня. При перевищенні цього рівня в організмі людини розвивається так званий процес гіпермобілізації, який витикає порушення механізмів саморегуляції та погіршення результатів діяльності аж до її зриву. Тому стрес, який перевищує критичний рівень, називають дистресом.

Особливо небезпечним є стрес в трудовій діяльності. Робота економістів, фінансистів, банківських службовців, менеджерів, працівників контрольно-ревізійних та податкових служб пов’язана з впливом на них негативно діючих стресорів, таких як:

• інтенсивність праці;

• зростання потоку інформації, яку необхідно опрацювати й використовувати у повсякденній практиці;

• дефіцит часу;

• відповідальність за прийняття рішень;

• гіподинамія;

• різні зовнішні впливи (шум, забруднення, випромінювання тощо);

• моторність праці;

• порушення стереотипної системи праці (поломки техніки) тощо.

Стресові впливи можуть стати причиною виникнення фізіологічних і психологічних змін, що призводять до небезпечних ситуацій та нещасних випадків. Фізіологічні порушення можуть супроводжуватися розладами нервової та серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту та ін. Щодо психологічних розладів, то до відносять агресивність, фрустрацію, нервозність, роздратування, тривоги, нерішучість, швидкий розвиток втоми тощо.

Стрес є причиною багатьох психосоматичних захворювань: психозів, неврозів, захворювань судин мозку, серцево-судинних захворювань та інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби, виразково дистрофічних уражень шлунково-кишкового тракту, нейроциркуляторні дистонії, зниження імунітету, онкологічних захворювань. Крім того, стрес впливає на статеві функції, генетичний апарат клітин дризводячи до вроджених порушень розвитку дітей тощо. Вчені доловлюють припущення про існування зв'язку між стресовими навантаженнями та спонтанним абортом.

Згубна дія стресу також виявляється у зростанні алкоголізму та наркології, підвищенні рівня травматизму, збільшенні кількості інвалідів та випадків самогубств.