Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lekcia-NS-CO-6.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
06.12.2018
Размер:
417.28 Кб
Скачать

1.1 Стан техногенно-екологічної безпеки в Україні.

Спричинений економічними та серйозними екологічними прорахунками теперішній стан природного середовища України оцінюється як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення й самоочищення.

В Україні загинули сотні малих річок, деградують Чорне та Азовське моря, спотворений водосховищами Дніпро, винищена значна частина лісів, еродована більш як половина хлібної ниви, задихається від промислових і автомобільних викидів усі великі міста й обласні центри. Майже 20% міського населення країни проживає в зонах, де гранична допустима концентрація /ГДК/ шкідливих речовин в повітрі перевищує встановлену у 15 разів.

Трагедією для українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС з її непередбаченими наслідками для нині живучих і майбутніх поколінь. Радіоактивний викид, що трапився в ніч на 26 квітня 1986 року, викликав явища і події які мають довготривалий характер. На сьогодні в Україні склалася одна з екологічно «найбрудніших» економік, яка перенасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями.

Найголовнішими екологонебезпечними об’єктами в Україні є:

  1. Атомні станції /АЕС/.

В Україні діє чотири атомних електростанції: Запорізька, Південноукраїнська, Хмельницька та Рівненська з реакторами типу ВВЭР-1000 .

Атомні електростанції – особливо екологічно - небезпечні об’єкти з потенційно важкими наслідками для життя й здоров’я людей, тварин, рослин, всього довкілля.

  1. Водосховища.

В Україні створено понад 800 водосховищ з об’ємом води від 1 до 10 млн. м 3.

Вони екологічно небезпечні, що пояснюється об’ємом води, яка в разі прориву гребель може заподіяти значне лихо – затоплення земель, населених пунктів, економічні збитки, загибель людей і сільськогосподарських тварин.

Так, тільки Дніпровський каскад має шість водосховищ, найбільшим є Каховське водосховище з об’ємом води 18200 млн. м 3.

Водосховища України поступово перетворюються на нагромаджувачі забруднень найрізноманітнішого характеру від радіонуклідів і важких металів до нафтопродуктів і пестицидів.

3. Трубопровідний транспорт (нафтопроводи, газопроводи, аміакопроводи, хлоропроводи, хлоросховища).

Більшість нафто- і газопроводів України прокладено 15-20 років тому. Труби й обладнання застарілі, спрацьовані, які завдають великої шкоди народному господарству, призводять до забруднення природного середовища сотнями й тисячами тонн нафти, бензину, мазуту.

Найбільші нафтопроводи України: Лисичанськ – Нижнєдніпровськ /399,5 км./; Лисичанськ – Донецьк –_Маріуполь /391,9 км/; Лубни – Київ /262,5 км./; Кременчук – Кіровоград -/286,5 км/. Діаметр труб – 300-400 мм, тиск 45-55 атмосфер.

Найбільші газопроводи: Дашава-Київ /420 км/; Київ – Брянськ /367 км /; «Союз» /376. 4 км./; Таганрог – Маріуполь /312,3 км./ та ін. Діаметр труб 520-1420 мм, робочий тиск 35-55 атм.

Екологічно небезпечним об’єктом є аміакопровід Тольятті – Одеса /працює з 1985 р./. Довжина його 810 км, діаметр труби 400 мм, робочий тиск 60 атм.

На території Чугуївського району Харківської області небезпечним об’єктом є хлоропровід – три нитки /довжина 1500,100 і 900 м/діаметр труб 57 мм, робочий тиск 12-16 атм.

В містах Першотравневе, Дніпродзержинськ розташовані хлоросховища – ємкості місткістю 138-600 тонн.

4. Підприємства металургійної промисловості.

Основними видами забруднень атмосфери і водойм від них є: окиси азоту, вуглецю, сірки, пил, нафтопродукти, сульфати, хлориди, феноли, вуглеводневі сполуки, аміак та ін.

Найнебезпечнішими на цих виробництвах є нагромаджувачі відходів підприємств та об’єкти, на яких відсутнє або застаріле устаткування для очищення забруднених стоків і повітря /а таких в Україні більшість/.

Найбільш небезпечними забруднювачами є: Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча – щороку скидає 50,3 млн. м3 забруднених вод у водойми і 577 тисяч тонн забруднюючих речовин у повітря ; Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» /відповідно 220 млн. м3 і 153 тис. тонн / ; металургійний комбінат «Криворіжсталь» / 83 млн. м3 і 126,8 тис. тонн/; Дніпропетровський металургійний комбінат і заводи. Крім того небезпечними забруднювачами є також Єнакіївський, Ясницький, Авдіївський, Дніпропетровський, Криворізький коксохімічний заводи, кожен з котрих щорічно викидає від 5 до 500 тонн забруднюючих речовин у повітря.

5. Підприємства хімічної та нафтопереробної промисловості.

Найбільшими забруднювачами довкілля серед 30 підприємств є Калузький концерн «Оріана» (скидає у водойми 28.0 млн. м3 на рік забруднених стічних вод, а в повітря - 10,2 тис. т на рік); Лисичанський содовий завод ( 18,6 млн. м3 та 27,2 тис.т ); Сєверодонецьке ВО «Азот» (112,3 млн. м3 і 8,3 тис. т) ; Кременчуцький нафтопереробний завод, Надвірнянський нафтопереробний завод, ВО «Придніпрянський хімічний завод».

6. Підприємства теплової енергетики.

Сюди відносяться всі ТЕС, ТЕЦ, ДРЕС, які інтенсивно забруднюють повітря теплом, сірчаним ангідридом, окисами вуглецю й зоту, сажею, пилом, а їхні стічні води забруднені нафтопродуктами, солями, завислими речовинами. Екологічно небезпечні також нагромаджувачі золи і шлаків цих підприємств.

Найбільшими ДРЕС в Україні є: Криворізька, Бурштинська, Придніпровська, Луганська, Ладижинська, Запорізька, Слов’янська, Дробротворська, Миронівська та ін. Вони викидають в атмосферу щорічно до 100-450 тисяч тонн забруднювачів кожна.

Найбільшими ТЕЦ є: Чернігівська, Калуська, Камиш-Бурунська, Черкаська та ін. Ці об’єкти викидають в атмосферу щорічно від 10 до 20 тисяч тонн забруднювачів.

7. Гірничо-збагачувальні підприємства.

Екологічну небезпеку являють нагромаджувачі шламів, так звані «хвостосховища» або шламосховища цих об’єктів. В них роками накопичуються величезні маси шламів, у ряді випадків насичених водою. Пошкодження захисних дамб шламосховищ, які як правило, розташовані в ярах, балках, вузьких сухих долинах, або ж переповнення сховищ, в тому числі за рахунок сильних злив, може спричинити прорив дамб і утворення руйнівних селеподібних потоків, які завдають великої шкоди природі й людям.

Але маси шламів цих сховищах нерідко становлять десятки й сотні мільйонів тонн і, крім механічних руйнувань, можуть зашкодити довкіллю, оскільки в їх складі багато шкідливих сполук заліза, марганцю урану, титану та інших речовин.

Найбільшими шламонагромаджувачами з високим вмістом солей заліза є гірничо-збагачувальні комбінати: Новокриворізький /635 млн. м3/; Південний / близько 500 млн. м3/; Північний /437 млн. м3/; Центральний /437 млн. м3/; Полтавський /271 млн. м3/; Камиш-Бурунський залізорудний комбінат /72 млн. м3/; Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат з рідкоземельними елементами /71 млн. м3/ та ін. підприємства.

Забруднюють довкілля підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Сюди відносяться очисні сполуки великих міст, де накопичується велика кількість таких забруднювачів, як органічні речовини, нафтопродукти, азот, амоній, фосфор, нітрати ін. небезпечні для здоров’я людини речовини.

Екологічну небезпеку являють собою підприємства вугледобувної промисловості: безпосередньо шахти з їх штольнями, штреками, галереями з високою потенційною небезпекою обвалів, вибухів газу, підтоплення, розтріскування масивів гірських порід, просіданням земної поверхні, дренуванням і забрудненням підземних та поверхневих вод, териконами відвальних порід.

Основними районами розташування згаданих об’єктів є Донецький і Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, а в них практично всі шахти.

Забруднюють навколишнє середовище і підприємства інших галузей промисловості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]