
- •10 Літературознавство як наука
- •12 Літературознавство як наука
- •14 Літературознавство як наука
- •1860) У праці «Світ як воля й уявлення» висунув тезу
- •32 Літературознавство як наука
- •1955). За його словами, у X X ст. Мистецтво (література)
- •34 Літературознавство як наука
- •36 Літературознавство як наука
- •X X ст. Був Михайло Грушевський (1866—1934), автор
- •42 Літературознавство як наука
- •1890), Який брав до уваги ще й ідеологічні чинники та
- •46 Літературознавство як наука
- •48 Літературознавство як наука
- •1906). Методику порівняльного літературознавства ви
- •54 Літературознавство як наука
- •64 Література як вид мистецтва
- •66 Література як вид мистецтва
- •72 Література як вид мистецтва
- •74 Література як вид мистецтва
- •76 Література як вид мистецтва
- •80 Література як вид мистецтва
- •90 Література як вид мистецтва
- •92 Література як вид мистецтва
- •96 Література як вид мистецтва
- •100 Література як вид мистецтва
- •XII ст. Це стосується і романів «Первоміст», «Роксола-
- •102 Література як вид мистецтва
- •108 Поетика художнього твору
- •XVIII ст., хоч тема твору завуальована, захована за
- •XVII ст. Є тут теми героїзму у боротьбі з поневолювача
- •110 Поетика художнього твору
- •112 Поетика художнього твору
- •1 2 2 Поетика художнього твору
- •128 Поетика художнього твору
- •132 Поетика художнього твору
- •134 Поетика художнього твору
- •136 Поетика художнього твору
- •140 Поетика художнього твору
- •144 Поетика художнього твору
- •148 Поетика художнього твору
- •150 Поетика художнього твору
- •152 Поетика художнього твору
- •154 Поетика художнього твору
- •156 Поетика художнього твору
- •158 Поетика художнього твору
- •160 Поетика художнього те.
- •162 Поетика художнього твору
- •164 Поетика художнього твору
- •166 Поетика художнього твору
- •168 Поетика художнього твору
- •170 Поетика художнього твору
- •172 Поетика художнього твору
- •174 Поетика художнього твору
- •176 Поетика художнього твору
- •178 Поетика художнього твору
- •180 Поетика художнього твору
- •184 Поетика художнього твору
- •186 Поетика художнього твору
- •188 Поетика художнього твору
- •194 Поетика художнього твору
- •196 Поетика художнього твору
- •198 Поетика художнього твору
- •200 Поетика художнього твор
- •202 Поетика художнього твору
- •3.5. Основи наратології
- •204 Поетика художнього твору
- •218 Літературна творчість
- •220 Літературна творчість
- •222 Літературна творчість
- •1) Спостережливість. Людина здатна більше сприйма
- •5) Легкість та розкутість асоціацій. Вони — важ ли
- •6) Інтуїція. Її називають «шостим чуттям». Це най-
- •7) Гнучкість мислення. У психології існує поняття
- •230 Літературна творчість
- •234 Літературна творчість
- •240 Літературна творчість
- •1. Ш видкоплинність, розгалуженість асоціацій. Ще
- •248 Літературна творчість
- •250 Літературна творчість
- •5.1. Літературні типи творчості
- •254 Літературний процес
- •256 Літературний процес
- •258 Літературний процес
- •260 Літературний процес
- •XVIII ст. У європейському письменстві з ’явилися твори,
- •262 Літературний процес
- •XIX ст. У ф ранції, Англії, Польщі, Росії з ’являються
- •264 Літературний процес
- •270 Літературний процес
- •272 Літературний процес
- •XIX ст., коли у Франції сформувалася так звана «рома-нова школа» (schole romane), основною засадою якої
- •284 Літературний процес
- •286 Літературний процес
- •288 Літературний процес
- •290 Літературний процес
- •292 Літературний процес
- •XX ст. Ще одна важлива підстава його появи — постко-лоніальна дійсність і переосмислення багатьох життє
- •300 Літературний процес
- •XI ст., яку д. Лихачов назвав «посередницею» між
- •302 Літературний процес
- •304 Літературний процес
- •306 Літературний процес
- •308 Літературний процес
- •310 Літературний процес
- •314 Літературний процес
- •318 Термінологічний словник
- •320 Термінологічний словник
- •2) Змальована в літературному творі людина — персонаж, котрий
- •326 Термінологічний словник
- •328 Термінологічний словник
- •31 Склад.
