
- •10 Літературознавство як наука
- •12 Літературознавство як наука
- •14 Літературознавство як наука
- •1860) У праці «Світ як воля й уявлення» висунув тезу
- •32 Літературознавство як наука
- •1955). За його словами, у X X ст. Мистецтво (література)
- •34 Літературознавство як наука
- •36 Літературознавство як наука
- •X X ст. Був Михайло Грушевський (1866—1934), автор
- •42 Літературознавство як наука
- •1890), Який брав до уваги ще й ідеологічні чинники та
- •46 Літературознавство як наука
- •48 Літературознавство як наука
- •1906). Методику порівняльного літературознавства ви
- •54 Літературознавство як наука
- •64 Література як вид мистецтва
- •66 Література як вид мистецтва
- •72 Література як вид мистецтва
- •74 Література як вид мистецтва
- •76 Література як вид мистецтва
- •80 Література як вид мистецтва
- •90 Література як вид мистецтва
- •92 Література як вид мистецтва
- •96 Література як вид мистецтва
- •100 Література як вид мистецтва
- •XII ст. Це стосується і романів «Первоміст», «Роксола-
- •102 Література як вид мистецтва
- •108 Поетика художнього твору
- •XVIII ст., хоч тема твору завуальована, захована за
- •XVII ст. Є тут теми героїзму у боротьбі з поневолювача
- •110 Поетика художнього твору
- •112 Поетика художнього твору
- •1 2 2 Поетика художнього твору
- •128 Поетика художнього твору
- •132 Поетика художнього твору
- •134 Поетика художнього твору
- •136 Поетика художнього твору
- •140 Поетика художнього твору
- •144 Поетика художнього твору
- •148 Поетика художнього твору
- •150 Поетика художнього твору
- •152 Поетика художнього твору
- •154 Поетика художнього твору
- •156 Поетика художнього твору
- •158 Поетика художнього твору
- •160 Поетика художнього те.
- •162 Поетика художнього твору
- •164 Поетика художнього твору
- •166 Поетика художнього твору
- •168 Поетика художнього твору
- •170 Поетика художнього твору
- •172 Поетика художнього твору
- •174 Поетика художнього твору
- •176 Поетика художнього твору
- •178 Поетика художнього твору
- •180 Поетика художнього твору
- •184 Поетика художнього твору
- •186 Поетика художнього твору
- •188 Поетика художнього твору
- •194 Поетика художнього твору
- •196 Поетика художнього твору
- •198 Поетика художнього твору
- •200 Поетика художнього твор
- •202 Поетика художнього твору
- •3.5. Основи наратології
- •204 Поетика художнього твору
- •218 Літературна творчість
- •220 Літературна творчість
- •222 Літературна творчість
- •1) Спостережливість. Людина здатна більше сприйма
- •5) Легкість та розкутість асоціацій. Вони — важ ли
- •6) Інтуїція. Її називають «шостим чуттям». Це най-
- •7) Гнучкість мислення. У психології існує поняття
- •230 Літературна творчість
- •234 Літературна творчість
- •240 Літературна творчість
- •1. Ш видкоплинність, розгалуженість асоціацій. Ще
- •248 Літературна творчість
- •250 Літературна творчість
- •5.1. Літературні типи творчості
- •254 Літературний процес
- •256 Літературний процес
- •258 Літературний процес
- •260 Літературний процес
- •XVIII ст. У європейському письменстві з ’явилися твори,
- •262 Літературний процес
- •XIX ст. У ф ранції, Англії, Польщі, Росії з ’являються
- •264 Літературний процес
- •270 Літературний процес
- •272 Літературний процес
- •XIX ст., коли у Франції сформувалася так звана «рома-нова школа» (schole romane), основною засадою якої
- •284 Літературний процес
- •286 Літературний процес
- •288 Літературний процес
- •290 Літературний процес
- •292 Літературний процес
- •XX ст. Ще одна важлива підстава його появи — постко-лоніальна дійсність і переосмислення багатьох життє
- •300 Літературний процес
- •XI ст., яку д. Лихачов назвав «посередницею» між
- •302 Літературний процес
- •304 Літературний процес
- •306 Літературний процес
- •308 Літературний процес
- •310 Літературний процес
- •314 Літературний процес
- •318 Термінологічний словник
- •320 Термінологічний словник
- •2) Змальована в літературному творі людина — персонаж, котрий
- •326 Термінологічний словник
- •328 Термінологічний словник
- •31 Склад.
