М. Новак

(“Плинна архітектура, або Втрата

схильності до надписування”)

Контрольні запитання:

1. Надати змістовне визначення “новий, - або ж радикальний, - еклектизм” у контексті архітектурного розвитку в останній чверті ХХ ст..

2. Які головні ознаки постмодерної ситуації в архітектурно-мистецькій культурі?

3. Надати визначення провідному прийомові з творчої палітри майстрів постмодернізму.

4. Визначити зміст поняття “пастиш-архітектура”.

5. Які особливості організації архітектурного проектування й художнього дизайну відповідають сучасному станві масової культури?

6. Визначити принципові зміни у теоретичних архітектурних уявленнях, які знаменує розробка й реалізація проекту парку де ла Війєтт в Парижі?

7. Які прийоми подолання розривів між архітектурною теорією й практикою демонструють майстри реконструкції?

8. Надати змістовне визначення поняття “парадигма” стосовно певного періоду архітектурно-мистецького розвитку.

9. Порівняти архітектурний зміст понять “віртуальна реальність” та “кіберпростір”.

10. Які складові архітектурної професії всередині її української національної

школи стають визначальними на фоні глобалізованого середовища

“всесвітнього туристичного селища”?

Післямова На порозі світів альтернативних реальностей

Перспективи подальшого розвитку архітектурної професії

на тлі художньої культури початку ХХІ ст..

Особливості формування й розвитку

національних архітектурно-мистецьких шкіл.

На початку ХХI століття відбувається рішуче й досі небачене “переозброєння” архітектурної професії. Творча й комерційна конкуренція не лише всередині професійного цеху, але й з численними “сторонніми” дизайнерами й “креативниками”, примушує архітекторів-професіоналів вдаватися до новітніх можливостей цифрових технологій, що створюються, оновлюються й пропонуються до вжитку майже щороку.

Сучасні майстри архітектурної професійної сфери не лише отримують численних конкурентів, але й самі оволодівають новими галузями дизайну, - зокрема, світло-кольорового, біоекологічного, енергоактивного, ландшафтного тощо.

Втім, значна монополізація програмних засобів й домінування жорстко-конкурентного світу слави “зірок та знаменитостей”, призводять до нового одноманіття середовища “всесвітнього туристичного селища”, тому можливості концептуального “генерування” нових ідей набувають нового значення. Настають часи нового розширення простору Історії, як це вже відбулося двічі, - у ХІХ та ХХ сторіччях.

Для певного вікового прошарку професіоналів-консерваторів архітектурний розвиток уявляється наближенням до апокаліпсису – Кінця Світу. Втім, схожих відчуттів було вже доволі. Проте, для творчої молоді вони напевне відчуватимуться як нові й привабливі починання й можливості.

Майбутнє архітектурної професійної сфери є в певних аспектах прагматично-передбачуване й водночас залишається непрогнозованим і несподіваним, - з раптовими й неочікуваними “проривами” до нових інтелектуальних – інновативних - просторів. Завдяки методологічним підходам до архітектурних галузей вже відомо, які складові “історії майбутнього” неминучі, а які залишаться цариною блискучого й несподівано-раптового експериментально-утопічного “креативу”.

Наступає епоха альтернативної архітектури - аллоархітектури (віртуальної, імовірнісної, “неможливої”, “невірогідної”) - принципово нових тектонік, освоєння досі незайманих просторів - континуумів альтернативної реальності, що її розпочали більше століття тому ентузіасти авангарду – зодчі й художники “нових світів” власної уяви.

Надходить нові часи “Мультиверсу”* - множинних всесвітів професійної уяви. [*Мультиверс - термін з нового науково-філософського напряму евереттики, - дисципліни, названої на честь Хью Еверетта-молодшого, який вперше науково обгрунтував множинність універсів (його дисертацію захищено ще 1956 року.)]

Складові нового множинного архітектурного світу створюватимуться й пропонуватимуться до замешкання споживачам архітектурного довкілля ХХІ сторіччя. Яке місце належатиме у цій “Мультиверсії” особисто ТОБІ, Читачу? Визначайся й вирішуй!