1.1 Стан техногенно-екологічної безпеки в Україні.

^{Спричинений економічними та серйозними екологічними прорахунками теперішній стан природного середовища України оцінюється як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення й самоочищення.}

^{В Україні загинули сотні малих річок, деградують Чорне та Азовське моря, спотворений водосховищами Дніпро, винищена значна частина лісів, еродована більш як половина хлібної ниви, задихається від промислових і автомобільних викидів усі великі міста й обласні центри. Майже 20% міського населення країни проживає в зонах, де гранична допустима концентрація /ГДК/ шкідливих речовин в повітрі перевищує встановлену у 15 разів.}

^{Трагедією для українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС з її непередбаченими наслідками для нині живучих і майбутніх поколінь. Радіоактивний викид, що трапився в ніч на 26 квітня 1986 року, викликав явища і події які мають довготривалий характер. На сьогодні в Україні склалася одна з екологічно «найбрудніших» економік, яка перенасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями.}

^{Найголовнішими екологонебезпечними об’єктами в Україні є:}

1. ^{Атомні станції /АЕС/.}

^{В Україні діє чотири атомних електростанції: Запорізька, Південноукраїнська, Хмельницька та Рівненська з реакторами типу ВВЭР-1000 .}

^{Атомні електростанції – особливо екологічно - небезпечні об’єкти з потенційно важкими наслідками для життя й здоров’я людей, тварин, рослин, всього довкілля.}

2. ^{Водосховища.}

^{В Україні створено понад 800 водосховищ з об’ємом води від 1 до 10 млн. м 3.}

^{Вони екологічно небезпечні, що пояснюється об’ємом води, яка в разі прориву гребель може заподіяти значне лихо – затоплення земель, населених пунктів, економічні збитки, загибель людей і сільськогосподарських тварин.}

^{Так, тільки Дніпровський каскад має шість водосховищ, найбільшим є Каховське водосховище з об’ємом води 18200 млн. м 3.}

^{Водосховища України поступово перетворюються на нагромаджувачі забруднень найрізноманітнішого характеру від радіонуклідів і важких металів до нафтопродуктів і пестицидів.}

^{3. Трубопровідний транспорт (нафтопроводи, газопроводи, аміакопроводи, хлоропроводи, хлоросховища).}

^{Більшість нафто- і газопроводів України прокладено 15-20 років тому. Труби й обладнання застарілі, спрацьовані, які завдають великої шкоди народному господарству, призводять до забруднення природного середовища сотнями й тисячами тонн нафти, бензину, мазуту.}

^{Найбільші нафтопроводи України: Лисичанськ – Нижнєдніпровськ /399,5 км./; Лисичанськ – Донецьк –_Маріуполь /391,9 км/; Лубни – Київ /262,5 км./; Кременчук – Кіровоград -/286,5 км/. Діаметр труб – 300-400 мм, тиск 45-55 атмосфер.}

^{Найбільші газопроводи: Дашава-Київ /420 км/; Київ – Брянськ /367 км /; «Союз» /376. 4 км./; Таганрог – Маріуполь /312,3 км./ та ін. Діаметр труб 520-1420 мм, робочий тиск 35-55 атм.}

^{Екологічно небезпечним об’єктом є аміакопровід Тольятті – Одеса /працює з 1985 р./. Довжина його 810 км, діаметр труби 400 мм, робочий тиск 60 атм.}

^{На території Чугуївського району Харківської області небезпечним об’єктом є хлоропровід – три нитки /довжина 1500,100 і 900 м/діаметр труб 57 мм, робочий тиск 12-16 атм.}

^{В містах Першотравневе, Дніпродзержинськ розташовані хлоросховища – ємкості місткістю 138-600 тонн.}

^{4. Підприємства металургійної промисловості.}

^{Основними видами забруднень атмосфери і водойм від них є: окиси азоту, вуглецю, сірки, пил, нафтопродукти, сульфати, хлориди, феноли, вуглеводневі сполуки, аміак та ін.}

^{Найнебезпечнішими на цих виробництвах є нагромаджувачі відходів підприємств та об’єкти, на яких відсутнє або застаріле устаткування для очищення забруднених стоків і повітря /а таких в Україні більшість/.}

