23. Крім споживачів, у процесі обміну на ринку беруть участь виробники блага, які є пред'явниками пропозиції. Пропозиція -  це бажання і здатність виробників або продавців блага продавати певні кількості блага за певною ціною. Мінімальну ціну блага, при якій ще є бажаючі його продати, називають ціною пропозиції, а кількість блага, запропоновану до продажу за даною ціною, - величиною пропозиції. Закон пропозиції: між ціною і величиною пропозиції завжди існує прямий зв'язок, тобто вони разом зростають або разом спадають. Тоді як для споживачів ціна виступає гальмуючим фактором, то для продавців ціна відіграє стимулюючу роль. Чим за вищу ціну продано благо, тим приємнішим для продавця є факт продажу. Причиною зміни пропозиції виступає дія нецінових факторів, які можна поділити на 2 основні групи: фактори у сфері вир-ва і у сфері продажу благ. До нецінових факторів пропозиції, які діють у сфері вир-ва, належать: 1. Зміна цін на ресурси.  ЇЇ зниження зменшить витрати вир-ва і приведе до зростання пропозиції при тій же ціні. 2. Зміна технології.  Її вдосконалення означає, що її застосування дає можливість ефективніше виробляти одиницю блага. 3.  Зміна  податків і субсидій. Виробники  розглядають практично всі податки і платежі в бюджет як витрати вир-ва. Зростання цих податків і платежів збільшує загальні витрати вир-ва, що  приводить до спаду пропозиції. Субсидії прямо пропорційно пов'язані зі зміною пропозиції. Факторів, які діють у сфері продажу товарів, теж є 3: 1. Ціни на інші блага - здатні  суттєво змінити пропозицію   даного  блага. 2.Зміна кількості продавців. Чим більше продавців, тим більшою буде пропозиція даного блага. 3.  Очікування виробників або продавців.  Очікування зміни ринкової кон'юнктури в майбутньому теж суттєво впливають на рівень пропозиції в даний час.

24. Ціна — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару. Ціни, що функціонують у ринковому механізмі, являють собою складну систему, яка покликана обслуговувати всі аспекти товарно-грошових відносин. 

Ціна є інструментом ринкової конкуренції, перерозподілу ресурсів, капіталу. У ринковій економіці ціни класифікують за різними критеріями.

1) залежно від розмірів купівлі-продажу товарів: а) біржові ціни (ціни на товари, що реалізуються у порядку біржової торгівлі); б) внутрішньофірмові трансфертні ціни (застосовуються при обміні товарами і послугами у межах міжнародних монополій);

в) роздрібні ціни г) оптові ціни

2) за способом формування: а) конкурентні б) монопольні в) регульовані державою ціни.

3) залежно від території їхньої дії: а) поясні (в межах 1країни); б) національні (встановлюються кожною країною залежно від структури вир-ва); в) світові (експортна ціна світових постачальників товару та імпортна ціна в країнах його ввезення)

4) ціни різного призначення:

а) пільгові б) ціни пропозиції в) прейскурантні ціни. Ціна над ринком піддається змін передусім під впливом попиту й пропозиції. Цей чинник має майже саму ключову роль ринкової економіки. Основні ціноутворюючі чинники.

Ринковий механізм – механізм формування ринкових цін і розподілу ресурсів, взаємодії суб`єктів господарювання з приводу встановлення та застосування цін, обсягу вир-ва і продажу товарів і послуг. Основні елементи: попит – платоспроможні потреби, які суб`єкт здатний оплатити; закон попиту – причинно-наслідковий зв`язок між ціною товару і величиною попиту; пропозиція – обсяг товарів і послуг, які виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу; ринкова ціна, конкуренція. Еластичність попиту і пропозиції – ступінь відносної їх змінюваності під впливом відносної зміни ринкової ціни.

25. Функція ціни є зовнішнім проявом її внутрішнього змісту.

Облікова -ціна є засобом обліку вартості продукції. Це дає змогу визначити затрати живої та уречевленої праці, економічну ефективність вир-ва, оптимальне співвідношення між нагромадженням і споживанням, вплинути на формування певних пропорцій між галузями. Розподільча - внаслідок відхилення ціни від вартості, особливо коли ціни перебувають під впливом попиту і пропозиції, можливий перерозподіл вартості продукції між галузями, регіонами, підприємствами. Цей розподіл може бути регульованим або встановлюватися стихійно. Стимулююча зумовлена особливостями ринкової економіки. Оскільки на однорідну продукцію зазвичай встановлюється єдина ціна, то дохід товаровиробника залежатиме від витрат вир-ва і обсягу випуску продукції. Прагнення збільшити дохід змушує товаровиробника, з одного боку, здешевлювати свою продукцію, а з другого — розширювати обсяги випуску продукції. Ціна є стимулом удосконалення техніки, технології та організації вир-ва.

