4. Типи колізійних прив'язок (формул прикріплення)

Кожна держава встановлює у своєму національному законо­давстві такі правила поведінки, які вважає для себе на даний час найбільш прийнятними. Проте у колізійному регулюванні існують спільні риси, обумовлені взаємним впливом різних правопорядків та обміном досвідом законотворчості. Тому двосторонні колізійні прив'язки різних правових систем вдається узагальнити і розподі­лити на певні типи.

Найбільш застосовними на практиці є такі формули прикріплення:

1. Особистий закон фізичної особи (lex personalise). За допомогою такої прив'язки встановлюється цивільна правосуб'єктність фізичної особи в межах іноземного правопорядку.

У сучасному МПП ця колізійна прив'язка існує в двох різновидах, а саме:

- закон місця проживання (lex domicilii);

- закон громадянства (lex nationalis, lex patriae),

Історично держави континентальної правової сім'ї визначали правовий статус фізичних осіб відповідно до законодавства держави громадянства, тоді як країни системи англо-американського права регулювали його правом країни проживання особи. Сучасна тенденція – держави, які нещодавно здобули незалежність, з метою захисту інтересів своїх громадян використовують переважно «закон громадянства», тоді як країни, що у недалекому минулому приймали до себе велику кількість іммі­грантів, намагаються підпорядкувати їх дії свого права, застосовуючи «закон місця проживання» [1, с. 86-87]. Крім того, в ряді держав дані різновиди колізійної прив'язки застосовуються одночасно, зокрема в Україні «закон громадян­ства» застосовується щодо іноземних громадян, а «закон місця проживання» – щодо осіб без громадянства (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

В ряді випадків в національному законодавстві визначаються критерії, за якими слід встановлювати місце проживання особи:

- місце постійних занять особи;

- місце знаходження її майна;

- місце, де особа постійно перебуває, поселилася і має бажання тривалий час перебувати;

- місце, де особа працює, та ін. [35, с. 56].

2. Особистий закон юридичної особи (lex societatis). Колізійна прив'язка пов'язує вирішення питання про цивільну правосуб'єктність юридичної особи з правопорядком держави її знаходження. При цьому для встановлення місця її знаходження в світовій практиці використо­вуються наступні критерії:

- місце реєстрації юридичної особи (теорія інкорпорації);

- місце знаходження юридичної особи (теорія осілості).

Різновидами цього підходу виступають:

- місце фактичного знаходження юридичної особи (теорія «статутної» осілості);

- місце знаходження керівних органів юридичної особи (теорія «фактичної» осілості).

- місце здійснення основного виду діяльності (теорія центру екс­плуатації);

- національність осіб, якими юридична особа контролюється, або її капіталу (теорія контролю)

У випадку з юридичною особою законодавству великої кількості держав світу (в т.ч. України) відомий принцип, що юридична особа має зв'язок з державою реєстрації, тобто тією державою, в якій вона занесена до реєстру юридичних осіб або до торгового реєстру. Альтернативними є підходи, що закріплені в праві багатьох держав континентальної Європи, за якими статус юридичної особи визначається за законодавством держави, де розташовано адміністративний центр даної юридичної особи, або законодавством місця здійснення основної ді­яльності. Наявність міжнародних корпорацій призвела до виникнення «доктрини контролю», згідно з якою для виявлення «національності» юридичної особи слід встановити, ким конкретно дана компанія контролюється, або кому належить капітал, який цією юридичною особою використовується в процесі її комерційної діяльності [1, с. 87-89].

3. Закон місця знаходження речі (lex rei sitae). Одна найстаріших форм визначення права, яке підлягає застосуванню для врегулювання відносин, предметом яких є майно, придбане за кордоном або іноземцем на території держави перебування.

Подібні законодавчі рішення можна розглядати як один із проявів дії принципу суверенітету держав, коли будь-який суверен намагається підкорити все, що зна­ходиться на його території, своїй юрисдикції.

4. Закон, обраний особами, які укладають угоду (lex voluntatis). Дана прив'язка ще має назву «автономія волі» і достатньо поширена у світі. В більшості випадків національні законодавства та міжнародні договори ви­ходять з того, що при вирішенні всіх колізійних питань в сфері міжнародних договірних зобов'язань дана прив'язка є вирішальною [4, с. 47].

5. Закон місця вчинення дії (lex loci actus). Даний тип колізійної прив'язки має наступні самостійні різновиди:

- закон місця укладання договору (lex loci contractus). Це формула прикріплення, що передбачає підпорядкування договірних зобов'язань праву держави, в якій укладено договір, має давню історію і у багатьох правопорядках залишається вирішальною.

Проте з розвитком сучасних інформаційних технологій, коли сторони мають можливість укласти контракт «віртуально» (шляхом обміну листами, телеграмами, електронними повідомленнями тощо, безпосередньо не зустрічаючись у певному місці – т.зв. «договір між відсутніми») значення цієї колізійної прив'язки послідовно зменшується. У таких випадках постає необхідність використовувати додаткові критерії для встановлення місця укладення договору: місце відправлення акцепту, місце отримання акцепту та ін.

