
- •10 Літературознавство як наука
- •12 Літературознавство як наука
- •14 Літературознавство як наука
- •1860) У праці «Світ як воля й уявлення» висунув тезу
- •32 Літературознавство як наука
- •1955). За його словами, у X X ст. Мистецтво (література)
- •34 Літературознавство як наука
- •36 Літературознавство як наука
- •X X ст. Був Михайло Грушевський (1866—1934), автор
- •42 Літературознавство як наука
- •1890), Який брав до уваги ще й ідеологічні чинники та
- •46 Літературознавство як наука
- •48 Літературознавство як наука
- •1906). Методику порівняльного літературознавства ви
- •54 Літературознавство як наука
- •64 Література як вид мистецтва
- •66 Література як вид мистецтва
- •72 Література як вид мистецтва
- •74 Література як вид мистецтва
- •76 Література як вид мистецтва
- •80 Література як вид мистецтва
- •90 Література як вид мистецтва
- •92 Література як вид мистецтва
- •96 Література як вид мистецтва
- •100 Література як вид мистецтва
- •XII ст. Це стосується і романів «Первоміст», «Роксола-
- •102 Література як вид мистецтва
- •108 Поетика художнього твору
- •XVIII ст., хоч тема твору завуальована, захована за
- •XVII ст. Є тут теми героїзму у боротьбі з поневолювача
- •110 Поетика художнього твору
- •112 Поетика художнього твору
- •1 2 2 Поетика художнього твору
- •128 Поетика художнього твору
- •132 Поетика художнього твору
- •134 Поетика художнього твору
- •136 Поетика художнього твору
- •140 Поетика художнього твору
- •144 Поетика художнього твору
- •148 Поетика художнього твору
- •150 Поетика художнього твору
- •152 Поетика художнього твору
- •154 Поетика художнього твору
- •156 Поетика художнього твору
- •158 Поетика художнього твору
- •160 Поетика художнього те.
- •162 Поетика художнього твору
- •164 Поетика художнього твору
- •166 Поетика художнього твору
- •168 Поетика художнього твору
- •170 Поетика художнього твору
- •172 Поетика художнього твору
- •174 Поетика художнього твору
- •176 Поетика художнього твору
- •178 Поетика художнього твору
- •180 Поетика художнього твору
- •184 Поетика художнього твору
- •186 Поетика художнього твору
- •188 Поетика художнього твору
- •194 Поетика художнього твору
- •196 Поетика художнього твору
- •198 Поетика художнього твору
- •200 Поетика художнього твор
- •202 Поетика художнього твору
- •3.5. Основи наратології
- •204 Поетика художнього твору
- •218 Літературна творчість
- •220 Літературна творчість
- •222 Літературна творчість
- •1) Спостережливість. Людина здатна більше сприйма
- •5) Легкість та розкутість асоціацій. Вони — важ ли
- •6) Інтуїція. Її називають «шостим чуттям». Це най-
- •7) Гнучкість мислення. У психології існує поняття
- •230 Літературна творчість
- •234 Літературна творчість
- •240 Літературна творчість
- •1. Ш видкоплинність, розгалуженість асоціацій. Ще
- •248 Літературна творчість
- •250 Літературна творчість
- •5.1. Літературні типи творчості
- •254 Літературний процес
- •256 Літературний процес
- •258 Літературний процес
- •260 Літературний процес
- •XVIII ст. У європейському письменстві з ’явилися твори,
- •262 Літературний процес
- •XIX ст. У ф ранції, Англії, Польщі, Росії з ’являються
- •264 Літературний процес
- •270 Літературний процес
- •272 Літературний процес
- •XIX ст., коли у Франції сформувалася так звана «рома-нова школа» (schole romane), основною засадою якої
- •284 Літературний процес
- •286 Літературний процес
- •288 Літературний процес
- •290 Літературний процес
- •292 Літературний процес
- •XX ст. Ще одна важлива підстава його появи — постко-лоніальна дійсність і переосмислення багатьох життє
- •300 Літературний процес
- •XI ст., яку д. Лихачов назвав «посередницею» між
- •302 Літературний процес
- •304 Літературний процес
- •306 Літературний процес
- •308 Літературний процес
- •310 Літературний процес
- •314 Літературний процес
- •318 Термінологічний словник
- •320 Термінологічний словник
- •2) Змальована в літературному творі людина — персонаж, котрий
- •326 Термінологічний словник
- •328 Термінологічний словник
- •31 Склад.
- •330 Термінологічний словник
- •Isbn 978-966-580-367-6
262 Літературний процес
під час подорожі. Такий твір яскраво опонує попередній
літературній традиції — класичній унормованості і
раціоналізованому осмисленню дійсності.
