Тема 4. Застосування колізійних норм та іноземного права

1. Загальні положення щодо правового регулювання від­носин

за участю іноземного елементу.

2. Застосування колізійних норм.

3. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни.

4. Обхід закону у міжнародному приватному праві.

5. Застосування норм іноземного права.

6. Застереження про публічний порядок та застосування

імперативних норм законодавства.

7. Взаємність і правові режими у міжнародному приватному праві.

1. Загальні положення щодо правового регулювання відносин

ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНОГО ЕЛЕМЕНТУ

Правове регулювання фактичних відносин за участю іноземного елементу, що охоплюються МПП, проходить три стадії:

- встановлення підсудності – вибір юрисдикційного органу, який буде врегульовувати дане правовідношення (у разі необхідності звер­нення до такого органу);

- визначення за допомогою колізійних норм держави суду матері­ального права, що підлягає застосуванню;

- застосування цього матеріального права [1, с. 105-106].

В літературі друга та третя стадії даного процесу достатньо часто позначаються як «первинна кваліфікація» та «вторинна кваліфікація». Слід звернути увагу, що чинний Закон України «Про міжнародне приватне право» не містить терміни «первинна кваліфікація» та «вторинна кваліфікація», викорис­товуючи замість цього терміни «правова кваліфікація» (п. 6 ст. 1) та «встановлення змісту норм права іноземної держави (ст. 8). При цьому під «правовою кваліфікацією» розуміється визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іно­земним елементом (п. 6 ст. 1).

Що стосується визначення підсудності, то вона встановлюється за до­помогою спеціальних правил, які не є колізійними прив'язками, хоча і дещо схожі на них. По своїй суті вони виступають положеннями імперативного характеру, які містяться в процесуальному законодавстві відповідної держави.

Згідно з колізійною нормою національного права суддя має знайти вказівку на те, право якої саме держави підлягає застосуванню щодо даного фактичного складу. Питання полягає у тому, щоб чітко визна­чити характер відповідних відносин – спадкові, майнові відносини між подружжям тощо. І тільки після того, як буде встановлено, що фактич­ні обставини відповідної справи охоплюються обсягом національної колізійної норми, застосовуються її прив'язка – згідно з формулою прикріплення відповідної норми встановлюється іноземне право, що підлягає застосуванню. Застосування норм іноземного права полягає у тлумаченні їх змісту та з'ясуванні волі іноземного законодавця щодо врегулювання відповідних відносин [1, с. 105-106].

На кожній з цих стадій виникають специфічні проблеми. На стадії первинної кваліфікації виникають проблеми у зв'язку із застосуванням колізійних норм, зокрема серед них: проблема кваліфікації, зворотне відсилання і відсилання до права третьої держави, обхід закону та ін. На стадії вторинної кваліфікації: віднайдення норм іноземного права, встановлення змісту і тлумачення іноземного права, обмеження щодо застосування та ін.

Для вирішення цих проблем в доктрині і практиці міжнародного приватного права склалися певні правила [5, с. 138-139].