3.5. Нормування оборотних засобів

Оборотні виробничі фонди і фонди обігу постійно знаходяться в кругообігу, де відбувається зміна форм їхньої авансованої вартості. Проміжок часу від моменту споживання виробничих запасів, їхнього перетворення в готову продукцію до її реалізації та отримання доходу досить тривалий. Це обумовлює необхідність створення оптимального запасу оборотних засобів, який служить джерелом фінансування поточних виробничих витрат.

У процесі нормування оборотних коштів визначають норму і норматив оборотних коштів. Їх варто розрізняти.

Норма – показник відносний і розраховується у днях, відсотках, грошових коштах – характеризує мінімальний розмір запасів товарно-матеріальних цінностей у будівельній організації.

Норматив – показник абсолютний і розраховується у грошовому виразі згідно з конкретними умовами кожної організації. Тобто, це мінімальна планова величина оборотних коштів, постійно необхідна будівельній організації для нормальної роботи.

Норматив власних оборотних коштів кожної будівельної організації визначається такими основними показниками:

• обсягом БМР;

• витратами на виробництво БМР;

• нормами оборотних коштів за окремими видами товарно-матеріальних цінностей і витрат, виражених у днях.

Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах визначають множенням денної потреби матеріальних ресурсів на норму запасу в днях:

Н_в = Д З_д. (3.32)

де Д – одноденна витрата матеріальних ресурсів, грн.;

З_д – норма запасу, днів.

Денну потребу визначають за формулою

Д = натур.од., (3.33)

де Q_з — загальна річна потреба в даному виді ресурсів, натур.од.

Розрізняють наступні види запасу (рис. 3.2.):

В и д и з а п а с у

Поточний

Підготовчий

Транспортний

Страховий

Рис. 3.2 – Види запасу

Поточний (складський) запас створюють для забезпечення безперервності виробничого процесу в інтервалах між двома черговими поставками. Він дорівнює 50% середньої тривалості інтервалу між двома суміжними поставками.

Підготовчий запас створюють на час приймання, розвантаження, сортування, складування, комплектації, лабораторного аналізу матеріалів.

Транспортний запас створюють на період часу від дати оплати платіжної вимоги до дати надходження вантажу на склад підприємства.

Страховий (гарантійний) запас створюють для запобігання наслідкам можливих перебоїв у постачанні. Норму страхового запасу визначають як середнє фактичне відхилення поставок у попередньому році від середнього інтервалу, але не більше 50% поточного запасу.

Мінімальний запас (З_min) дорівнює страховому запасу:

З_страх = Д * Т_зр.. (3.34)

Максимальний запас (З_max) можна визначити як суму мінімального (страхового) і поточного запасів:

З_max = З_min +З_поточ. (3.35)

Середній запас певного виду матеріального ресурсу (З_сер) дорівнює

З_сер = З_min + 0,5 З_пот. (3.36)

Норматив на допоміжні матеріали визначається у такий спосіб:

З_дн = С_ф / С_в (3.37)

де С_ф – середній фактичний залишок допоміжних матеріалів;

С_в – середня одноденна витрата.

Показник З_дн приймається як норма запасу в днях на плановий період. Норматив власних оборотних коштів на плановий період – добуток середнього фактичного запасу в днях за попередній рік на їх одноденну витрату згідно кошторису витрат на виробництво поточного року.

Нормування власних оборотних коштів на запасні частини проводиться окремо від допоміжних матеріалів. Потреба в оборотних коштах на запасні частини основного устаткування, машин і механізмів визначається згідно розроблених типових норм оборотних коштів на запасні частини. Потреба в оборотних коштах на запасні частини іншого устаткування, по якому не розроблено типові норми, встановлюється методом укрупненого розрахунку згідно співвідношення фізичних залишків вказаних запасних частин і вартості діючого устаткування цієї групи.

Норматив оборотних коштів на пальне встановлюється на всі види (окрім газу), що використовується і для виробничих (технологічних) цілей, і для господарських потреб будівельних організацій. Норма і норматив оборотних коштів по цьому елементу визначаються у порядку, встановленому для розрахунку норми і нормативу оборотних коштів на основні матеріали. При цьому одноденна витрата пального визначається згідно витрати пального на допоміжних і підсобних виробництвах.

За натуральними вимірниками обчислюють загальний норматив оборотних засобів у грошовому вираженні як суму витрат за елементами оборотних коштів. Її встановлюють на кінець планового року і поквартально, враховуючи заходи щодо прискорення оборотності.