3. Структура та види колізійних норм

Колізійні норми в межах певного національного правопорядку утво­рюють свою систему з «жорстких» і «гнучких» колізійних норм, при­чому відзначається надання пріоритету гнучким. Слід враховувати, що єдиної уніфікованої системи колізійних норм, як і системи уніфікованих матеріальних норм, в МПП не існує. Процеси їх створення надзвичайно динамічні і мінливі, вони допо­внюють один одного [15, с. 27].

Традиційно прийнято вважати, що колізійна норма складається з двох основних елементів: обсягу і прив'язки (іноді їх в літературі позначають як «об'єм» та «формула прикріплення»).

Обсяг вказує на склад відносин, для врегулювання яких застосо­вується норма.

Прив'язка вказує на закон або правову систему, що підлягають за­стосуванню до конкретного правовідношення (наприклад – lex fori: «закон суду»).

Існуючі колізійні норми можна класифікувати за різними крите­ріями:

- за формою колізійної прив'язки (формули прикріплення) колі­зійні норми можуть поділятись на:

а) односторонні – прив'язка колізійної норми точно визначає право­порядок, що підлягає застосуванню.

Як приклад, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «за­хист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України»

б) двосторонні – колізійна прив'язка вказує лише принцип вибору права, не називаючи конкретну країну.

Як приклад, ч. 2 ст. 42 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться».

- за характером регулювання (способом виразу волі законодавця):

а) імперативні – заборонено відступ від встановленого в прив'язці правила або не передбачено таку можливість.

б) диспозитивні – в нормі встановлено загальне правило, яке діє за відсутності іншої домовленості сторін.

Як приклад, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону...».

в) альтернативні – в нормі передбачено декілька різних правил, які можуть застосовуватись для врегулювання відповідного право­відношення.

Як приклад, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду».

Альтернативні норми, в свою чергу, можуть поділятись на прості альтернативні норми та складні альтернативні норми. Проста альтернативна колізійна норма – містить дві чи більше колізійних прив'язок, одна з яких застосовується «на вибір» (як при­клад - згадана вище ч. 1 ст. 42 Закону України «Про міжнародне при­ватне право»). Складна альтернативна колізійна норма – містить дві чи більше колізійних прив'язок, при цьому одна з них є основною, а інші – до­датковими, що застосовуються за певних умов, при неможливості за­стосувати основну колізійну прив'язку [5, с. 123-124].

Як приклад, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «пра­вові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності – правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце про­живання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого – правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином».

- за пріоритетністю застосування колізійної прив'язки колізійні норми поділяються на:

а) основні – застосовуються «в першу чергу»;

б) додаткові (субсидіарні) – застосовуються тоді, коли «не спрацьо­вує» основна колізійна норма.

Так, при врегулюванні майнових відносин подружжя основною колізійною нормою виступають положення ч. 1 ст. 61 Закону України «Про міжнародне приватне право», а субсидіарними – положення ч.ч. 2 та 3 цієї статті Закону.