- •1.Поняття приватного права. Право приватне і публічне. Співвідношення понять приватного і цивільного права.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наукова (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •6. Зазальна характеристика Цивільного кодексу України.
- •7. Дія цивільних актів у часі, у просторі та за колом осіб.
- •9. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •10. Елементи цивільних правовідносин.
- •11. Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб»активного цивільного права і цивільного обов»язку.
- •12. Види цивільних правовідносин.
- •14. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
- •15. Загальні положення про фізичну особу.
- •16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •18. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •19. Поняття та значення місця проживання.
- •20. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •21. Опіка та піклування.
- •22. Поняття громадянського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •24. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •25. Види юридичних осіб.
- •26.Правосуб’єктність юридичної особи.
- •27.Органи юридичної особи.
- •28.Види і зміст установчих документів юридичних осіб.
- •29.Філії та представництва юридичних осіб.
- •30.Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб.
- •32.Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •33.Юридичні особи приватного та публічного права.
- •34.Правове положення господарських товариств.
- •35.Поняття та види кооперативів.
- •36.Об’єднання громадян як суб’єкти цивільного права.
- •37.Правовий статус релігійних організацій.
- •38. Поняття держави, як суб’єкта цивільного права.
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •40. Причини правосуб’єктності держави Україна. Державний імунітет( внутрішній, зовнішній)
- •41. Форми участі держави у цивільних правовідносинах.
- •42. Види цивільних правовідносин в яких держава виступає суб’єктом.
- •43. Автономна Республіка Крим, як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •44. Правове становище територіальної громади в цивільних правовідносинах.
- •45. Відповідальність по цивільним зобов’язанням держави Україна, арк, територіальної громади.
- •46. Поняття об’єктів цивільних прав(правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав( правовідносин)
- •47. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •48. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •49. Дії та результати дій, як об’єкти цивільних прав.
- •50. Продукти творчої діяльності, як об’єкти цивільних прав.
- •69. 70. Поняття позовної давності і її значення.Застосування позовної давності. Види строків позовної давності
- •73. Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності
- •74. Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •75. Загальні положення про особисті немайнові права
- •76.Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
- •78.Особисті немайнові права,що забезпечують соціальне буття фізичних осіб.
- •85 Глава 25 припинення права власності Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •88. Захист прав титульних посесорів (володільців).
- •89. Захист прав на чужі речі (Захист прав заставоутримача, забудовника тощо).
- •90. Поняття приватної власності.
- •91. Загальні положення про державну власність. Види державної власності.
- •92. Поняття права державної та комунальної власності.
- •93. Підстави виникнення та припинення окремих видів права власності.
- •94. Об’єкти та суб’єкти окремих видів права власності.
- •95. Права власності на землю.
- •96. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •97. Сервітути. Поняття та види.
- •98. Емфітевзис.
- •100. Володіння та право володіння.
- •101.Поняття іпотеки як права на чужі речі.
- •102.Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майном).
- •103.Захист прав на чужі речі.
- •104.Поняття, юридичний статус права спільної власності.
- •105. Види права спільної власності.
- •106. Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •107. Право спільної сумісної власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •108. Порядок володіння користування та розпорядженням спільним майном.
- •109.Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту прав спільної власності.
- •110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Обєкти індивідуальної власності. Дискус. Питання до поняття об’єктів індик. Вл.
- •§ 1. Поняття права інтелектуальної власності
- •Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •Поняття та джерела авторського права
- •16.5. Суб'єкти авторського права
- •Співавторство
- •Суб'єкти права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •8.2. Оформлення прав на об'єкти промислової власності
- •§ 3. Умови цивільно-правової відповідальності
- •Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди Стаття 22. Відшкодуваннязбитківтаіншіспособивідшкодуваннямайновоїшкоди
§ 3. Умови цивільно-правової відповідальності
Цивільно-правова відповідальність може мати місце за наявності складу правопорушення. Саме склад цивільного правопорушення є тим юридичним фактом, який породжує правовідносини між правопорушником і потерпілим, створює певні претензії потерпілого та обов´язки порушника відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними діями.Окремі частини цивільно-правового порушення називають умовами цивільно-правової відповідальності. За різних умов настають різні форми цивільно-правової відповідальності. Як зазначалось, загальною формою такої відповідальності є відшкодування збитків. Сукупність умов, за яких може наставати відповідальність у вигляді відшкодування збитків, називають загальним складом цивільно-правової відповідальності. До таких умов належать: а) наявність шкоди; б) протиправність поведінки боржника; в) причинний зв´язок між протиправною поведінкою і шкодою; г) вина боржника.Шкода в цивільному праві - це зменшення або знищення суб´єктивного цивільно-правового блага, що охороняється законодавством. Шкода може бути завдана особистим немайновим правам особи, а також її майну. В юридичній літературі, судовій практиці, законодавстві використовуються поняття «шкода» і «збитки». Це різні поняття. Шкода за своїм змістом ширше поняття, складовими частинами якого є майнова і немайнова шкода. Майнова шкода проявляється у вигляді збитків, а немайнову називають моральною шкодою.