110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Обєкти індивідуальної власності. Дискус. Питання до поняття об’єктів індик. Вл.

Культура, науково-технічний рівень виробництва, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес в цілому і нарешті добробут суспільства значною мірою залежать від рівня й ефективності творчої діяльності в цьому суспільстві. У сучасних умовах будь-який вид діяльності людини — виробництво, оборона, охорона здоров'я тощо — без належного науково-технічного забезпечення просто неможливий, як неможливий соціально-економічний прогрес суспільства взагалі без духовного розвитку. Це тісно взаємопов'язані і взаємозалежні процеси. Зрозуміло, що будь-який прогрес суспільства неможливий також без добре поставленої системи освіти. Питанням розвитку усіх видів творчості надає великої уваги нова Конституція України. У ст. 54 вона проголошує, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Держава гарантує захист інтелектуальної власності, авторських прав громадян, їх моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. За Конституцією України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може використовувати або поширювати зазначені результати без згоди їх власника, лише за винятками, встановленими законами. Творчість — це цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість властива будь-якій діяльності людини: технічній, художній, літературній, науковій, виробничій тощо. За своєю цілеспрямованістю творчість можна умовно поділити на два основні види: духовна творчість і науково-технічна творчість. До результатів науково-технічної творчості належать винаходи в усіх галузях людської діяльності, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, знаки обслуговування, фірмові назви і комерційні позначення, інформаційна продукція, селекційні досягнення тощо. Це такі результати науково-технічної творчості, які можна використовувати будь-яким способом, що не суперечать закону, в господарській діяльності — промисловості, сільськогосподарському виробництві тощо. Усі зазначені результати творчої діяльності об'єднані поняттям інтелектуальної власності. З цього загального поняття інтелектуальної власності міжнародно-правові документи виділяють окремо промислову власність, до якої належать винаходи, загальнокорисні зразки, промислові рисунки або моделі, фабричні або товарні знаки, знаки обслуговування. Інші об'єкти інтелектуальної власності, які залишилися за межами поняття промислової власності, становлять групу результатів творчої діяльності, що охороняється авторським правом. Цю групу часто називають літературно-художньою власністю.Отже, всі результати творчої діяльності з точки зору цивільної правової охорони поділяються на дві групи: одна група охороняється авторським правом, друга — правом промислової власності (патентним правом) та іншими нормативними актами. Підкреслимо, що всі результати творчої діяльності чинним законодавством визнані товаром і, отже, вони можуть бути об'єктом будь-яких цивільних правочинів. У період переходу до ринкової економіки це має істотне значення, оскільки результати творчої діяльності у такий спосіб стають об'єктом цивільного обороту і створюють ринок духовної та науково-технічної продукції. Тому проект ЦК України результати інтелектуальної діяльності поділяє на три групи: право художньо-літературної власності, право промислової власності і право на засоби індивідуалізації учасників цивільною обороту, товарів і послуг. Варто підкреслити й те, що засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг відрізняються від інших об'єктів промислової власності не лише функціональним призначенням. Вони також різняться і рівнем творчості — одна справа створити винахід, інша — знак для товарів і послуг, промисловий зразок чи фірмове найменування. У цілому об'єкти промислової власності мають своїм призначенням підвищення ефективності виробництва, зниження собівартості продукції тощо. Засоби індивідуалізації — відмінність товару одного виробника від подібного товару іншого виробника. Таким чином, значимість об'єктів промислової власності дещо вища. Індивідуальна власність означає, що фізична особа (суб'єкт) є власником певного об'єкта власності (засобів виробництва, нерухомих речей домашнього вжитку, одягу, робочої сили тощо). Якщо об'єкт власності використовується для задоволення особистих потреб, така власність є особистою. У разі використання об'єктів власності з метою отримання певного Доходу або вигоди власність характеризується як індивідуально-приватна. Якщо об'єкти власності використовуються їх власниками без залучення найманої робочої сили, це — при ватно-трудова власність, а з її залученням — приватно-нетрудова власність. Об'єкти індивідуальної власності за бажанням їх власника можуть використовуватися як для особистого використання (привласнення), так і для передачі іншим суб'єктам (у тимчасову оренду або для використання споживних вартостей певного блага). . Усі зазначені результати творчої діяльності об'єднані поняттям інтелектуальної власності. З цього загального поняття інтелектуальної власності міжнародно-правові документи виділяють окремо промислову власність, до якої належать винаходи, загальнокорисні зразки, промислові рисунки або моделі, фабричні або товарні знаки, знаки обслуговування.Інші об'єкти інтелектуальної власності, які залишилися за межами поняття промислової власності, становлять групу результатів творчої діяльності, що охороняється авторським правом. Цю групу часто називають літературно-художньою власністю. Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності . До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори;комп'ютерні програми;компіляції даних (бази даних);виконання;фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;наукові відкриття;винаходи, корисні моделі, промислові зразки;компонування (топографії) інтегральних мікросхем;раціоналізаторські пропозиції;сорти рослин, породи тварин;комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки длятоварів і послуг), географічні зазначення;комерційні таємниці. 1. Законодавство України не дає визначення поняття об'єктів права інтелектуальної власності, а тільки перераховує результати інтелектуальної діяльності, яким надається пра­вова охорона. У коментованій статті надається перелік об'єктів права інтелектуальної влас­ності, який у повному обсязі співпадає з положеннями Стокгольмської конвенції 1967 р., яка також не передбачає поняття інтелектуальної власності. Визначені об'єкти права інтелектуальної власності, залежно від сфери застосування, можна умовно поділити на три групи. До першої групи відносяться об'єкти авторського права і суміжних прав. Ця група має відмінності від об'єктів промислової власності як у процесі -набуття прав, так і за строком їхньої дії. На відміну від об'єктів авторського пра­ва, права виконавців творів, виробників фонограм і аудіограм, а також організацій мов­лення відносяться до суміжних прав, тобто прав, суміжних з авторським правом. До об'єк­тів авторського права відносяться літературні, художні твори, комп'ютерні програми, бази даних, до об'єктів суміжних прав — виконання творів, фонограми та відеограми, передачі організацій мовлення. До другої групи відносяться об'єкти промислової власності, вони іменуються так, тому що застосовуються у промисловості. Об'єктами права промислової власності слід вважати винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, комерційні найменування. До третьої групи відносяться штучно виділені, так звані нетрадиційні об'єкти інтелек­туальної власності, що використовуються не тільки у промисловості. Це сорти рослин, породи тварин, топографії інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, наукові відкриття та раціоналізаторські пропозиції. Цей перелік не є вичерпним, він може поповнюватися новими результатами творчої ді­яльності. Об'єктом цивільного права (правовідносин) може бути будь-який результат інтелекту­альної діяльності, однак об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки ре­зультат творчої інтелектуальної діяльності, який відповідає нормам закону. Якщо для об'єктів авторського права не потрібно будь-яких формальностей і реєстрації для надання правової охорони, то відносно науково-технічних результатів, правова охоро­на надається тільки на підставі відповідної кваліфікації спеціальним державним органом управління і видачі охоронного документа. Правова охорона об'єктів права інтелектуаль­ної власності обмежується територією України. Охорона права на визначені об'єкти на території інших держав здійснюється тільки на підставі відповідних міжнародних догово­рів і конвенцій. Права на об'єкти інтелектуальної власності виникають за фактом їх створення або вна­слідок надання правової охорони уповноваженим органом.

111