Сентименталізму (англійськом у, ф ранцузькому,
німецькому, російському) властиві різноманітні вияви
почуттів: м рії про сільську ідилію (Д ж . Томпсон),
ліричні зітхання на лоні природи (Е. Юнг), елегійні
настрої, «цвинтарна лірика», зневага до міської марно
ти, ідеалізація сільської патріархальності і пастораль-
ності (Т. Грей), мелодраматичність (П. Лашосе), при
родність почуття кохання (А. Прево), відчуття щастя в
безлюдному лісі (Л. Мерсьє), втіха особистим життям
(К. Геллерт), піднесеність любовних і дружніх почуттів,
їх неповторності і чистоти (М. Карамзін, В. Ж уков
ський), зохоплене відкриття світу (П. Макаров).
В українській літературі сентименталізм виявив
себе фрагментарно — у творах І. К отляревського
(«Наталка Полтавка»), Г. Квітки-Основ’яненка («Мару
ся», «Щ ира любов», «Козир-дівка»). Його витоки
ведуть не до художнього досвіду європейської літерату
ри, а передусім до фольклору (ліричні пісні) та деяких
поетичних ж анрів другої половини XVIII ст.: елегії
(«світські пісні»), вірш і на сирітські мотиви. Образи,
сюжети, манера викладу в українському сентименталіз
мі спираю ться на усну оповідальну творчість, я к а
активно функціонувала в побуті завдяки лірникам і
кобзарям.
Романтизм
Н априкінці XVIII ст. в Німеччині і на початку
XIX ст. У ф ранції, Англії, Польщі, Росії з ’являються
художні твори і наукові трактати, позначені критициз
мом щодо класицистичного раціоналізму та норматив
ності, я к а обмежує різноманітні вияви літературної
творчості. Зокрема, німецький учений Фрідріх Шле-
гель (1772—1829) у «Критичних фрагментах» розвинув
концепцію «романтичної іронії», суть якої зводилася до
вивищення творчої уяви і фантазії над реальною буден
ністю. Основним принципом художнього зображення
він проголосив романтичний погляд на людину і світ.
Літературні типи творчості 263
Романтизм (франц. romantisme)— тип художньої творчості, осно
ваний на суб’єктивно-індивідуальному началі, піднесеному сприй
манні світу.
Термін виник від жанрового означення «роман»
(франц. rom an, від давньофранц. rom ans — оповідь
романською мовою). Романтизму притаманні піднесе
ність у відтворенні дійсності, тяж іння до винятковості та
незвичайності зображуваних об’єктів, емоційна насна
женість і сугестивність образів, героїчний пафос, експре
сивні вияви різноманітних внутріш ніх переживань
(скорбота, бунт, розчарування, палка віра, зневіра тощо).
Романтизм сформувався на межі XVIII — XIX ст. як
заперечення канонів класицизму. Започаткували його
німецькі «ієнські» (Ф. Ш легель, Новаліс) та «гейдель
берзькі» (Г. фон Кляйст, Е. Гофман, Й. Гельдерлін), а
також англійські (В. Водстворт, Р. Сауті) поети. Перші
теоретики романтизму в літературі — німецькі філоло
ги брати Ф. і Г. Ш легелі, Ф. Ш еллінг, Й. Гердер, фран
цуз Ф. де Шатобріан, англієць С. Кольридж.
Період розвинутого романтизму (перша половина
XIX ст.) пов’язують з творчістю В. Гюго, Ж . де Стал я,
Ф. де ІІЗатобріана, Ж орж Санд, Е. Сю — у Франції;
Дж. Байрона, П. Шеллі, Дж. Кітса, В. Скотта — в Англії;
В. Ірвінга, Ф. Купера, Е. По, Г. Мелвіла — у СІЛА;
0 . Пушкіна, М. Лєрмонтова, К. Рилєєва, Ф. Тютчева — в
Росії; А. Міцкевича, Ю. Словацького, Ц. Норвіда — у
Польщі; С. Халупки, А. Сладковича, Я. Краля — у Сло
ваччині; П. Негоша, Б. Радичевича — у Сербії; І. Мажура-
нича — у Хорвати; Ф. Прешерна — у Словенії; ПІ. Петефі,
1. Мадача — в Угорщині; М. Емінеску — в Румунії.
В українській літературі романтизм яскраво виявив
себе у 20-ті —40-ві роки XIX ст., звертаючись до героїки
національної історії, тем, мотивів, образів усної народ
ної творчості. До ранніх романтиків належать Л. Боро-
виковський, як и й ідеалізував патріархальне ж и ття
предків («Гайдамаки», «Козак»); А. Метлинський, що
протиставляв похмурій сучасності «славні козацькі
часи»; М. Костомаров — автор «Українських балад»,
історичних драм «Сава Чалий» та «Переяславська ніч».
У часи піднесення романтизму в Україні побачив світ
збірник «Русалка Дністрова», укладачами якої були
М. Ш ашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Розквіта
ла романсова та елегійна лірика у творчості Є. Гребінки,