60. Підстави. Умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні правопорушення.

Матеріальна відповідальність – працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну відповідному підприємству через порушення покладених на них трудових обов’язків.

Застосовується на підставі ст. 130-134 КЗпП.

Умови застосування матеріальної відповідальності:

1. Перебування в трудових відносинах з підприємством;

2. Шкода заподіяна підприємству;

3. Наявність вини;

4. Причинно-наслідковий зв’язок.

Працівник добровільно може покрити шкоду повністю/частково або перед. підприємства у власність рівноцінне майно.

У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть мат. відп. за шкоду, заподіяну П.У.О. через порушення покладених на них трудових обов'язків. Матер. відп. працівників — це один із видів юр. відповідальності, згідно з якою працівник при виконанні трудових обов'язків зобов'язаний відшкодувати завдану ним шкоду П.У.О.

Підставами застосування мат. відп-ті є шкода, завдана винним суб'єктом. Для притягн. особи до мат. відповід. повинні настати суттєві умови, коли до працівника може бути застосована матеріальна відповідальність. Такими умовами є: перебування, в труд. відносинах з П.У.О., якому заподіяно матеріальну шкоду; встановлення розмірів від-повідальності працівника; наявність вини працівника.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваж. ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або полагодити пошкоджене.

Згідно з КЗпП встановлено такі види матер.ї відпов.:

— у межах середнього місячного заробітку (ст. 132);

— обмеженої матеріальної відповідальності (ст. 133);

— повної матеріальної відповідальності (ст. 134).

Пленум ВСУ у постанові «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної П.У.О. їх працівниками» роз'яс-нив, що за правилами ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну П.У.О. при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть мат. відп. у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку, крім випадків, коли з-вом вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі мат. відп-ті були визначені в укладеному з працівником контракті, вона поклада¬ється на нього відповідно до умов контракту, наприклад це може сто¬суватися агронома, який працює на с/г підприємстві на умовах, викладених у контракті.

При матер. Відповід. в межах середнього місячного заробітку, який згідно з чинним зак-вом визначається, виходячи із заробітку за 2 останні календ. місяці роботи працівника, що передували дню виявлення шкоди, а якщо шкода виявлена після звільнення — дню звільнення. У разі коли працівник на даному П.У.О працював менше 2-х місяців, він обчислюється із заробітку за фактично пропрацьований час. Матер. Відповід. у межах середнього місячного заробітку також несуть працівники, які допустили зіпсуття або знищення цінностей в ході трудового процесу.

Випадки обмеженої матер. Відповід. робітників і службовців регулюються ст. 133 КЗпП, згідно з якою робітники і службовці — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому самому розмірі робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування.

Керівники П.У.О. та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на П.У.О та їх заступники несуть повну матер. відп-ть у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду П.У.О заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку І зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріаль-них чи грошових цінностей.

Іншим різновидом є матер. Відповід. працівників с/г підприємств, яка встановлюється ст. 134 КЗпП. Працівники несуть матер. Відповід. у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли: 1) між пра¬цівником і П.У.О. згідно зі ст. 135і КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матер.відповід. за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у крим. порядку; 4) шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоду завдано недостачею, умисним знищенням або УМИСНИМ зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприєм ством працівникові в користування; б) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків; 7) шкоду завдано не при виконанні трудових обов'язків; 8) службова особа вин¬на в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства всіх форм власності винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць.

Матер. Відповід. у повному розмірі несуть також працівники с/г підприємств, які займаються випуском с/г продукції, за шкоду, заподіяну недостачею, умисним знищенням, умисним зіпсуттям цієї продукції. Матер. Відповід. у повному розмірі покладається на працівника у випадках, передбачених окремими законод. актами. Така відповідальність на працівника може бути покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну перевитратою пального, допущеною працівником автомоб.транспорту; одержанням службовою особою премій внаслідок зроблених з її вини викривлень даних про виконання робіт; за шкоду, заподіяну розкраданням, недостачею, понаднормативними витратами валютних цінностей; заподіяну касиром через незабезпечення цілості матеріальних цінностей та іншими винними діями.