Заха Хадід

Аналіз ситуацій формування сучасного міського середовища експонує, що для вироблення надійних критеріїв оцінки та засобів його збагачення самих об’єктивних описових та аналітичних (так званих «системних») критеріїв недостатньо. Треба відшукати таку естетичну царину, де об’єктивні й суб’єктивні - творчі й критичні - критерії органічно поєднуються.

Такою естетичною творчою категорією, - що визначає й вичерпно фіксує водночас і саму суть і таїну художнього твору, і творчі ідеї, що їх закладено до творів власне митцями, і суб’єктивні відгуки й відчуття, які викликає твір у глядачів, - саме такою центральною категорією виступає метафора.¹

1 - Metaphora [(грецьк.) - букв.: перенесення] - мовний зворот, троп (грецьк. tropos, - тобто “відвернення” від буквального значення): в найширшому сенсі – будь-яка алегорія, яку вживають для збільшення образності висловлювання, – запозичення й перенесення на поданий предмет (явище) характерних ознак іншого предмету (явища);

останнім десятиліттями теорія метафори розповсюджується з суто мовно-літературних та риторичних областей застосування в інші сфери мистецтва й суспільного життя: див., наприклад, метафори концептуальні – найзначніші у мисленій та мовній діяльності - й такі, що “здатні структурувати світосприйняття людей та певною мірою детермінувати для них інтерпретацію дійсності.”

Метафорика як художній засіб має багатовікову традицію і за власною суттю близька до різноманітної символіки й алегорії. Творчі критерії, що надають метафори і митцям, і глядачам як активно сприймаючим суб’єктам, полягають у відкритті вільної гри зі значущими та актуальними суспільними культурними й художніми сенсами. Тому головним критерієм, в даному випадку, - відносно збагачення чи збіднення міського середовища, - буде збільшення чи, відповідно, зменшення культурного простору свідомих і значущих сенсів і значень, що цьому середовищу надаються. За таких умов головною характеристикою міського архітектурного середовища стає його багатозначність та невичерпність, складність та різноманіття (або відповідні протилежні якісні характеристики).

Отже, головними складовими метафоричної поетики (її структурою - побудовою є:

- по-перше, - часопростір дії [метафори] (водночас - у “реальних-фізичних,” сакральному, історичному та культурному, часах і просторах),

- по-друге, - концептуальні тематизми та,

- по-третє, - функції [метафори]. Серед останніх відзначимо, окрім тієї, що сприяє підсиленню художньої виразності, ще й епістемологічну (тобто - систематизуючу пізнавальну). Пересічними функціями метафоричного виразу є рекламові, що сприяють заохоченню більш інтенсивного споживання метафоризованого (символізованого) середовища.

Типологія сучасної архітектурно-мистецької метафорики

Классификація метафор

Структури метафор

Функції метафор

Місце метафори в системі (комплексі) художніх засобів

(форма й зміст, об’єктивне й суб’єктивне)

метафори-«коди»-символи-алегорії-алюзії-моделі-втілення

Стилістичний «фон» метафоричного формоутворення: історицизм («еклектика»), контекстуалізм, мінімалізм, вернакуляр, різні відтінки функционалізму

Метафори й символи сакрального:

Метафоры сакральної метафізики

й сакральних образів

Метафори Батьківщини й Віри

Метафори Етносу, Роду й Сім’ї (Родини): “Писанка”, “яйце-райце”.

Метафори Традиції

Метафори Історії (наприклад, - метафоричні руїни)

Метафори Місця

(пор.: Вернакуляр і Хебітат- Habitat)

Метафори й символи старих і новых міфологій:

Метафоры й символи Мистецтв:

«Храми Муз», «Храм мистецтв». (Метафорика й символіка Муз). Кіноцентр у Сіднеї.

Метафори й символи універсального й ірраціонального (непізнаваного):

Космогонічні метафори (метафори космогенезису):

Метафори Природи:

Метафори Геї-Землі

(ленд-форми, ленд-арт, «нова міська тканина» - Майдан Федерації в Мельбурні, Морський вокзал у Йокогамі, Проект «Едем»)

Метафори Хаосу:

(Имперський музей війн поблизу Манчестера)

Метафори природних стихій:

Оперний театр у Сіднеї

Метафори Флори й Фауни:

Метафори людського тіла

(антропоморфні метафори):

«Фейс-хаусіз» [Face-Houses]

Метафори високих технологій (техніки – “хайтеку”):

Метафори, що “знижують” й підносять

Метафоры явні й приховані

Метафори змішані

Метафори однозначні (односкладові)

Метафоры двозначні й тризначні

Метафори багатоозначні (багатоскладові й багатошарові)

(Подвійне и багатокротне й «багатошарове» кодування. «Ефект Більбао». «Відкритий» твір мистецтва.)

Основною характеристикою повноцінного архітектурного середовища є його багатозначність й сенсовна невичерпність.

Таблиця : Типологія архітектурно-мистецької метафорики

Побудова (структура) й приклади художніх метафор	Односкладові й одношарові (однозначні)	Подвійні (двозначні)	Багатоскладові (багатозначні) й багатошарові	Явні й приховані
Зі світу Природи
Флори й фауни
Людського тіла (антропоморфні)	«Фейс-хаусіз» [Face-Houses]		Н. Фостер: Будівля Свісс Ре у Лондоні
Природних стихій		Опера в Сіднеї (Й. Утцон): “вітрила”, “хмари”
Землі-Геї (геологічні)	Ленд-форми, ленд-арт, “нова міська тканина”
Математичних та фізичних - “знакових” - абстракцій	“Стрічка Мебіуса” Будівля теле-центру в Пекіні (Рем Кулхаас)
Метафори космогонічні (космогенезису)
Метафори Космосу та Хаосу	“писанка” “яйце-райце”
Метафори універсального й ірраціонального (непізнавального)
Зі світу сакрального й міфології (сакральних образів й метафізики)
мистецтв, Теосу та Етносу
“Храми мистецьких муз” з часів еклектики й сучасності	Гран-Опера в Парижі (Гарньє); Кіноцентр у Сіднеї (Храм Десятої Музи)
Храми як “Житла Божі” (Метафори Віри)
Метафори Місця (втілення “Genius loci”), Батьківщини
Історії
Традиції (Роду, родини, сім’ї)
Музей як собор 21 століття
Зі світу науки й техніки (метафори технології)

242