21. Вирішіть виробничу ситуацію.

Розрахувати освітленість робочого місця комерсанта, яка створюється місцевим світильником.

Відстань від лампи до розрахункової точки – 0,3, м, сила світла в напрямку розрахункової точки – 490 кандел, кут падіння світлового променя – 600. Коефіцієнт запасу Кз=1,3 .

Розв’язання задачі 3

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою

,

де Ia – сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

α – кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;

l – відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

КЗ – коефіцієнт запасу.

Підставивши дані та провівши розрахунки освітленість робочого місця економіста складе:2094 лк., що відповідає нормам та можна при такій освітленості працювати в оптимальних умовах праці.

22. Вирішіть виробничу ситуацію.

Петренко Р.В. працює 12 років на підприємстві головним бухгалтером. Робота характеризується малою руховою активністю за значних динамічних навантажень.

При проведенні планового медогляду в нього виявили хворобу – гіподинамію, яка викликає больові відчуття різної сили в суглобах та м’язах кистей рук, оніміння та уповільнення рухливості пальців, судоми м’язів кисті, ниючий біль в ділянці зап’ястя.

Пояснити чи дана хвороба є профзахворюванням та процедуру розслідування профзахворювань на підприємстві.

Відповідь: У працівників, які виконують роботу сидячи, м'язи перебувають довгий час у скороченому стані, не розслаблюються, що погіршує кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.

Внаслідок динамічного навантаження на кістково-м'язовий апарат кистей рук виникають:

больові відчуття різної сили в суглобах та м'язах кистей рук;

оніміння та уповільнена рухливість пальців;

судоми м’язів кисті;

ниючий біль в ділянці зап’ястя.

Своєю чергою, локальні м'язові перенапруження, хронічні розтягнення м'язів травматичного характеру можуть викликати професійні захворювання: дисоціативні моторні розлади, захворювання периферійної нервової та кістково-м'язової систем. Ці захворювання увійшли до «Переліку професійних захворювань», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р.

За даними наукових досліджень, робота «сидячи» призводить до зниження м'язової активності — гіподинамії. За браком рухів відбувається зниження споживання кисню тканинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування. Помірними гімнастичними вправами можна викликати активізацію обміну речовин в організмі, посилити виділення отруйних продуктів життєдіяльності.

Як правило, трудова діяльність працівників невиробничої сфери пов’язана з використанням великих обсягів інформації, зі застосуванням комп'ютеризованих робочих місць, з частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом із людьми різних типів темпераменту тощо. Це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів у її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу. Отже, ця хвороба може вважатися профзахворюванням.

Усі вперше виявлені професійні захворювання і отруєння підлягають розслідуванню, причому віднесення захворювань до професійних відповідно до списку затвердженого МОЗ та Мінпраці.

Зв’язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, яка складається санепідемстанцією за участю спеціалістів підприємства. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров’я, яким надано таке право. При вивченні умов праці робітника, може враховуватися його попередня робота, пов’язана з дією шкідливих виробничих факторів.

У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактична установа направляє з відповідними документами на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області), який для встановлення остаточного діагнозу направляє хворого до спеціалізованих лікувально-профілактичних установ, а у спірних випадках до інституту медицини праці Академії медичних наук України

(м. Київ ).

На кожного потерпілого клініками складається повідомлення за встановленою формою. Протягом трьох діб діагноз повідомляється підприємству, санепідемстанції та лікувально-профілактичній установі, яка обслуговує це підприємство.

Протягом наступних 10-ти днів власник підприємства організовує розслідування кожного випадку профзахворювань. Для цього створюється спеціальна комісія, яка і проводить розслідування, результатом якого є акт з наміченими заходами щодо запобігання розвитку профзахворювань.

Акт складається у 5-ти примірниках, перший – зберігається 45 років.

У 5-денний термін по закінченню розслідування власник розглядає його матеріали та видає наказ про заходи щодо запобігання профзахворюваннями.