Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

Кафедра техногенно-екологічної безпеки

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри ТЕБ

29 серпня 2008 р. (протокол № 1)

Зав. кафедри _____________Мохняк С.М.

Тема 2 (лекція 1 )

Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі

фактори (НС техногенного характеру)

з дисципліни "Цивільна оборона"

для студентів всіх спеціальностей

Укладачі :

доц. к.т.н. Васійчук В.О.,

доц. к.т.н. Дзяний Р.Б.

Львів - 2008

План лекції

1. Науково-технічний прогрес та його вплив на життєдіяльність населення

(аналіз загроз)

2. Класифікація НС

3.Характер впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину і

навколишнє середовище

Вступ

^{У XX ст. проблема людської цивілізації переросли в кризу планетарного масштабу багато в чому завдяки тому, що саме в цей період людина стала більш активною стороною взаємодії в систем "людина – природа" і своїми непродуманими діями різко порушила баланс екологічної рівноваги. Загалом до ХХ ст. активною стороною взаємодії була, як правило, природа. Зміни клімату, природні катаклізми більше впливали на життя людей, ніж життєдіяльність останніх на природу. 3 того часу, як людина "порушила" закон природної еволюції, вийшла з-під підкорення йому, знайшла шлях розвитку, відмінний від шляху розвитку інших живих організмів, починається соціоприроднича історія – історія взаємовідносин двох суверенних початків: природи і суспільства.}

^{Загалом можна виділити наступні етапи взаємодії природи і суспільства:}

^{І. Доісторичний (до цивілізаційний), коли має місце неусвідомлена співпраця, а протистояння носить неантагоністичний характер;}

^{2. Історичний (цивілізаційний, сучасний). Для цього етапу характерні: наростання конфронтаційних, антагоністичних відносин між природою і суспільством; виробнича діяльність, яка веде до знищення природного середовища мешкання, швидкої зміни природного ландшафту антропогенним, поступове усвідомлення згубності конфронтаційних відносин.}

^{3. Постісторичний, постцивілізаційний (майбутній). Передбачає наявність альтернативи: або катастрофа планетарного масштабу, або повна перебудова філософської основи взаємовідносин природи і людини.}

1. Науково-технічний прогрес та його вплив на життєдіяльність населення

^{Сьогодні відбувається кардинальна зміна орієнтирів планетарного мислення і життєвих констант світобачення, що знаменують перехід від ядерної безпеки до безпеки людини. Тривалий час безпека розумілася лише як захист територій від зовнішнього вторгнення і як захист національних інтересів засобами зовнішньої і внутрішньої політики, як глобальна безпека від загрози ядерного самознищення людства.}

^{В нинішньому баченні безпека людини виявляється в захисті від випадкового травмуючого порушення життєвого процесу в побуті, на роботі чи в суспільстві загалом і свободі від загроз голоду, хвороб, репресій.}

^{Усупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів та явищ, аналіз сучасного світу доводить, що він залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи.}

^{На основі оцінок авторитетних експертів у 1987 р. ця комісія підготувала перше фундаментальне дослідження «Наше спільне майбутнє ». На сучасному рівні об’єктивних знань у ньому відображено розуміння світовим співтовариством гостроти техногенно-екологічної проблематики, необхідність глобальної переорієнтації суспільно-політичного, економічного, економіко-технологічного та культурного розвитку, здійснення для цього відповідних національних загальнопланетарних проектів.}

^{Головними факторами, що призвели до кризи техногенно-екологічної безпеки, є: демографічний вибух, урбанізація, індустріалізація та хімізація народного господарства.}

^{Незважаючи на те, що народжуваність в останні роки відчутно загальмувалась, кількість народонаселення Земної кулі за останні роки зросла більш ніж у 2 рази, досягла більше 6 млрд. осіб і продовжує різко зростати.}

^{Більшість цього населення зосереджується у великих містах. Кількість людей, зайнятих у сільському господарстві, щороку зменшується.}

^{Прогодувати величезні маси міських жителів стає щораз важче, що викликає необхідність застосування хімічних методів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і урожайності сільськогосподарських культур.}

^{Обсяг промислової продукції в усьому світі кожних 10 років збільшується тепер приблизно вдвічі.}

^{Якщо за весь період цивілізації людство використало 80 - 85 млрд. тон палива, то половина цього обсягу припадає на останні 25 - 30 років. Це пов’язано з тим, що у другій половині ХХ ст. значно змінився паливо – енергетичний баланс на планеті. Питома вага нафти в ньому становить 44%, природного газу -18%, вугілля – 35%. Внаслідок індустріалізації та розвитку транспортних засобів різко погіршилась якість атмосферного повітря. Щорічно промислові підприємства викидають приблизно: 145 млн. тонн оксиду сірки, 250 млн. тонн пилу, близько 1 млн. тонн. сполук свинцю, десятки тисяч фтористих та хлористих сполук. Набуло величезного поширення явище кислотних дощів.}

