- •Дубинський в. П.
- •Вступ. Загальні зауваження й настанови …………………………………8
- •Розділ 2. Підсумки розвитку архітектури в контексті художньої культури
- •Реалізації найбільшого в історії соціального експерименту .................
- •Ґенеза “соцреалізму” в радянській архітектурі ............................................
- •2.4. Головні проблеми містобудівної практики в срср
- •2.5.1. Архітектура як монументальний символ та п’єдестал ...................
- •Іменний покажчик ……………….….......................................................….
- •Література .....................................................................................................….
- •Найбільшого в історії соціального експерименту. Критика архітектури, урбаністики й мистецтв часів державного тоталітаризму.
- •1.1. Ґенеза функціоналізму
- •1.1.1. Оновлюючі спроби майстрів Першого інтернаціонального стилю
- •1.1.2. Роль теоретичної й практичної творчості “піонерів сучасної архітектури”
- •1. 2. Творче ріноманіття в європейській архітектурі
- •1.2.1. Радикальний раціоналізм
- •1. 2. 2. Архітектура, мистецтво й промисловість
- •1.2.3. Експресіонізм початку хх ст.
- •1.2.4. Національний, або народний, романтизм (етнографізм)
- •1.3. Розвиток функціоналізму
- •1.3.1. О’бєднання “Баухаус” (Німеччина, 1919-1933)
- •1.3.2. Угруповання «Де Стейл» («Стиль», Нідерланди) 1917-1931: «Неопластицизм»
- •Тео ван Дусбург: («До колективного будівництва»)
- •1.3.3. Об’єднання “l’Esprit Nuveau” (Франція)
- •1.4. Еволюція ідей функціоналізму
- •1.4.1.Американський період творчості л. Міс ван дер Рое й в. Гропіуса
- •1. 4. 2. Еволюція функціоналістичних ідей
- •1. 5. Трансформація ідей сучасної архітектури у теорії й практиці майстрів регіоналізму
- •1.5.1. Витоки й початок архітектурного регіоналізму
- •1.5.2. Латиноамериканський регіоналізм
- •1.5.3. Японський регіоналізм
- •1.5.4. Постметаболізм: ідея “капсульної архітектури”
- •1. 6. Відновлення актуального творчого архітектурного різноманіття
- •1.6.1. Подальший розвиток ідей органічної архітектури
- •1.6.2. Тенденції нового експресіонізму
- •6. 3. Ідея “архітектури-скульптури” Йорна Утцона
- •1.6.4. Розвиток європейського неоекспресіонізму
- •2.1. Витоки й початки радянського художнього авангарду
- •2.1.1. Художня культура революційної доби. Період революційного романтизму (1918-1922)
- •2.1.2.Авангардна художня культура початку хх ст. У радянському революційному експерименті й будівництві
- •2.1.3. Революційна культура й проблеми збереження історичної спадщини Пропозиції з міської реконструкції
- •2. 2. Головні змістовні архітектурно-містобудівні тематизми
- •1920-1930-Х р. Р. У спробах соціального перетворення.
- •2. 2. Містобудування, архітектура і мистецтво першого десятиліття радянської розбудови (1923 – 1931). Авангардне мистецтво та архітектура в соціальному експерименті
- •2.2.1. Конкурс на проект Палацу Праці у м. Москві
- •2.2.2. Перші містобудівні проекти та реалізації радянської доби.
- •2.2.3. Архітектура Дніпровської гідроелектростанції (Дніпрогес імені в. І. Леніна) в м. Запоріжжі
- •2.2.4. Проблеми реконструкції існуючих міст й створення нового типу соціалістичного розселення.
- •2.2.5. Житло та побут нового типу: “будинки - комуни” й “житлові комбінати”
- •2.2.6. Архітектура робітничих клубів та споруд масових видовищ авангардного періоду розвитку радянської архітектури
- •Конкурси на проекти театру масового музичного дійства (в м. Харкові) та синтетичних театрів (1930-32)
- •2. 3. Архітектура в синтезі мистецтв тоталітарної доби Ґенеза “соцреалізму” в радянській архітектурі
- •2.3.1. Від авангардних експериментів – до “соцреалізму”
- •2.3.2. Містобудування, архітектура та мистецтво
- •2.3.3. Порівняльні особливості впливу ідеології тоталітарних держав
- •Головні проблеми радянської містобудівної практики
- •2.4.1. Генеральний план реконструкції Москви (1935)
- •2.4.2. Формування нових містобудівних вузлів
- •2.4.3. Міська реконструкція
- •2. 5. Архітектура як монументальний символ та п’єдестал
- •2.5.1. Проектування та будівництво Палацу Рад у Москві
- •2.5.2. Творчість архітектора б. М. Іофана
- •2.5.3. Архітектура радянських громадських будівель другої половини 1930-х – початку 1940-х років як втілення засад “соцреалізму”
- •2.5.4. Архітектура житлових районів
- •2.6. Деякі особливості архітектурно-мистецької культури
- •2.6.1. “Розроблено на основі ідей фюрера”
- •2.7. Апогей “соцреалізму”.