- •330 Термінологічний словник
- •Isbn 978-966-580-367-6
2) Змальована в літературному творі людина — персонаж, котрий
може мати свій прототип (конкретну особу) або бути вигаданим, змо-
дельованим за художнім принципом.
Ода (грец. осіб — пісня) — ліричний твір, присвячений видатним
особам чи важливим подіям і написаний в урочисто-патетичній формі.
Оксиморон (грец. oxymoron — дотепно-безглузде) — літератур
ний троп, суть якого полягає у поєднанні протилежних за змістом, кон
трастних понять, що спільно дають новий образ-парадокс.
Октава (лат. oktava — восьма) — класична форма восьмирядко-
вої строфи на три види рим: шість рядків об’єднані двома перехресни
ми римами, а два останні — парною римою.
Оповідання — невеликий за обсягом розповідний прозовий твір
здебільшого про одну або декілька подій у житті людини.
Паліндром (грец. paiindromeo — біжу назад) (перевертень, «рак
літеральний») — вірш або окремий рядок у вірші, які мають однакове
звучання і значення під час читання зліва направо і справа наліво.
Памфлет (від грец. імені Pamphiios) — невеликий за обсягом
сатиричний твір публіцистичного жанру на актуальну тему.
Панегірик (грец. panegyrikos — урочиста промова) — жанр ліри
ки (рідше — епосу), зміст і художня структура якого підпорядковані
вихвалянню та уславленню якоїсь людини.
Паралелізм (грец. paralieiismos— зіставлення, порівняння) —
літературний троп, паралельне зображення за аналогією кількох
явищ з різних сфер життя з метою їх художнього зіставлення.
Парафраз (грец. paraphrasis — опис, переказ) — запозичення
теми попереднього літературного джерела із заміною елементів,
творча переробка твору, адаптований виклад великого літературного
твору у зменшеному форматі.
Пародіювання (грец. parOdia, від para— проти і ode — пісня) —
наслідування, імітація творчої манери письменника, літературного
напряму з метою його висміяння.
Термінологічний словник 325
Пародія (грец. parddia — жартівлива переробка) — жанр сати
ричної чи гумористичної літератури, оснований на перебільшено
комічному наслідуванні твору якогось автора або літературного
напряму.
Пастиш (франц. pastische — паста) — наслідування, «проникнен
ня» в чужий стиль (твору, автора, літературної школи) з певною худож
ньою метою, гра-вправляння у власних стилістичних можливостях.
Пастораль (лат. pastoralis — пастуший) — ліричний твір, у якому
ідеалізовано зображене сільське життя на лоні природи, романтичне
кохання пастухів і пастушок.
Патетика (грец. pathetikos — чутливий, пристрасний) — урочиста
настроєність, піднесений, схвильований тон літературного твору,
побудованого у «високому стилі».
Пафос (грец. pathos — почуття, пристрасть) — піднесений настрій
автора у літературному творі, зумовлений осягненням суті зображува
ного життя.
Пейзаж (франц. paysage, від pays — країна, місцевість) — опис
природи, який у художньому творі може відігравати роль декоративно
го обрамлення події, підготовки до її сприймання, психологічного під
тексту у змалюванні персонажа чи зображенні дії, колізії, перипетії.
Пейзажний вірш — твір, у якому лірично зображено картини
природи.
Перипетія (грец. peripeteia— несподівана подія) — сюжетний хід,
для якого характерна несподівана зміна в перебігу подій та долі пер
сонажів.
Перифраз (грец. periphrasis — описовий вираз) — різновид мето
німії, словосполучення чи фраза, яка замінює назву предмета або
явища.
Персоніфікація (уособлення) — надання в художньому творі
об’єктам і явищам природи людських властивостей.
Підтекст — приховане, образно-художнє, внутрішнє значення
літературного тексту.
Пісня — невеликий за обсягом ліричний твір, що виконується
співом.
Повість — розповідний художній твір з нерозгалуженим сюже
том, невеликою кількістю персонажів і незначною кількістю подій.
Повтор — стилістична фігура, що утворюється за допомогою пев
ної організації мовних елементів і має виразну експресивно-зобра
жальну функцію.
Поезія (грец. poiesis— творчість) — 1) мистецтво слова, літера
турний вид творчості; 2) віршована, ритмічно побудована мова; 3) вір
шовані твори якогось автора, народу, епохи; 4) лірична творчість.
Поема — ліро-епічний жанр, що реалізується у віршовій формі і
відображає певні події та характери.
Поетика (грец. poietike — майстерність творення) — 1) наука про
художню літературу, теорія літератури; 2) теорія поезії (версифікація,