
- •10 Літературознавство як наука
- •12 Літературознавство як наука
- •14 Літературознавство як наука
- •1860) У праці «Світ як воля й уявлення» висунув тезу
- •32 Літературознавство як наука
- •1955). За його словами, у X X ст. Мистецтво (література)
- •34 Літературознавство як наука
- •36 Літературознавство як наука
- •X X ст. Був Михайло Грушевський (1866—1934), автор
- •42 Літературознавство як наука
- •1890), Який брав до уваги ще й ідеологічні чинники та
- •46 Літературознавство як наука
- •48 Літературознавство як наука
- •1906). Методику порівняльного літературознавства ви
- •54 Літературознавство як наука
- •64 Література як вид мистецтва
- •66 Література як вид мистецтва
- •72 Література як вид мистецтва
- •74 Література як вид мистецтва
- •76 Література як вид мистецтва
- •80 Література як вид мистецтва
- •90 Література як вид мистецтва
- •92 Література як вид мистецтва
- •96 Література як вид мистецтва
- •100 Література як вид мистецтва
- •XII ст. Це стосується і романів «Первоміст», «Роксола-
- •102 Література як вид мистецтва
- •108 Поетика художнього твору
- •XVIII ст., хоч тема твору завуальована, захована за
- •XVII ст. Є тут теми героїзму у боротьбі з поневолювача
- •110 Поетика художнього твору
- •112 Поетика художнього твору
- •1 2 2 Поетика художнього твору
- •128 Поетика художнього твору
- •132 Поетика художнього твору
- •134 Поетика художнього твору
- •136 Поетика художнього твору
- •140 Поетика художнього твору
- •144 Поетика художнього твору
- •148 Поетика художнього твору
- •150 Поетика художнього твору
- •152 Поетика художнього твору
- •154 Поетика художнього твору
- •156 Поетика художнього твору
- •158 Поетика художнього твору
- •160 Поетика художнього те.
- •162 Поетика художнього твору
- •164 Поетика художнього твору
- •166 Поетика художнього твору
- •168 Поетика художнього твору
- •170 Поетика художнього твору
- •172 Поетика художнього твору
- •174 Поетика художнього твору
- •176 Поетика художнього твору
- •178 Поетика художнього твору
- •180 Поетика художнього твору
- •184 Поетика художнього твору
- •186 Поетика художнього твору
- •188 Поетика художнього твору
- •194 Поетика художнього твору
- •196 Поетика художнього твору
- •198 Поетика художнього твору
- •200 Поетика художнього твор
- •202 Поетика художнього твору
- •3.5. Основи наратології
- •204 Поетика художнього твору
- •218 Літературна творчість
- •220 Літературна творчість
- •222 Літературна творчість
- •1) Спостережливість. Людина здатна більше сприйма
- •5) Легкість та розкутість асоціацій. Вони — важ ли
- •6) Інтуїція. Її називають «шостим чуттям». Це най-
- •7) Гнучкість мислення. У психології існує поняття
- •230 Літературна творчість
- •234 Літературна творчість
- •240 Літературна творчість
- •1. Ш видкоплинність, розгалуженість асоціацій. Ще
- •248 Літературна творчість
- •250 Літературна творчість
- •5.1. Літературні типи творчості
- •254 Літературний процес
- •256 Літературний процес
- •258 Літературний процес
- •260 Літературний процес
- •XVIII ст. У європейському письменстві з ’явилися твори,
- •262 Літературний процес
- •XIX ст. У ф ранції, Англії, Польщі, Росії з ’являються
- •264 Літературний процес
- •270 Літературний процес
- •272 Літературний процес
- •XIX ст., коли у Франції сформувалася так звана «рома-нова школа» (schole romane), основною засадою якої
- •284 Літературний процес
- •286 Літературний процес
- •288 Літературний процес
- •290 Літературний процес
- •292 Літературний процес
- •XX ст. Ще одна важлива підстава його появи — постко-лоніальна дійсність і переосмислення багатьох життє
- •300 Літературний процес
- •XI ст., яку д. Лихачов назвав «посередницею» між
- •302 Літературний процес
- •304 Літературний процес
- •306 Літературний процес
- •308 Літературний процес
- •310 Літературний процес
- •314 Літературний процес
- •318 Термінологічний словник
- •320 Термінологічний словник
- •2) Змальована в літературному творі людина — персонаж, котрий
- •326 Термінологічний словник
- •328 Термінологічний словник
- •31 Склад.
