100 Література як вид мистецтва

завдання. Наприклад, у «Слові про Ігорів похід» сказа­

но, що після втечі з половецького полону князь Ігор

повернувся в Київ: «Ігор їде по Боричевім до святої бого-

родиці Пирогощої. Землі раді, городи веселі». А в Київ­

ському літописі ця подія викладена так: «І йшов він

пішки одинадцять день до город а Дінця, а звідти рушив

у свій Новгород, і обрадувалися в с і». Правота літописця

очевидна: Ігор — князь новгород-сіверський, тому й

повертається у своє місто, а в Київ після нищівної

поразки йому краще було б не показуватися. І все ж

автор «Слова» повертає Ігоря саме в Київ — «матір горо­

дів руських», підсилюючи цим пафос твору.

Подібний прийом використано і в думі «Іван Богун»,

де розповідається про осаду Вінниці, яку обороняв

козацький полковник. На допомогу Богуну приходить

Хмельницький, що й вирішує долю битви. Насправді,

допомогли Богуну полковники Пушкар та Глух. Доми­

сел у думі породжений усенародною популярністю

Хмельницького.

У романі «Сад Гетсиманський» І. Багряний склад­

ний і напружений фрагмент власної біографії вкладає у

фабулу, відому з Нового Завіту. Письменник домислює

чимало подій, життєвих подробиць, фізичних і душев­

них страждань, картин природи, психологічних станів,

щоб відобразити непохитність і перемогу Андрія Чума­

ка над обставинами, що склалися. Завдяки домислу

автор художньо переконливо і проникливо змальовує

образ людини, моральні принципи якої асоціюються з

жертовним подвигом Ісуса Христа.

Якщо домисел усе ж має опору в реальності, то чима­

ло художніх образів є повністю вигаданими, що, однак,

не позбавляє їх літературної сили і привабливості.

Художній вимисел — одна з граней образного пізнання дійсності,

навмисна, але цілеспрямована вигадка, яка сприяє глибшому про­

никненню письменника у суть зображуваних явищ і характерів.

Спираючись на знання життя і власний досвід, пись­

менник узагальнює явища дійсності і на цій основі тво­

рить нові художні реалії, за допомогою яких глибоко і

яскраво розкриває світ буття. Художній вимисел є

результатом роботи творчої уяви й фантазії письменника.

Він не копіює дійсність, а художньо переосмислює її в

образах, своїм твором говорить «не про те, що насправді

сталося, а про те, що може статися, отже, про можливе,

яке випливає з імовірності або необхідності» (Арістотель).

Художній образ у літературі

101

Соціально-побутова повість «К айдаш ева сім ’я»

І. Нечуя-Левицького — це не фактографічна оповідь

про життя української селянської родини, а вигадані

історії з побутового життя подільського села. Письмен­

ник придумав не тільки колоритних персонажів, а й

кілька сюжетних ліній, майстерно змоделював сімейні

конфлікти, оздобивши їх жвавими діалогами та описа­

ми. Проте все, що подається автором у повісті, є правдо­

подібним, переконливим, бо І. Нечуй-Левицький зумів

відтворити побутові ситуації так, як буває насправді у

житті. Світ, створений у «Кайдашевій сім’ї», існує тіль­

ки у цьому творі, а персонажі є унікальними, бо в реаль­

ному житті таких немає.

Історичний роман П. Загребельного «Євпраксія» —

суцільний вимисел: ім ’я княгині лише один раз згадане

в літописі, а твір дає колоритну картину дійсності