1.2 Джерела погашення державного боргу та їх економічна оцінка.

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведення платежів з виконання боргових зобов´язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, відсотків по ній та супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами. В Україні здійсненням контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, займається Рахункова палата ( згідно ЗУ “ Про Рахункову палату” ). Іншими словами погашення боргу — це виконання боргових зобов´язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів; обслуговування боргу — це комплекс заходів держави, спрямованих на погашення позики, виплати відсотків за ними, уточнення і проведення змін умов погашення позик. Погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися у грошовій формі, а за згодою з кредитором — шляхом постачання товарів (послуг), заліку зустрічної вимоги та іншими засобами. Варто також заначити, що при погашенні та обслуговуванні боргів “позичальнк” має сплатити зобов’язання перед кредитором передбаченим у договорі, іншими словами відсотки. Відсотки (проценти) — це дохід, що сплачується на користь кредитора за умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів.

Державний борг можна розглядати з двох боків: з одного боку, державне запозичення сприяє економічному зростанню, а з іншого – борг збільшує навантаження на державний бюджет. Тому вирішення питання про державний кредит має віднайти оптимальне співвідношення між інвестиціями, економічним зростанням та внутрішніми і зовнішніми запозиченнями.

Водночас авторитет держави залежить від об’єктивності позиції держави щодо визнання (невизнання) нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у визначені терміни. Основним завданням сучасної боргової політики України є поступове зменшення боргового навантаження бюджету й економіки країни. Великий обсяг боргу держави, зокрема перед зовнішніми кредиторами, створює загрозу фінансовій безпеці держави.

Фінансова безпека характеризується таким станом фінансової грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної і податкової систем, який здатний забезпечити ефективне функціонування національної економіки та економічне зростання держави шляхом збалансованості, стійкості і протидії до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів на її розвиток.

Щодо покриття державного боргу можуть реалізовуватися безліч заходів:

1. використання валютних резервів держави;

2. використання золотих резервів держави;

3. збільшення обсягів експорту товарів і послуг;

4. одержання іноземних позик і кредитів (у якості надзвичайного заходу);

5. кошти, передбачені у державному бюджеті на погашення та обслуговування державного боргу відповідно до законодавства кожної з країни ( якщо таке передбачене);

6. кошти, які надійшли від приватизаціїї державного майна;

7. доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти;

8. додаткові надходження від податків;

9. економія коштів від зменшення видатків;

10. емісія грошей ( якщо дозволено законодавством(в Україні дане джерело покриття державного боргу заборонене законодавством);

11. інші заходи.

Найбільш реальним джерелом погашення позик є доходи, отримані від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти адже світ з кожним дне країні протягом останього часу зросло споживчім розвивається і потрібно спрямовувати кошти у високоефективні проекти, тому що в Україні можна побачити зростання споживчого кредиту, що у свою чергу не приносить прибутку.

Емісія грошей є фіктивним джерелом погашення боргу, оскільки внаслідок неї інфляція знецінить повернені державою кредиторам коштів. Проте дане джерело не може використовуватися на погашення державного боргу в Україні адже заборонено законодавством.

Рефінансування погашення старих боргів за рахунок випуску нових позик веде до постійного зростання державного боргу. Таке джерело може використовуватись тільки як разове. Якщо це постійна політика, то це не що інше, як так звана фінансова піраміда. Подібна фінансова політика є необґрунтованою і веде до фінансового краху, оскільки держава рано чи пізно стає неплатоспроможною.

Що ж стосується додаткових коштів від податків також є не найефективнішим джерелом погашення державного боргу адже це призведе до збільшення податкового тягаря на працюючих.

Кожен з вище наведених заходів можливий для покриття державного боргу країни, проте необхідно визначити спроможність їх реалізувати тої чи іншої держави, адже можливий ряд чинників які унеможливлюють дані заходи:

1) нестабільна політична ситуація;

2) економічна блокада країни;

3) законодавство тої чи іншої країни;

4) інвестиційна непривабливість держави;

5) відсутність технологічної можливості для збільшення експорту товарів, або й взагалі відсутність заводів, підприємств.

6) інші чинники.

Отже, державний борг складається із прямого й гарантованого боргів. Відповідно до бюджетної класифікації України, державний борг , класифікується за типом кредитора й типом боргового зобов’язання.

Одним з головних завдань фінансової політики держави, гарантом стабільності її фінансової системи є управління та обслуговування державного боргу. Щодо джерел покриття державного боргу то їх виділяють безліч, проте найголовнішими є: одержання іноземних позик і кредитів, економія коштів від зменшення видатків, емісія грошей, додаткові надходження від податків та ін.

Ефективне управління боргом на всіх його етапах дозволить уникнути кризових боргових ситуацій та перевантаження видаткової частини державного бюджету в розрізі витрат на обслуговування державного боргу, сприятиме забезпеченню стабілізації соціально-економічної ситуації та розвитку економіки.