262 Літературний процес

під час подорожі. Такий твір яскраво опонує попередній

літературній традиції — класичній унормованості і

раціоналізованому осмисленню дійсності.

Сентименталізму (англійськом у, ф ранцузькому,

німецькому, російському) властиві різноманітні вияви

почуттів: м рії про сільську ідилію (Д ж . Томпсон),

ліричні зітхання на лоні природи (Е. Юнг), елегійні

настрої, «цвинтарна лірика», зневага до міської марно­

ти, ідеалізація сільської патріархальності і пастораль-

ності (Т. Грей), мелодраматичність (П. Лашосе), при­

родність почуття кохання (А. Прево), відчуття щастя в

безлюдному лісі (Л. Мерсьє), втіха особистим життям

(К. Геллерт), піднесеність любовних і дружніх почуттів,

їх неповторності і чистоти (М. Карамзін, В. Ж уков­

ський), зохоплене відкриття світу (П. Макаров).

В українській літературі сентименталізм виявив

себе фрагментарно — у творах І. К отляревського

(«Наталка Полтавка»), Г. Квітки-Основ’яненка («Мару­

ся», «Щ ира любов», «Козир-дівка»). Його витоки

ведуть не до художнього досвіду європейської літерату­

ри, а передусім до фольклору (ліричні пісні) та деяких

поетичних ж анрів другої половини XVIII ст.: елегії

(«світські пісні»), вірш і на сирітські мотиви. Образи,

сюжети, манера викладу в українському сентименталіз­

мі спираю ться на усну оповідальну творчість, я к а

активно функціонувала в побуті завдяки лірникам і

кобзарям.

Романтизм

Н априкінці XVIII ст. в Німеччині і на початку

XIX ст. У ф ранції, Англії, Польщі, Росії з ’являються

художні твори і наукові трактати, позначені критициз­

мом щодо класицистичного раціоналізму та норматив­

ності, я к а обмежує різноманітні вияви літературної

творчості. Зокрема, німецький учений Фрідріх Шле-

гель (1772—1829) у «Критичних фрагментах» розвинув

концепцію «романтичної іронії», суть якої зводилася до

вивищення творчої уяви і фантазії над реальною буден­

ністю. Основним принципом художнього зображення

він проголосив романтичний погляд на людину і світ.

Літературні типи творчості 263

Романтизм (франц. romantisme)— тип художньої творчості, осно­

ваний на суб’єктивно-індивідуальному началі, піднесеному сприй­

манні світу.

Термін виник від жанрового означення «роман»

(франц. rom an, від давньофранц. rom ans — оповідь

романською мовою). Романтизму притаманні піднесе­

ність у відтворенні дійсності, тяж іння до винятковості та

незвичайності зображуваних об’єктів, емоційна насна­

женість і сугестивність образів, героїчний пафос, експре­

сивні вияви різноманітних внутріш ніх переживань

(скорбота, бунт, розчарування, палка віра, зневіра тощо).

Романтизм сформувався на межі XVIII — XIX ст. як

заперечення канонів класицизму. Започаткували його

німецькі «ієнські» (Ф. Ш легель, Новаліс) та «гейдель­

берзькі» (Г. фон Кляйст, Е. Гофман, Й. Гельдерлін), а

також англійські (В. Водстворт, Р. Сауті) поети. Перші

теоретики романтизму в літературі — німецькі філоло­

ги брати Ф. і Г. Ш легелі, Ф. Ш еллінг, Й. Гердер, фран­

цуз Ф. де Шатобріан, англієць С. Кольридж.

Період розвинутого романтизму (перша половина

XIX ст.) пов’язують з творчістю В. Гюго, Ж . де Стал я,

Ф. де ІІЗатобріана, Ж орж Санд, Е. Сю — у Франції;

Дж. Байрона, П. Шеллі, Дж. Кітса, В. Скотта — в Англії;

В. Ірвінга, Ф. Купера, Е. По, Г. Мелвіла — у СІЛА;

0 . Пушкіна, М. Лєрмонтова, К. Рилєєва, Ф. Тютчева — в

Росії; А. Міцкевича, Ю. Словацького, Ц. Норвіда — у

Польщі; С. Халупки, А. Сладковича, Я. Краля — у Сло­

ваччині; П. Негоша, Б. Радичевича — у Сербії; І. Мажура-

нича — у Хорвати; Ф. Прешерна — у Словенії; ПІ. Петефі,

1. Мадача — в Угорщині; М. Емінеску — в Румунії.

В українській літературі романтизм яскраво виявив

себе у 20-ті —40-ві роки XIX ст., звертаючись до героїки

національної історії, тем, мотивів, образів усної народ­

ної творчості. До ранніх романтиків належать Л. Боро-

виковський, як и й ідеалізував патріархальне ж и ття

предків («Гайдамаки», «Козак»); А. Метлинський, що

протиставляв похмурій сучасності «славні козацькі

часи»; М. Костомаров — автор «Українських балад»,

історичних драм «Сава Чалий» та «Переяславська ніч».

У часи піднесення романтизму в Україні побачив світ

збірник «Русалка Дністрова», укладачами якої були

М. Ш ашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Розквіта­

ла романсова та елегійна лірика у творчості Є. Гребінки,