^{Найбільш небезпечними забруднювачами є: Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча – щороку скидає 50,3 млн. м3 забруднених вод у водойми і 577 тисяч тонн забруднюючих речовин у повітря ; Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» /відповідно 220 млн. м3 і 153 тис. тонн / ; металургійний комбінат «Криворіжсталь» / 83 млн. м3 і 126,8 тис. тонн/; Дніпропетровський металургійний комбінат і заводи. Крім того небезпечними забруднювачами є також Єнакіївський, Ясницький, Авдіївський, Дніпропетровський, Криворізький коксохімічний заводи, кожен з котрих щорічно викидає від 5 до 500 тонн забруднюючих речовин у повітря.}

^{5. Підприємства хімічної та нафтопереробної промисловості.}

^{Найбільшими забруднювачами довкілля серед 30 підприємств є Калузький концерн «Оріана» (скидає у водойми 28.0 млн. м3 на рік забруднених стічних вод, а в повітря - 10,2 тис. т на рік); Лисичанський содовий завод ( 18,6 млн. м3 та 27,2 тис.т ); Сєверодонецьке ВО «Азот» (112,3 млн. м3 і 8,3 тис. т) ; Кременчуцький нафтопереробний завод, Надвірнянський нафтопереробний завод, ВО «Придніпрянський хімічний завод».}

^{6. Підприємства теплової енергетики.}

^{Сюди відносяться всі ТЕС, ТЕЦ, ДРЕС, які інтенсивно забруднюють повітря теплом, сірчаним ангідридом, окисами вуглецю й зоту, сажею, пилом, а їхні стічні води забруднені нафтопродуктами, солями, завислими речовинами. Екологічно небезпечні також нагромаджувачі золи і шлаків цих підприємств.}

^{Найбільшими ДРЕС в Україні є: Криворізька, Бурштинська, Придніпровська, Луганська, Ладижинська, Запорізька, Слов’янська, Дробротворська, Миронівська та ін. Вони викидають в атмосферу щорічно до 100-450 тисяч тонн забруднювачів кожна.}

^{Найбільшими ТЕЦ є: Чернігівська, Калуська, Камиш-Бурунська, Черкаська та ін. Ці об’єкти викидають в атмосферу щорічно від 10 до 20 тисяч тонн забруднювачів.}

^{7. Гірничо-збагачувальні підприємства.}

^{Екологічну небезпеку являють нагромаджувачі шламів, так звані «хвостосховища» або шламосховища цих об’єктів. В них роками накопичуються величезні маси шламів, у ряді випадків насичених водою. Пошкодження захисних дамб шламосховищ, які як правило, розташовані в ярах, балках, вузьких сухих долинах, або ж переповнення сховищ, в тому числі за рахунок сильних злив, може спричинити прорив дамб і утворення руйнівних селеподібних потоків, які завдають великої шкоди природі й людям.}

^{Але маси шламів цих сховищах нерідко становлять десятки й сотні мільйонів тонн і, крім механічних руйнувань, можуть зашкодити довкіллю, оскільки в їх складі багато шкідливих сполук заліза, марганцю урану, титану та інших речовин.}

^{Найбільшими шламонагромаджувачами з високим вмістом солей заліза є гірничо-збагачувальні комбінати: Новокриворізький /635 млн. м3/; Південний / близько 500 млн. м3/; Північний /437 млн. м3/; Центральний /437 млн. м3/; Полтавський /271 млн. м3/; Камиш-Бурунський залізорудний комбінат /72 млн. м3/; Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат з рідкоземельними елементами /71 млн. м3/ та ін. підприємства.}

^{Забруднюють довкілля підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Сюди відносяться очисні сполуки великих міст, де накопичується велика кількість таких забруднювачів, як органічні речовини, нафтопродукти, азот, амоній, фосфор, нітрати ін. небезпечні для здоров’я людини речовини.}

^{Екологічну небезпеку являють собою підприємства вугледобувної промисловості: безпосередньо шахти з їх штольнями, штреками, галереями з високою потенційною небезпекою обвалів, вибухів газу, підтоплення, розтріскування масивів гірських порід, просіданням земної поверхні, дренуванням і забрудненням підземних та поверхневих вод, териконами відвальних порід.}

^{Основними районами розташування згаданих об’єктів є Донецький і Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, а в них практично всі шахти.}

^{Забруднюють навколишнє середовище і підприємства інших галузей промисловості.}