43. Автономна Республіка Крим, як суб’єкт цивільних правовідносин.

Ще одним досить специфічним суб'єктом цивільно-правових відносин є Автономна Республіка Крим, правовий статус якого визначений Розділом X Конституції та іншим законам України, а також Конституцією АРК. Зокрема, визначено, що АРК є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Як і держава та територіальні громади, АРК також діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава, АРК та територіальні громади можуть брати участь у цивільно-правових відносинах безпосередньо, тобто через свої органи, або ж опосередковано - через створені ними юридичні особи.

Якщо держава, АРК та територіальні громади беруть участь у цивільних правовідносинах через свої органи, то останні здійснюють участь в цивільних правовідносинах виключно в межах їх компетенції, яка визначається законом (ст.ст. 170-172 ЦК). Однак у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими правовими актами, від імені держави і територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 173 ЦК).

Наприклад, від імені держави можуть діяти органи виконавчої, законодавчої та судової влади, а також інші державні органи. Що стосується АРК та територіальних громад, то вони можуть безпосередньо реалізувати свою громадянську правосуб'єктність також по ряду своїх органів, до яких відносяться сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, Верховна Рада АРК, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, області та АРК. Певні повноваження можуть бути покладені також і на окремих посадових осіб, які наділені відповідною компетенцією для вступу в цивільно-правові відносини, наприклад, міського голову.Іногда підставою безпосередньої участі держави, АРК та територіальних громад є не рішення, дії та бездіяльність посадових осіб, а волевиявлення народу України, членів територіальної громади, яке виражене в належній формі, наприклад, референдум.

Щодо опосередкованої форми участі держави, АРК і територіальних громад, то вона забезпечується можливістю зазначених суб'єктів створювати юридичні особи. Наприклад, держава має можливість створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках і в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч. 2 статті 167 ЦК), а також юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах (ч. 3 статті 167 ЦК). Аналогічний опосередкований порядок участі передбачено і для АРК і територіальних громад (ч. 2, 3 ст.168 і ч. 2, 3 ст. 169 ЦК).

Діючи в цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками, держава, АРК та територіальні громади наділені певними особливостями в кожному з різновидів цивільних правовідносин.

Перш за все, держава, АРК та територіальні громади можуть брати участь в особистих немайнових правовідносинах. Однак потрібно зауважити, що вони можуть бути наділені лише тими особистими немайновими правами, які не суперечать їх правовій природі. Зокрема, держава та територіальні громади можуть мати право на найменування, ділову репутацію, інформацію і т.д.