- •330 Термінологічний словник
- •Isbn 978-966-580-367-6
198 Поетика художнього твору
«єсть вірш , которий к о ж д о є слово от азбучних літер поряд
ком азбучним зач инает». В ірш має такий вигляд:
Аз Благ Всіх Глубина
Дівая Єдина
Живот Зачах Званним
Ісуса Избранним,
Которий Людей Мною
На Обід Покою
Райска Собирает,
Тунє Оущедряєт.
Умне Фенікс Христе,
Отче Царю Чисте,
Шествуй Щедротами.
П а л і н д р о м (г р е ц . р а їіп с іг о т е о — б іж у н а за д ) —
ц іл и й вір ш або ок р ем и й р я д о к у в ір ш і, я к і м аю ть о д н а
ков е зв у ч а н н я і зн а ч ен н я п ід час ч и тан н я зл ів а направо
і справа н ал іво. Ін ш і н азви — перевертен ь, «рак л іт е
ральни й» (у п о ет и к а х X V II с т .). П ер ш и м до п а л ін д р о м а
зв ер н у в ся Іван В ел ич к овськ ий :
Анна во дар бо имя ми обрадованна,
Анна дар и мні сін мира данна,
Анна ти мати и та ми манна,
Анна пита мя я мати панна.
Ц я ігрова ф орм а п о е зії активізувалася в су ч асн ій
л іт е р а т у р і, про щ о св ідч ать п а л ін д р о м и В . Л у ч у к а ,
М. М ірош н иченк а, А . М ой сієн ка, І. Іова, М. Сороки.
Н априклад:
Кона ранок
Монотоном,
Сиво повис...
О н,диви, видно
Зірку крізь
Тополі лопот...
Дорога на город,
І трава на варті,
Коні та затінок
У
Хащах
І ні тіні —
Се десь
Кона ранок... (М. Сорока);
•Юно, коню, юно, коню!
Виміри щирі ми в
ііі м і ш и віршування 199
В уха ж аху, в
Вороняччя норов.
І догмам — годі.
У потопі потопу,
У потопі потопу
Не дожене жоден.
Юно, коню, юно коню! (А. Мойсієнко).
Буриме(франц. Ьоігіб-гітев — римовані закінчен
ня) — вірш на задані рими, популярна форма розва-
жпльної поезії у XVII—XVIII ст. Буриме й досі сприй
мають я к гру, метою якої є створення віршів на рими,
аіідані наперед. Авторові цих рядків студенти загадали
•піку низку рим: листок — ритми — місток — говорити;
було — уникати — відцвіло — жалкувати; дає — снить
ся — п ’є — криниця. Із цього постав такий вірш:
І ще один мережаний листок:
Старі слова, помножені на ритми...
До твого серця буде це місток?
Чи про любов не варто говорити?
Все буде так, як вже колись було:
Прийшла пора обіймів уникати,
За тим, що зацвіло і відцвіло,
На самоті журливо жалкувати.
От тільки сон спокою не дає:
Розквітла вишня неодмінно сниться,
І карий кінь холодну воду п’є
У л узі коло білої криниці... (П. Білоус)
Зорові (в ізу а л ь н і) творипоєднують літературний
текст та елементи зорових видів мистецтва (графіка,
малюнок, зображальні знаки). Такі твори не піддаються
звичному читанню, їх потрібно розглядати, щоб збагну
ти зміст, творчий задум автора. Первісною формою цієї
творчості можна вважати піктографічне (лат. рижіїв —
розмальований і §гарЬо — пиш у) письмо, у якому пред
мети, події та дії зображували за допомогою умовних
: і паків — піктограм. Античний філософ і поет Горацій
зауважував: «Малюнок — та сама поезія». Елементи
морової творчості наявні вже у книжності Київської
І’усі (зображення ініціальних літер, декоративне обра
млення), а пізніше, у барокові часи, зорові твори стали
самостійним явищ ем. Різноманітні форми зорових вір
шів у XVII ст. запропонував Іван В еличковський.
Наприклад, один з його «лабіринтів»: