- •1. Загальні рекомендації щодо самостійних занять з філософії.
- •1.1. Теми для самостійного доопрацювання:
- •2.1. Філософія, її роль у розвитку суспільства та культури (тема №1).
- •3. Філософія стародавнього світу (тема № 2).
- •3.1. Філософія Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.
- •3.2. Антична філософія.
- •4. Філософія Середньовіччя і доби Відродження (тема №3).
- •5. Філософія Нового часу та епохи Просвітництва (тема №4).
- •7. Некласична західноєвропейська філософія другої половини х1х – початку хх ст. (тема № 6).
- •6. Німецька класична філософія (тема №5).
- •8. Сучасна світова філософія (тема №7).
- •9. Розвиток філософської думки в Україні (тема №8).
- •10. Онтологія як загальне вчення про буття. Поняття матерії та наукова картина світу (тема №9).
- •10.1. Поняття філософської онтології.
- •10.2. Поняття картини світу, її філософські та наукові основи. Історична зміна наукової картини світу. Філософське поняття матерії.
- •10.3. Картина світу сучасного природознавства та її зміни.
- •11. Філософські проблеми пізнання та істини (тема№10).
- •11.1. Поняття філософської гносеології. Гносеологія і епістемологія.
- •11.2. Структура процесу пізнання.
- •11.3. Проблема істини. Критерії істини. Істина і омана.
- •11.4. Пізнання як різновид людської діяльність.
- •11.5. Специфіка наукового пізнання.
- •12. Соціальна філософія (тема №11).
- •12.1. Поняття суспільства. Структура та історичні типи суспільства.
- •12.2. Філософське поняття культури.
- •12.3. Культура і цивілізація.
- •12.4. Парадигми осягнення історії.
- •12.5. Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
- •12.6. Суспільний прогрес, його критерії і типи.
- •13. Питання до модульного контролю.
- •13.1. Історія філософії та релігієзнавство (модуль №1).
- •13.2. Логіка, гносеологія, онтологія, соціальна філософія та антропологія (модуль №2).
- •Короткий термінологічний словник.
12.3. Культура і цивілізація.
Поняття культури і цивілізації як означення систем над-біологічних програм людської життєдіяльності, що історично розвиваються.
Культура як субстрат життєдіяльності соціальної системи, цивілізація - як організаційний аспект її існування. Культура як процес породження символів і смислів, цивілізація - як кристалізація практично-значущих засобів і структур суспільного життя. Проблема виявлення „універсалій” культури (загальних цінностей, смислів, символів). Проблема пріоритету культури або цивілізації в стратегії суспільного розвитку. Цивілізація як етап розвитку культури після дикості і варварства. Цивілізація як поступове прогресивне сходження людини від природи (природно-родового стану) до культури (суспільство з розвинутими духовними потребами). Перспективи та глухі кути сучасного цивілізаційного процесу. Цивілізація та технократичне суспільство як суспільство «масового споживання» і «масової культури». Цивілізація і глобалізація. Проблема діалогу культур і цивілізацій сучасного світу.
Контрольні питання до теми:
Як пов’язані поняття „цивілізація” і „культура”?
Які сьогодні існують підходи щодо визначення цивілізації?
Виберіть визначення цивілізації, яке на ваш погляд є найбільш повним і вірним та обґрунтуйте свій вибір.
Що собою являє сучасна світова цивілізація?
Що то є глобалізація?
Яке місце займає Україна у розвитку світової цивілізації?
12.4. Парадигми осягнення історії.
Філософія історії, її предмет та головні напрямки. Єдність і багатоманітність історії, проблема періодизації. Всесвітньо-історичного процес як єдність, що утворюється множиною історичних індивідів (суспільств, соціокультурних систем, цивілізацій). Формаційний підхід до історії як універсалістський підхід. Поняття „суспільно-економічної формації”. Цивілізаційний підхід. Історичний процес як множина цивілізацій.
Контрольні питання до теми:
Що є предметом філософії історії?
В яких основних значеннях вживається термін «формація»?
В чому на ваш погляд виявляється некоректність „формаційного редукціонізму”?
У чому сутність цивілізаційного підходу?
Чим відрізняється цивілізаційний підхід до історичного процесу від формаційного підходу?
12.5. Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
Поняття „духовного життя” суспільства. Суспільна свідомість та її рівні (буденний, теоретичний) і форми (релігія, мораль, мистецтво, право, політика, філософія). Суспільна психологія і суспільна ідеологія. Масова свідомість. Особливості формування та функції суспільної свідомості.
Контрольні питання до теми:
Які ви знаєте елементи суспільної свідомості?
У чому полягає головний зміст буденної та теоретичної свідомості?
Які основні відмінності суспільної психології і суспільної ідеології?
У чому полягає специфіка масової свідомості?
Яким є сутнісний зміст основних форм суспільної свідомості?