Вимірювальна - ціна обслуговує обіг товарів і забезпечує реалізацію економічних інтересів усіх відносно самостійних учасників товарного обігу. У цій якості вона виступає як кількість грошей, що сплачується й отримується за одиницю товару чи послуги. Функція балансування попиту та пропозиції - через ціни здійснюється зв’язок між вир-вом та споживанням, попитом і пропозицією. Функція ціни як критерію раціонального розміщення вир-ва - за допомогою механізму цін для одержання більш високого прибутку здійснюється перехід капіталів з одного сектора економіки в інший.

26. Конкуренція у сучасній економічній теорії і практичній діяльності господарюючих суб’єктів завжди знаходиться поруч з монополією, породжує монополію. Конкуренція –

економічне суперництво між відокремленими виробниками

продукції, робіт, послуг щодо задоволення інтересів, пов’язаних з продажем продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживичам. Конкурентність ринку визначається тими межами, в рамках яких окремі фірми здатні впливати на ринок, тобто на умови реалізації своєї продукції, насамперед на ціни.

Чим менше окремі фірми впливають на ринок, де вони реалізують свою продукцію, тим більш конкурентним вважається ринок. Найвищий ступінь конкурентності ринку досягається тоді, коли окрема фірма на ринку не впливає на нього зовсім. Такий ринок є цілком конкурентним. + наслідки: є рушійною силою в економіці, перемагає той хто створює якісну продукцію при найменших витратах вир-ва, НТП та передова організація вир-ва. – наслідки: дрібні виробники витісняються великим капіталом, одні розорюються, інші збагачуються, посилення соц-майнового розшарування, зростання безробіття, посилення інфляції. Функції конкуренції: стимул. НТП; забезпечення тотожності приватних, суспільних інтересів; регулювання макроекон. пропорцій вир-ва; баланс попиту і пропозиції; диференціації товаровиробників.

27. Методи конкурентної боротьби – це передусім поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн, надання гарантій і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо. Цінова конкуренція означає, що головними методами боротьби конкурентів є ціна. Її використання ґрунтується на різноманітних методах і способах. У такій боротьбі перемагає той, хто домагається нижчої, ніж ринкова ціна вартості своєї продукції. Це по суті боротьба за скорочення витрат вир-ва завдяки використанню досягнень НТП, наукової організації праці, підвищення її продуктивності. Методи нецінової конкуренції: Поліпшення якості продукції. Відомо, що одна продукція може мати різну якість на різних підпр-вах. Причиною цього є порушення технології вир-ва, також можливе використання технічних новинок, які становлять комерційну таємницю. Використання реклами. Усі рекламні заходи розраховані на те, щоб привернути увагу покупців, надати їм відповідну інформацію про споживчі властивості товару, спонукати споживача зробити покупку.

Нечесна конкуренція – це діяльність господарського суб’єкта, що спрямована на одержання комерційної вигоди і забезпечення домінуючого становища на ринку, обманом споживачів, партнерів, інших господарських суб’єктів і державних органів. Методи здійснення нечесної конкуренції: дезінформація з боку виробника споживачів про товар і послуги - неправильні відомості про споживчі властивості товару; використання товарного знаку, фірмового найменування або маркування товару без дозволу господарського суб’єкта; поширення неправдивих повідомлень про товари своїх конкурентів; намагання деяких фірм впливати на постачальників ресурсів і банки для того, щоб вони відмовляли конкурентам в постачанні сировини, у наданні кредитів; переманювання провідних спеціалістів конкурентів підкупом, встановленням більш високих окладів і різних пільг; порушення законів.

28.   Основні види конкуренції: внутрішньогалузева, міжгалузева, міжнародна. Внутрішньогалузева – це конкуренція між товаровиробниками, що діють в одній галузі народного гос-ва. Міжгалузева – це конкуренція між товаровиробниками, які діють в різних галузях народного гос-ва. Міжнародна – це конкуренція виробників на світовому ринку, яка поєднує внутрішньогалузеву і міжгалузеву конкуренцію. Здійснюється у вигляді міграції капіталів з одних галузей в інші. В умовах ринкової економіки залежно від кількості конкурентів, обсягу продукції, методів конкурентної боротьби існують чиста, монополістична і олігополістична конкуренція. Першу вважають досконалою. Два інші види є недосконалими. Чиста конкуренція - це ринкова структура, в умовах якої учасниками ринку є велика кількість фірм, що виробляють

стандартизований продукт. Монополістична конкуренція - здійснюється тоді, коли відносно вепика кількість фірм конкурують між собою за продаж диференційованого товару на ринку, де можлива поява нових продавців. Недосконала конкуренція  означає, що виробник має можливість впливати на встановлення ціни. Існує багато товаровиробників з вир-ва будь – якого товару, що задовольняє певну потребу. При її вир-ві існують різні витрати праці, асортимент, якість, упаковка. За таких умов товаровиробник може призначити ціну на свій товар, орієнтуючись на ринкові. Олігополістична - конкуренція на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують вир-во і реалізацію основної маси товарів.