41. Торговельний капітал – це відокремлена частина промислового капіталу, яка виключно застосовується торговельними підпр-ми у сфері обігу з метою реалізації товарів і отримання прибутку.

Торговельний капітал за сучасних умов є відокремленою частиною промислового капіталу – частини його функціональної форми. Відокремлення торговельного капіталу від промислового відбулося у зв’язку із виникненням і розвитком крупного вузько-спеціалізованого машинного вир-ва. Відокремлення торговельного капіталу від промислового сприяло подальшому поглибленню суспільного поділу праці, виникненню розгалуженої мережі посередницьких оптових і роздрібних торго-вельних підпр-в. Торговельний капітал функціонує на засадах самовідтворення у двох функціональних формах: – капітал, авансований на купівлю-продаж товарів (торговельне посередництво);

– капітал, авансований на обслуговування торговельно-посередницької діяльності.

Основними функціями торговельного капіталу є перетворення товарної форми промислового капіталу на грошову, обслуговування посередницьких актів купівлі-продажу товарів та створення торговельного прибутку.

Торговельний прибуток – являє собою виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення торговельної діяльності, і представляє собою різницю між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності. Працею торговельних підприємців і робітників створюється нова додана вартість. Вона збільшує основну вартість товарів, яка створена у безпосередньому вир-ві. Основні форми торгівлі:

Оптова торгівля – це посередницька діяльність купівлі-продажу товарів оптом для перепродажу її роздрібним торг. підприємцям. Роздрібна торгівля – реалізація товарів підприємцями або оптовими посередниками безпосередньо кінцевим споживачам.

42. Товарна біржа — центральна ланка інфраструктури товарного ринку, установа, в якій здійснюються торговельні угоди щодо купівлі-продажу товарів за зразками і стандартами. Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання юридичних і фізичних осіб з метою організації ринку, створення умов для нормальної торгівлі біржовими товарами. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Основним змістом діяльності товарної біржі є створення найбільш сприятливих умов для укладання біржових угод. Товарна біржа (в екон аспекті) — високоорганізована форма оптової торгівлі, в межах якої виникають і розвиваються екон відносини, в т.ч. відносини привласнення між учасниками торгівлі у процесі купівлі-продажу товарів через механізм різних цін, спекулятивних операцій, страхування операцій. Товарні біржі поділяють на міжнародні і національні, універсальні і спеціалізовані. На універсальних біржах продають промислові та сільськогосподарські товари, на спеціалізованих — окремі товари або споріднені групи товарів. На біржі відбуваються 2 види товарообороту: реальний і ф'ючерсний. 1 передбачає перехід товару від продавця до покупця. У 2 продають право на товар, укладають ф'ючерсні контракти, тому рух товару тут не обов'язковий. 

43. У суспільному відтворю-вальному процесі за сучасних умов усе більшу роль відіграє позичковий капітал – тимчасові вільні грошові кошти, які надаються підприємцям у позику на визначений термін і за плату у формі позичкового відсотка. Відокремлення позичкового капіталу від промислового та торговельного зумовлюється тим, що в процесі обороту цих капіталів у підпр-в внаслідок певних причин закономірно відбуваються то тимчасові часткові вивільнення грошового капіталу, то потреба в залученні додаткового грошового капіталу. Вивільнення та додаткові потреби у грошовому капіталі виникають у зв’язку із сезонними коливаннями обсягів вир-ва в ряді галузей.

Тимчасово вільний грошовий капітал одних підприємств позичається на визначені терміни іншим підприємствам. Так виникає і безперервно відтворюється позичковий капітал. Кредит – форма руху позичкового капіталу, яка означає надання позичальнику коштів у грошовій або іншій формах на встановлений термін під заставу і визначений відсоток. На основі кредитних ресурсів у нац. економіці формується певна кредитна система – сис-ма кредитних відносин і форм кредитування та сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові засоби суб’єктам на засадах кредитування. Головною ланкою кредитної системи є банки. Принципи: повернення, строковості, цільового характеру, забезпеченості, платності. Форми: Комерційний – надається одним підприємцем іншому у вигляді продажу товарів в борг. Банківський – який видають банки у грошовій формі, в великих сумах, на довго-строковий термін. Державний – кредит між державою і фіз. чи юрид. особами, де держава виступає як позичальник, кредитор, гарант. Споживчий – видається банком або торговельним підпр-м населенню для купівлі дорого коштовного товару. Іпотечний – позика під заставу нерухомого майна. Міжнародний – дають один одному фізичні, юридичні і держ. органи на певний строк на умовах повернення та платності. Лізинговий – банк купує у підприємств коштовні товари і передає їх в аренду підприємцю з виплатою його вартості або повного викупу.

Ломбардний – коротко-строковий кредит під заставу цінних речей на певний термін.