Протиправною поведінкою боржника визнається така поведінка, яка порушує норму права, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про протиправність своєї поведінки. З порушенням норми цивільного права завжди порушуються суб´єктивні права потерпілої особи. Як уже зазначалося, правомірними діями особа здійснює своє право, протиправними - порушує право інших осіб.Роль критеріїв визначення протиправності можуть виконувати підстави виникнення зобов´язань. Так, протиправними є заподіяна шкода, порушення договору або умов адміністративного акта чи одностороннього правочину.Протиправна поведінка виражається у вигляді протиправної активної або пасивної дії. Активна дія боржника буде протиправною, якщо вона або заборонена законодавчим актом, або суперечить певному правовому актові, договору або умовам одностороннього правочину. Наприклад, ст. 615 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання зобов´язання без порушення зобов´язання другою стороною, ст. 12 Закону «Про захист прав споживачів» зобов´язує продавця після оплати передати споживачеві товар належної якості.Пасивна дія буде протиправною лише за умови, коли на особу покладено обов´язок діяти за певних обставин. Так, ст. 10 Закону «Про міліцію» встановила основні обов´язки міліції, невиконання хоча б одного з цих обов´язків, що призведе до порушення прав особи, треба розцінювати як протиправну дію (бездіяльність). Протиправною пасивною дією буде поведінка громадянина, який знайшов загублену річ і не повідомив про це особу, яка її загубила (ст. 337 ЦК України).Причинний зв´язок між протиправною поведінкою і шкодою. На причинний зв´язок як на одну з умов відповідальності звертається увага в багатьох статтях ЦК України. Так, в п. 2 ст. 528 ЦК зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов´язку боржника іншою особою, цей обов´язок боржник повинен виконати сам. Наприклад, зобов´язання гаранта перед кредитором припиняється в разі закінчення строку дії гарантії (ст. 568 ЦК України). Якщо буде встановлений причинний зв´язок між несплатою боргу гарантом з закінченням строку дії гарантії, сплату боргу буде покладено на боржника.Причинний зв´язок у цивільно-правовій відповідальності можна визначити як об´єктивно існуючий зв´язок між виникненням обов´язку боржника щодо сплати боргу чи притягненням його до іншої форми цивільно-правової відповідальності з наявністю конкретно встановлених підстав такого притягнення.У. тих випадках, коли наслідок є виявом випадкового, незакономірного збігу певних обставин, серед яких поведінка боржника не є істотною, причинний зв´язок, в розумінні законодавця, відсутній.Вина - це певне психічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідків. Вина боржника є суб´єктивною умовою відповідальності. Застосовування цього поняття в цивільному праві має свої особливості.У кримінальному праві діє презумпція невинності, а у цивільному - презумпція винності боржника. Відсутність власної вини в цивільному праві доводиться особою, яка порушила зобов´язання. Боржник буде вважатися винним доти, доки не доведе свою невинність.Кримінальне право надає великого значення розрізненню форм вини - з умислу чи необережності. У цивільному праві форма вини, як правило, не впливає на розмір відповідальності. Істотного значення встановлення форми вини набуває лише у разі невиконання зобов´язання обома сторонами. Згідно зі ст. 616 ЦК України суд вправі зменшити розмір відповідальності боржника, якщо кредитор навмисне або з необережності сприяв збільшенню своїх збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов´язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.Кримінальна відповідальність не може настати у разі відсутності вини особи, яка притягується до відповідальності. У цивільному праві мають місце випадки, коли відповідальність боржника настає за відсутністю з його боку вини (ст. 1176, 1187 ЦК України). Це можна пояснити специфікою деяких договорів та особливостями недоговірних відносин.Цивільно-правова відповідальність не настає за відсутності складу правопорушення, крім випадків, коли боржник не звільняється від відповідальності за відсутності вини.Загальними підставами звільнення від цивільно-правової відповідальності є випадок і непереборна сила.Випадок - це те, чого заздалегідь не можна передбачити і відвернути настання. Він характеризується суб´єктивною невідворотністю. Тому, якщо буде доведено, що шкода заподіяна випадково, то тим самим буде спростовано наявність вини заподіювача шкоди.Непереборна сила (форс-мажорні обставини) - характеризується об´єктивною невідворотністю. Інколи дії непереборної сили можна передбачити, але відвернути їх з допомогою відомих засобів неможливо.До дії непереборної сили належать як природні явища (землетруси, повені, урагани та ін.), так і явища суспільного характеру (військові дії, забастовки, заколоти, революції тощо). При цьому необхідно мати на увазі, що ці явища повинні відповідати ознакам надзвичайності й непереборності. Відсутність хоча б однієї з цих ознак буде доказом відсутності явища непереборної сили.
121
Моральна шкода
Моральна шкода - шкода, яку заподіяно особистим немайновим правам суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та яка призвела або може призвести до збитків, що мають матеріальне вираження.
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ (ст.1) м. Київ, 16 квітня 1991 року N 959-XII
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.23) м.Київ, 16 січня 2003 року N 435-ІV (Цивільний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року) ( В редакції Закону N 3261-IV від 22.12.2005 )
Під моральною шкодою розуміють фізичні і моральні страждання, спричинені потерпілому в результаті трудового каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків (Порядок, п.3.8) N 212 від 22 листопада 1995 року м.Київ (див. текст)
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
- у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
122