- •2.7.1. Повоєнна реконструкція Москви
- •2.7.2. Проблеми радянської архітектури
- •2.7.3. Проблеми художньої культури пострадянського періоду
- •3.1. Ситуація постмодернізму Особливості естетики й теорії постмодернізму в контексті його філософії
- •3.2. Архітектура у стихії масової культури
- •3. 3. “Смерть нової архітектури”
- •Чарльз Дженкс
- •3.4. Спроби визначення постмодернізму:
- •Чарльз Дженкс:
- •3.5. Теоретичні й методологічні засади творчості
- •3.5.1. Роберт Вентурі [r. Venturi] (нар. 1925)
- •3.5.2. Майкл Грейвз [m. Graivs]
- •3.5.3. Леон Кріє
- •3.5.4. Чарльз Мур [Ch. Moor]
- •Чарльз Дженкс
- •3.5.5. Джеймс Фрейзер Стерлінг [j. F. Sterling] (1926-1992)
- •3.5.6. Роберт Стерн [ r. Stern]
- •3.5.7. Стенлі Тайгерман
- •3.5.8. Пітер Айзенман
- •3.6. Архітектурна деконструкція
- •Марк Віглі:
- •Бернар Чумі
- •3.6.1. Заха Хадід [z. Hadid] (нар. 1950)
- •Заха Хадід
- •3.6.2. Даніель Лібескінд [d. Libeskind](нар. 1946)
- •Диз’юнкція та культура
- •Порядок та впорядкованість
- •Стратегія диз’юнкції
- •Межі та обмеження
- •Визначення
- •Деконструкція
- •Примітки:
- •** Арто [Artaud] Антонен (1896-1948) – французький новеліст і драматург.
- •3.7.1. Сер Норман Фостер [ n. Foster] (нар. 1935)
- •3.7.2. Френк Гері [f. Gheri] (нар. 1929)
- •3.7.3. Сант’яго Калатрава [s. Calatrava] (нар. 1951)
- •“Нова архітектурна парадигма”
- •Чарльз Дженкс Нова парадигма 1 в архітектурі (Передмова до однойменної книги автора)
- •Органітек
- •Означувач таємничого й загадкового
- •Загальнодоступні й приховані сенси й значення
- •Чарльз Дженкс Майдан Федерації в Мельбурні
- •Примітки
- •3.7.4. “Медійна архітектура”
- •3.7.5. Віртуальна, архітектура, або
- •3.7.6. Маркос Новак. “Плинна архітектура” 1
- •М. Новак
- •М. Новак
- •М. Новак
- •Післямова На порозі світів альтернативних реальностей
- •Іменний та предметний покажчики
- •Літературні джерела: Основні
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник Редактори д. Ф. Курильченко, з. І. Зайцева
- •Видавець і виготовлювач:
- •Заха Хадід
1.4. Еволюція ідей функціоналізму
1.4.1.Американський період творчості л. Міс ван дер Рое й в. Гропіуса
Як тільки техніка десь знаходить свій
правдивий вираз, вона стає архітектурою.
Л. Міс Ван дер Рое
Інтернаціональний стиль є
тоталітаризмом в архітектурі.
Ф. Л. Райт
Після еміграції з нацистської Німеччини до США майстри німецького функціоналізму продовжують розвиток і пропаганду власних ідей. Особливого успіху їх діяльність набуває наприкінці 1940-х – на початку 1960-х р. р. Саме тоді створюються численні зразки, що їх запозичення стає одним з характерних наслідків “епохи майстрів”.
Для Л. міс Ван дер Рое американський період його творчості (архітектор емігрує до США у 1938 р.) означає подальшу розробку принципів та засад “універсальної архітектури”(“універсального простору”), розпочатих ще зразковим павільйоном у Барселоні. На перший план виходять ідеї створення трансформованого універсального простору, що, - на думку майстра, робить архітектурні твори з часом нестаріючими й придатними для використання протягом декількох поколінь.