- закон місця виконання договору (lex loci solutionis). Передбачає застосування до договірних зобов'язань законодавства тієї держа­ви, в якій вони підлягають виконанню. Застосовується як спеціаль­на колізійна прив'язка для врегулювання окремих видів договірних зобов'язань (в нашій державі - щодо договорів про нерухоме майно, спільну діяльність або виконання робіт (ч. 2 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право»);

- закон місця вчинення угоди, що визначає її форму (locus formam regit actum). Згідно з цією прив'язкою, відносини сторін з питань форми угоди підпорядковуються праву держави її укладення. Вважається, що ця прив'язка залишається непорушною і її обмеження відоме невеликій кількості держав. З часів середньовіччя вважалось, що даним вибором одночасно вирішується і питання про застосування права щодо договору взагалі, хоча на сьогодні регу­лювання питань щодо форми та змісту контракту може здійснюватись різними правопорядками [1, с. 90]. Як приклад: на сьогодні ці питання окремо регулюються в розділах III та VI Закону України «Про міжнародне приватне право»).

- закон місця укладення шлюбу (lex loci celebrationis). Достатньо поширена колізійна прив'язка, яка передбачає підпорядкування фор­ми шлюбу законодавству тієї держави, на території якої такий шлюб укладається. В деяких державах така колізійна прив'язка має більш широке застосування і передбачає врегулювання більш широкого кола питань, пов'язаних з укладенням шлюбу (шлюбний вік, умови вступу в шлюб та ін.);

- закон місця заподіяння шкоди (lex loci delicti commissi). Згідно з даним колізійним правилом, відповідальність винної сторони регулю­ється правом держави місця вчинення правопорушення (спричинення шкоди) і до недавніх часів це правило вважалось непорушним. Існувало лише одне загальновизнане обмеження – право іноземної держави не застосовується, якщо дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за національним законодавством не є протиправною.

Однак останнім часом у судовій практиці виникли суттєві про­блеми, пов'язані з визначенням місця спричинення шкоди, внаслідок чого на дію даної колізійної прив'язки почали накладатися додаткові обмеження [1, с. 91-92].

- закон місця виконання роботи (lex loci laboris). Ця прив'язка засто­совується для регулювання трудових відносин з іноземним елементом у більшості країн.

6. Закон держави продавця (lex venditoris). В буквальному розу­мінні передбачає застосування права тієї держави, до якої належить продавець за договором купівлі-продажу. В широкому розумінні дана колізійна прив'язка застосовується до договірних зобов'язань в цілому та передбачає застосування законодавства тієї держави, до якої належить сторона, котра здійснює вирішальне виконання для змісту даного до­говору (такий підхід, зокрема, закріплено в ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Дана колізійна прив'язка є достатньо новою, проте отримала широке розповсюдження як в багатьох національних кодифікаціях з МПП, так і в ряді міжнародних договорів.

7. Закон суду (lex fori). Зазначена формула прикріплення стосується переважно норм цивільно-процесуального права і за нею суд (або інший компетентний орган) при розгляді справ за участю іноземного елементу застосовує процесуальне законодавство своєї власної держави, навіть у випадках використання положень матеріального іноземного права.

Дія даної колізійної прив'язки відрізняється певною абсолютністю, і вона застосовується при розгляді будь-якої справи, ускладненої іноземним елементом. За своєю суттю дане правило структурно нагадує односторонню колізійну прив'язку, за якою встановлюється застосування виключно національного права до відповід­них відносин.

8. Закон найбільш тісного зв'язку (proper law). Означає застосуван­ня права тієї держави, з якою дане правовідношення найбільш тісно зв'язано. Частіше за все ця формула прикріплення використується тоді ж, коли і «закон країни продавця» – для вирішення колізійних питань у сфері договірних зобов'язань. Але іноді її використовують в якості загального підходу для регулювання всіх приватно-правових відносин з іноземним елементом [5, с. 134].

9. Закон прапора (lex banderare, lex flagi). Дана колізійна прив'язка передбачає застосування законодавства держави, прапор котрої несе судно, для врегулювання відносин в сфері торгового мореплавства (рідше – повітряних перевезень).

10. Закон валюти боргу (платежу) (lex pеcunie, lex monetae). До­статньо малопоширена прив'язка, котра все ж застосовується на прак­тиці. Так, німецька та австрійська практика підпорядковують договори, укладені у відповідній валюті, праву держави, валюта якої використо­вується [1, с. 94].

З поміж колізійних прив'язок особливе місце в МПП займають такі як «закон, обраний особами, які укладають угоду» (lex voluntatis) та «закон найбільш тісного зв'язку» (proper law), які в літературі достатньо часто розглядають як принципи регулювання в сфері МПП.