^{Вихлопні гази автотранспорту та викиди промислових підприємств утворили над багатьма містами отруйні газові хмари /смог/, що дуже шкідливо відбивається на здоров’ї людей.}

^{Зараз спалюють щороку близько 2 млрд. тонн вугілля. Цей процес супроводжується викиданням в атмосферу мільйонів тонн вуглекислого газу та інших речовин. Наземні рослини та фітопланктон океанів вже не встигають засвоювати таку кількість вуглекислоти.}

^{В атмосфері планет швидко накопичується вуглекислий газ /близько 0,4 % на рік / та інші шкідливі гази: метан, оксиди сірки, азоту, сполуки фосфору, хлору, вуглецю /3 % на рік/.}

^{При сучасних темпах спалювання органічного палива очікується, що у 2010 р. щорічні викиди вуглекислого газу досягнуть більше 10 тонн, а його вміст в атмосфері Землі збільшиться майже вдвічі. Зараз вміст вуглекислого газу в атмосфері вже досягає 2300 млрд. тонн.}

^{Якщо цей процес триває і надалі, постає загроза виникнення на Землі «парникового ефекту», при якому атмосфера буде безперервно нагріватися.}

^{Одночасно із збільшенням вуглекислоти падає вміст в атмосфері кисню, відтворення якого не встигає за споживанням.}

^{Швидко зменшуються на землі запаси питної води.}

^{Кількість води, що збирається з річок для промисловості, зрошення та побутових потреб, становить вже 20% поверхневого стоку.}

^{В промислово розвинутих країнах практично весь стік води проходить через промпідприємства, зрошувальні системи, водопровід та каналізацію.}

^{Забруднення охопило навіть акваторії світового океану. Нині він перетворюється на гігантський відстійник багатьох відходів сучасної цивілізації.}

^{Величезні площі океанічної поверхні вкриті плаваючим сміттям та нафтопродуктами, які потрапляють сюди при очищенні резервуарів, внаслідок аварій танкерів, викидів при розвідуванні та експлуатації морських нафтопромислів. Нафтова плівка вже вкриває п’яту частину поверхні Світового океану.}

^{Крім того, в нього щорічно скидають 5 тис. тонн ртуті, 50 тис. тонн ДДТ та інші шкідливі сполуки.}

^{Все це знищує біологічні ресурси океану, порушує водо – повітряний обмін планети та глобальну кліматичну стабільність.}

^{Особливо сильно позначається вплив на лісах нашої планети. За історією людської цивілізації територія лісових масивів на Земній кулі скоротилася на 60-65%, що привело до відчутного погіршення гідрологічного та кліматичного режимів.}

^{Щорічно від вирубок, пожеж та забруднення атмосфери гине 11 млн. га лісів.}

^{Крім знищення місць проживання організмів та шкідливого впливу на них отруйних викидів промпідприємств і транспорту, величезної шкоди органічному світові нашої планети завдають розвиток хімічної промисловості та вітамінізація сільського і лісового господарства, зокрема широке застосування отрутохімікатів для боротьби з шкідниками сільськогосподарських та лісогосподарських культур і зловживання мінеральними добривами. Кожного року в ґрунти вноситься понад 500 млн. тонн мінеральних добрив і 3 млн. тонн пестицидів. За період з початку 50-х і до середини 30-х років обсяги виробництва продукції органічної хімії на планеті зросли з 7 до 250 млн. тонн, щорічно на світовий ринок потрапляє від однієї до двох тисяч видів нової хімічної продукції. А всього людство нині використовує близько 80 тисяч неприродних хімічних сполук.}

^{Внаслідок цього нині близько 1 млн. видів флори і фауни знаходяться під загрозою зникнення, десятки тисяч чоловік в різних країнах світу щорічно гине від отруєння пестицидами, 700 тисяч захворює внаслідок вживання забрудненої води і проживання в місцях інтенсивного забруднення атмосфери.}

^{Парадоксально, що найкраще до хімічного забруднення навколишнього середовища пристосовується саме шкідливі для народного господарства види організмів. Внаслідок цього ефективність хімічних методів боротьби з ними швидко падає. Наприклад в США в кінці 80-х років при зростанні застосування пестицидів у 10 разів їх ефективність збільшилась лише вдвічі.}

^{Узагальнюючи згадане можна констатувати, що перед людством зараз стоїть серйозна дилема. В разі нерозв’язання людьми протиріччя між собою та природою, остання розв’яже його за рахунок людства. Отже, треба – негайно зупинити процес прогресуючого руйнування біосфери, інакше людство буде просто відторгнуте природою як шкідливий чинник, а пошкоджена біосфера знову почне поступово відновлювати свою динамічну рівновагу, але вже без людей, які просто перестануть існувати на Землі.}

^{Альтернативою такого розвитку подій є невідкладна гармонізація взаємовідносин між суспільством і природою.}