- •330 Термінологічний словник
- •Isbn 978-966-580-367-6
270 Літературний процес
Наукова інтерпретація індивідуального стилю зале
ж ить від розуміння загальної сутності стилю. Стиль—
це формотвірна система, принцип організації худож
нього світу, структура якої охоплює тропіку (художні
прийоми), риторику (стилістика, мистецтво викладу),
мову (лексика в прямому і переносному значенні, полі
семія, фоніка).
Індивідуальний стиль утілює намагання знайти спо
сіб вираження свого бачення і розуміння світу, особли
во організувати художній матеріал, зіткати полотно з
неповторним візерунком, щоб привернути увагу чита
ча, захопити його і прилучити до свого тексту. Він є
складною комбінацією світовідчуття, світогляду, світо
розуміння, манери зображ ення, трактуванн я теми,
використання жанрових форм, формально-змістових
чинників творів.
Світовідчуття, світогляд, світорозуміння як чинни
ки індивідуального стилю письменника. Н а неповтор
ність стилю митця впливає психіко-біографічне стано
влення його я к особистості. Кожна людина має свою
історію, що починається з перших дитячих вражень і
розвивається все ж иття, формуючи творчу біографію. У
дитинстві, зазвичай, виявляються творчі нахили. Узго
дженість їх у юності з мріями, сподіваннями, захоплен
нями є передумовою перших спроб творчо виразити і
ствердити себе. Так виявляється творче покликання,
яке істотно впливає на подальше формування індивіду
ального стилю. Розквіт творчості припадає на зрілий
вік людини — «акме». «Акме приходить приблизно у
сорокарічному віці і виражає найбільшу повноту сил,
тілесних і душевних, якої може досягти людина, най
більшу гармонію особистості, найбільш пишне і цілісне
розкриття її можливостей» (П. Флоренський). На схилі
віку творча активність спадає. Надалі творчість живить
ся набутим досвідом, викристалізовується літературний
стиль, набуваючи довершеності та універсальності.
Залежно від того, як письменник сприймає, розуміє
і тлумачить світ, під впливом життєвих обставин фор
мується тематична зорієнтованість його творів. Напри
клад, поезія Т. Ш евченка тематично закорінена в істо
ричну долю України; Леся Українка у ліриці щораз вихо
дила на тему непоборності людського духу; М. Стельмах
добре почувався в селянській тематиці; О. Гончар у біль
Літературний стиль і стильові різновиди 271
шості творів розробляв глобальну тему XX ст. — люди
на і зброя.
Неабияке значення у становленні індивідуального
стилю має тип сприймання дійсності, що істотно зале
жить від чуттєвої природи митця, оскільки «погляд на
світ», «відчуття світу» — імпульси, котрі впливають на
ставлення особистості до світу. Навіть один об’єкт може
викликати в людей неоднакове сприйняття. Від типу
сприйм ання дійсності залеж и ть стиль відтворення
об’єктів, що потрапили в його поле, — це і є принципом
організації художнього матеріалу.
Від характеру осмислення дійсності залеж ить оцін
ний аспект творчості, зумовлений світоглядною позиці
єю письменника. Він, я к і кож на людина, має свою
сист ему цінностей— своєрідний критерій осмислення
ситуацій, людських учинків, суспільних процесів. Так
формується проблематика його творчості, я к а відобра
ж ає індивідуальні зацікавлення, поривання, прагнен
ня. У ставленні до громадського буття виявляються
творчий темперамент митця, уміння гостро і майстерно
поставити актуальні питання, адресовані суспільству,
окремим категоріям людей. Творчий темперамент —
важ лива індивідуальна характеристика письменника,
я к а впливає на динаміку його стилю і визначає стосун
ки з читачем.
М анера зображення. Ж иттєвий досвід, психофізич
ні реакції, світоглядна позиція письменника є лише
матеріалом для творчості. Стиль його реалізується й
остаточно збувається у манері зображення. Залеж ить
вона від типу сприйняття письменником дійсності:
романтичні натури тяж ію ть до етико-емоційних прийо
мів; раціонально-аналітичні — до реалістичного мето
ду; інтроверти (зосереджені на внутрішньому світі)
прагнуть реалізувати себе в імпресіоністичній чи психо
аналітичній творчості; екстраверти (повернуті до зов
ніш нього світу) схильні до описовості, обсервації
(лат. оЬвегуо — спостерігаю) дійсності тощо. На індиві
дуальному стилі письменника позначається і його осо
биста психологічна природа (холерик, сангвінік, флег
матик, меланхолік).
Н а творчу манеру письменника впливають і стильові
тенденції певного часу. Стиль І. Котляревського форму
вався під впливом бурлескно-травестійних, романтичних