- •Дубинський в. П.
- •Вступ. Загальні зауваження й настанови …………………………………8
- •Розділ 2. Підсумки розвитку архітектури в контексті художньої культури
- •Реалізації найбільшого в історії соціального експерименту .................
- •Ґенеза “соцреалізму” в радянській архітектурі ............................................
- •2.4. Головні проблеми містобудівної практики в срср
- •2.5.1. Архітектура як монументальний символ та п’єдестал ...................
- •Іменний покажчик ……………….….......................................................….
- •Література .....................................................................................................….
- •Найбільшого в історії соціального експерименту. Критика архітектури, урбаністики й мистецтв часів державного тоталітаризму.
- •1.1. Ґенеза функціоналізму
- •1.1.1. Оновлюючі спроби майстрів Першого інтернаціонального стилю
- •1.1.2. Роль теоретичної й практичної творчості “піонерів сучасної архітектури”
- •1. 2. Творче ріноманіття в європейській архітектурі
- •1.2.1. Радикальний раціоналізм
- •1. 2. 2. Архітектура, мистецтво й промисловість
- •1.2.3. Експресіонізм початку хх ст.
- •1.2.4. Національний, або народний, романтизм (етнографізм)
- •1.3. Розвиток функціоналізму
- •1.3.1. О’бєднання “Баухаус” (Німеччина, 1919-1933)
- •1.3.2. Угруповання «Де Стейл» («Стиль», Нідерланди) 1917-1931: «Неопластицизм»
- •Тео ван Дусбург: («До колективного будівництва»)
- •1.3.3. Об’єднання “l’Esprit Nuveau” (Франція)
- •1.4. Еволюція ідей функціоналізму
- •1.4.1.Американський період творчості л. Міс ван дер Рое й в. Гропіуса
- •1. 4. 2. Еволюція функціоналістичних ідей
- •1. 5. Трансформація ідей сучасної архітектури у теорії й практиці майстрів регіоналізму
- •1.5.1. Витоки й початок архітектурного регіоналізму
- •1.5.2. Латиноамериканський регіоналізм
- •1.5.3. Японський регіоналізм
- •1.5.4. Постметаболізм: ідея “капсульної архітектури”
- •1. 6. Відновлення актуального творчого архітектурного різноманіття
- •1.6.1. Подальший розвиток ідей органічної архітектури
- •1.6.2. Тенденції нового експресіонізму
- •6. 3. Ідея “архітектури-скульптури” Йорна Утцона
- •1.6.4. Розвиток європейського неоекспресіонізму
- •2.1. Витоки й початки радянського художнього авангарду
- •2.1.1. Художня культура революційної доби. Період революційного романтизму (1918-1922)
- •2.1.2.Авангардна художня культура початку хх ст. У радянському революційному експерименті й будівництві
- •2.1.3. Революційна культура й проблеми збереження історичної спадщини Пропозиції з міської реконструкції
- •2. 2. Головні змістовні архітектурно-містобудівні тематизми
- •1920-1930-Х р. Р. У спробах соціального перетворення.
- •2. 2. Містобудування, архітектура і мистецтво першого десятиліття радянської розбудови (1923 – 1931). Авангардне мистецтво та архітектура в соціальному експерименті
- •2.2.1. Конкурс на проект Палацу Праці у м. Москві
- •2.2.2. Перші містобудівні проекти та реалізації радянської доби.
- •2.2.3. Архітектура Дніпровської гідроелектростанції (Дніпрогес імені в. І. Леніна) в м. Запоріжжі
- •2.2.4. Проблеми реконструкції існуючих міст й створення нового типу соціалістичного розселення.
- •2.2.5. Житло та побут нового типу: “будинки - комуни” й “житлові комбінати”
- •2.2.6. Архітектура робітничих клубів та споруд масових видовищ авангардного періоду розвитку радянської архітектури
- •Конкурси на проекти театру масового музичного дійства (в м. Харкові) та синтетичних театрів (1930-32)
- •2. 3. Архітектура в синтезі мистецтв тоталітарної доби Ґенеза “соцреалізму” в радянській архітектурі
- •2.3.1. Від авангардних експериментів – до “соцреалізму”
- •2.3.2. Містобудування, архітектура та мистецтво
- •2.3.3. Порівняльні особливості впливу ідеології тоталітарних держав
- •Головні проблеми радянської містобудівної практики
- •2.4.1. Генеральний план реконструкції Москви (1935)
- •2.4.2. Формування нових містобудівних вузлів
- •2.4.3. Міська реконструкція
- •2. 5. Архітектура як монументальний символ та п’єдестал
- •2.5.1. Проектування та будівництво Палацу Рад у Москві
- •2.5.2. Творчість архітектора б. М. Іофана
- •2.5.3. Архітектура радянських громадських будівель другої половини 1930-х – початку 1940-х років як втілення засад “соцреалізму”
- •2.5.4. Архітектура житлових районів
- •2.6. Деякі особливості архітектурно-мистецької культури
- •2.6.1. “Розроблено на основі ідей фюрера”
- •2.7. Апогей “соцреалізму”.