Першою великою реалізацією майстра у США стає комплекс Іллінойського технологічного інституту (ІТІ) – Чикаго, 1939-1957, для якого архітектор розробляє генеральний план й веде забудову низки споруд. Саме тут відтворюється архітектурна школа, де на північноамериканському ґрунті розвиваються творчі принципи “Баухаусу”.
Архітектура “шкіри й костей”
Розробка проекту житлового будинку Фарнсворт поблизу Чикаго (1950) потребувала шістьох років праці й виявилася, за оцінкою критики, “скрайнім виразом універсальності”. Саме тут архітектор втілює власний висновок, що потребі незалежності будівлі від зміни функцій з часом може відповісти лише єдиний нерозчленований простір з виразом його у лаконічному “чистому” об’ємі.
Будівля являє собою просту прямокутну металічну структуру на вісьмох колонах, між яких підвішено дві горизонтальні площини – підлога й перекриття. Третя, менша за площею, площина створює відкриту терасу-ґанок. Єдиним острівцем, що має матеріальні межі, є облицьоване червоною деревиною сантехнічне ядро. По всьому периметру будинку – суцільна скляна стіна. Дім позбавлений кутових опор, плити перекриття й підлоги висять у просторі (або пливуть, коли ділянка підтоплюється водами близької річки). Білий тон емалевого фарбування структури будинку контрастує з яскравою зеленню оточуючого парку.
Житлові баштові будинки Лейк Шор-Драйв, 860 (Чикаго) 1951.
Дві 26-поверхові житлові башти зі сталевим каркасом є втіленням ідеї універсального простору відповідно до житлової функції. Втім, виконання деяких експлуатаційних вимог свідомо ігнорувалося. Введення суцільної скляної площини замість зовнішніх стін висунуло проблему захисту від сонячного проміння – прямого й відбитого від поверхні озера. Принциповою є відмова від влаштування балконів чи лоджій (яку автор вмотивував сильними вітрами, які панують над озером). Єдиним захистом від сонячної радіації, - за відсутності на той час систем кондиціонування й спеціальних різновидів сонцезахисного відбиваючого тепло скла, - виявилися завіси вздовж зовнішніх скляних огороджень.
Сігрем-білдінг, Нью-Йорк (1958). 38-поверхову башту відсунуто на 30м вглиб відносно вулиці з утворенням “плази”. Замість сталевих двутаврів і плит застосовано брунатно-червонуваті за тоном бронзові патиновані профілі й плити облицювання, що надають будівлі зорове враження “шляхетної класичної старовини”. Класицистичні принципи формоутворення роблять вторгнення до структури будівлі й у жорсткій симетрії плану й фасадів, де застосовано класичне пропорціювання. Використано також і димчасто-рожеве сонцезахисне скло.
Капелла в комплексі ІТІ (1952) є зразком застосування концепції універсального простору до сакральної будівлі, хоча гранично спрощене вирішення вступає у певне протиріччя саме з позафункціональними – сакральними аспектами простору.
Будівля факультету архітектури й художньо-промислового проектування ІТІ (Краун-холл) – 1955. Універсальний простір 36 на 66 м з висотою головного поверху 5,4 м. За виразом автора “Ця будівля – найчистіша зо всього, що ми будь-коли створимо й краще втілення нашої філософії”. Наслідком концепції універсального простору виявився винос конструкцій назовні. Плиту покриття підвішено до чотирьох зварних балок, опертих на двутаври. Головний функціональний рівень будівлі утворений єдиним простором, де поєднано зали для проектних занять усіх курсів факультету. На думку автора, це повинно створювати яскраве відчуття творчого колективізму.
Архітектура нової національної галереї у Західному Берліні (1962-68) виявилася чи не найвищим виразом теоретичної концепції універсального простору, уживаної задля створення музейно-виставкового середовища. Майстер робить певні пудсумкові теоретичні висновки:
Архітектура пов’язана з епохою й у своїх вищих досягненнях може стати виразом сил, котрі складають й розвивають цю епоху.
Архітектура є мовою, що підкоряється дисципліні граматики.
3. Структура є основним законом, граматикою й дисципліною архітектури.
Подальша еволюція ідей функціоналізму в середині ХХ ст. краще за все простежується на прикладі творів Ле Корбюзьє кінця 1940-поч. 1950-х р. р. й стосується, перед усім, принципового відходу від архітектурного технократизму на користь гуманізму й настанням несподіваних змін у метафоричній спрямованості архітектурної творчості.