- •2.7.1. Повоєнна реконструкція Москви
- •2.7.2. Проблеми радянської архітектури
- •2.7.3. Проблеми художньої культури пострадянського періоду
- •3.1. Ситуація постмодернізму Особливості естетики й теорії постмодернізму в контексті його філософії
- •3.2. Архітектура у стихії масової культури
- •3. 3. “Смерть нової архітектури”
- •Чарльз Дженкс
- •3.4. Спроби визначення постмодернізму:
- •Чарльз Дженкс:
- •3.5. Теоретичні й методологічні засади творчості
- •3.5.1. Роберт Вентурі [r. Venturi] (нар. 1925)
- •3.5.2. Майкл Грейвз [m. Graivs]
- •3.5.3. Леон Кріє
- •3.5.4. Чарльз Мур [Ch. Moor]
- •Чарльз Дженкс
- •3.5.5. Джеймс Фрейзер Стерлінг [j. F. Sterling] (1926-1992)
- •3.5.6. Роберт Стерн [ r. Stern]
- •3.5.7. Стенлі Тайгерман
- •3.5.8. Пітер Айзенман
- •3.6. Архітектурна деконструкція
- •Марк Віглі:
- •Бернар Чумі
- •3.6.1. Заха Хадід [z. Hadid] (нар. 1950)
- •Заха Хадід
- •3.6.2. Даніель Лібескінд [d. Libeskind](нар. 1946)
- •Диз’юнкція та культура
- •Порядок та впорядкованість
- •Стратегія диз’юнкції
- •Межі та обмеження
- •Визначення
- •Деконструкція
- •Примітки:
- •** Арто [Artaud] Антонен (1896-1948) – французький новеліст і драматург.
- •3.7.1. Сер Норман Фостер [ n. Foster] (нар. 1935)
- •3.7.2. Френк Гері [f. Gheri] (нар. 1929)
- •3.7.3. Сант’яго Калатрава [s. Calatrava] (нар. 1951)
- •“Нова архітектурна парадигма”
- •Чарльз Дженкс Нова парадигма 1 в архітектурі (Передмова до однойменної книги автора)
- •Органітек
- •Означувач таємничого й загадкового
- •Загальнодоступні й приховані сенси й значення
- •Чарльз Дженкс Майдан Федерації в Мельбурні
- •Примітки
- •3.7.4. “Медійна архітектура”
- •3.7.5. Віртуальна, архітектура, або
- •3.7.6. Маркос Новак. “Плинна архітектура” 1
- •М. Новак
- •М. Новак
- •М. Новак
- •Післямова На порозі світів альтернативних реальностей
- •Іменний та предметний покажчики
- •Літературні джерела: Основні
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник Редактори д. Ф. Курильченко, з. І. Зайцева
- •Видавець і виготовлювач:
- •Заха Хадід
2.4.2. Формування нових містобудівних вузлів
у реконструкції центру м. Москви
Зі схваленням генплану м. Москви починається рішуча реконструкція центрального району столиці і перш за все її історичного ядра, – найближчих околиць Кремля. Ця територія функціонально розглядається як приналежність нового урядового центру, з поєднанням окремих ізольованих просторів у єдиний великомасштабний комплекс. Першими кроками зі створення цього містобудівного комплексу стали роботи з реконструкції Красної площі та Манежного майдану. Знесення забудови кварталів Охотного ряду, давнього міського торговельного центру, звільнило великий простір для зведення великих будівель Ради Міністрів СРСР (1934-1935), арх. Аркадій Якович Лангман (1886-1968), та урядового готелю “Москва” (1935-1938), арх. О. В. Щусєв.
Красна площа реконструюється як головний простір для проведення найбільших військових і спортивних парадів та демонстрацій трудящих. Для уможливлення вільного проходу площею колон техніки, військових та демонстрантів було знесено каплицю Казанської Божої Матері побіля будівлі Історичного музею. Набув сучасного вигляду мавзолей Леніна біля Кремлівської стіни на Красній площі (тимчасового дерев’яного мавзолея було замінено постійною гранітною будівлею, спроектованою видатними радянськими зодчими О. В. Щусєвим і К. С. Мельниковим, останній є автором проекту прозорого саркофагу вождя). Масштабний площі мавзолей, з монументальною ступінчастою композицією об’ємів з червоного та чорного граніту й урядовою трибуною над головним входом, став ядром урядового некрополю, що за новою радянською традицією витіснив головну в минулому торговельну функцію Красної площі. Планувалося й радикальне перероблення протилеглого до Кремля боку майдану, де замість головного універсального магазину передбачалося збудувати величезний комплекс Наркомважпрому (радянського міністерства важкої промисловості). Розглядалося навіть питання про знесення храму Василія Блаженного (що на думку “вождя усіх народів” заважав вільному пропускові колон військової техніки під час парадів).
Втім, серед конкурсних пропозицій Наркомважпрому (Наркомату важкої промисловості) заслуговує на увагу проект арх. Леонідова Івана Ілліча (1952-1959), – в ньому просторові домінанти кремлівського ядра сміливо доповнено на Красній площі трьома пов’язаними між собою висотними об’ємами – баштами-хмарочосами у формах видовженого ступінчастого паралелепіпеда, трилисника та сполученого з видовженим конусом циліндра. Блискучому концептуальному архітекторові-проектувальнику І. Леонідову вдалося створити пластичну єдність, цілком співмірну ключовій домінанті Красної площі – храмові-монументу Василія Блаженного. У цьому рідкісному випадку нова традиція авангардної архітектури виявилась глибинно пов’язаною з традиціями давньоруської архітектури.
Проте занадто радикальні реконструктивні заходи сформували на довгі роки здебільшого зневажливий підхід до містобудівної спадщини дореволюційних часів й завдали чималої незворотньої шкоди забудові, що склалася історично, не тільки в Москві, але й багатьох інших містах країни. Москва поступово втрачала яскраві риси міста-пам’ятки давньоруського містобудування.