- •1.Поняття приватного права. Право приватне і публічне. Співвідношення понять приватного і цивільного права.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наукова (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •6. Зазальна характеристика Цивільного кодексу України.
- •7. Дія цивільних актів у часі, у просторі та за колом осіб.
- •9. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •10. Елементи цивільних правовідносин.
- •11. Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб»активного цивільного права і цивільного обов»язку.
- •12. Види цивільних правовідносин.
- •14. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
- •15. Загальні положення про фізичну особу.
- •16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •18. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •19. Поняття та значення місця проживання.
- •20. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •21. Опіка та піклування.
- •22. Поняття громадянського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •24. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •25. Види юридичних осіб.
- •26.Правосуб’єктність юридичної особи.
- •27.Органи юридичної особи.
- •28.Види і зміст установчих документів юридичних осіб.
- •29.Філії та представництва юридичних осіб.
- •30.Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб.
- •32.Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •33.Юридичні особи приватного та публічного права.
- •34.Правове положення господарських товариств.
- •35.Поняття та види кооперативів.
- •36.Об’єднання громадян як суб’єкти цивільного права.
- •37.Правовий статус релігійних організацій.
- •38. Поняття держави, як суб’єкта цивільного права.
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •40. Причини правосуб’єктності держави Україна. Державний імунітет( внутрішній, зовнішній)
- •41. Форми участі держави у цивільних правовідносинах.
- •42. Види цивільних правовідносин в яких держава виступає суб’єктом.
- •43. Автономна Республіка Крим, як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •44. Правове становище територіальної громади в цивільних правовідносинах.
- •45. Відповідальність по цивільним зобов’язанням держави Україна, арк, територіальної громади.
- •46. Поняття об’єктів цивільних прав(правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав( правовідносин)
- •47. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •48. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •49. Дії та результати дій, як об’єкти цивільних прав.
- •50. Продукти творчої діяльності, як об’єкти цивільних прав.
- •69. 70. Поняття позовної давності і її значення.Застосування позовної давності. Види строків позовної давності
- •73. Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності
- •74. Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •75. Загальні положення про особисті немайнові права
- •76.Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
- •78.Особисті немайнові права,що забезпечують соціальне буття фізичних осіб.
- •85 Глава 25 припинення права власності Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •88. Захист прав титульних посесорів (володільців).
- •89. Захист прав на чужі речі (Захист прав заставоутримача, забудовника тощо).
- •90. Поняття приватної власності.
- •91. Загальні положення про державну власність. Види державної власності.
- •92. Поняття права державної та комунальної власності.
- •93. Підстави виникнення та припинення окремих видів права власності.
- •94. Об’єкти та суб’єкти окремих видів права власності.
- •95. Права власності на землю.
- •96. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •97. Сервітути. Поняття та види.
- •98. Емфітевзис.
- •100. Володіння та право володіння.
- •101.Поняття іпотеки як права на чужі речі.
- •102.Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майном).
- •103.Захист прав на чужі речі.
- •104.Поняття, юридичний статус права спільної власності.
- •105. Види права спільної власності.
- •106. Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •107. Право спільної сумісної власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •108. Порядок володіння користування та розпорядженням спільним майном.
- •109.Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту прав спільної власності.
- •110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Обєкти індивідуальної власності. Дискус. Питання до поняття об’єктів індик. Вл.
- •§ 1. Поняття права інтелектуальної власності
- •Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •Поняття та джерела авторського права
- •16.5. Суб'єкти авторського права
- •Співавторство
- •Суб'єкти права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •8.2. Оформлення прав на об'єкти промислової власності
- •§ 3. Умови цивільно-правової відповідальності
- •Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди Стаття 22. Відшкодуваннязбитківтаіншіспособивідшкодуваннямайновоїшкоди
29.Філії та представництва юридичних осіб.
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
30.Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб.
Підставою виникнення можна вважати те волевиявлення, яке спричинило створення юридичної особи. Відповідно, класифікація може бути проведена залежно від характеру такого волевиявлення:
а)створення юридичної особи шляхом одностороннього волевиявлення (розпорядження Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування — для юридичних осіб публічного права, власника або уповноваженої ним особи — для юридичних осіб приватного права). Цей спосіб створення юридичних осіб традиційно іменується "розпорядчим порядком";
б)створення юридичної особи шляхом договору між її засновниками. У таких випадках ініціатива щодо створення юридичної особи може бути виражена у будь-якій формі: договір учасників, рішення зборів засновників тощо.Цей спосіб створення юридичних осіб традиційно іменується "договірним порядком".
Отже, розпорядчий і договірний порядок — це класифікація шляхів створення юридичної особи залежно від підстав її виникнення.
Реєстрація об'єднань громадян провадиться залежно від їхнього статусу або Міністерством юстиції, або місцевими органами виконавчої влади (ст. 14 Закону "Про об'єднання громадян").
Юридичні особи публічного права утворюються в порядку, передбаченому окремими законодавчими актами.
Створення юридичних осіб приватного права має відбуватися відповідно до положень ст.ст. 87 — 89 ЦК.
Державна реєстрація юридичної особи
1. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загальног ознайомлення.
2. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів акону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної
особи. Відмова у державній реєстрації з інши мотивів (недоцільність тощо) не допускається.
3. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду.
4. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
5. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
31.Припининення юридичних осіб.
Припинення юридичних осіб можливе за рішенням органів, вказаних в законі, а також в установчих документах юридичної особи, шляхом реорганізації або ліквідації.
Реорганізація можлива шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення юридичних осіб. Злиття означає, шо замість кількох юридичних осіб утворюється одна нова. Приєднання полягає у поглинанні однієї юридичної особи іншою. В результаті поділу замість однієї юридичної особи виникає кілька нових. При виділі зберігається первісна юридична особа, але від неї відокремлюється одна або кілька нових. Перетворення полягає у зміні організаційно-правової форми юридичної особи (наприклад, колективне сільськогосподарське підприємство перетворено на акціонерне товариство).
При реорганізації всі права і обов'язки юридичної особи, що реорганізується, або їх частина, переходять до інших суб'єктів права, тобто має місце універсальне правонаступництво.
Ліквідація юридичної особи можлива:
--за рішенням власника майна, уповноваженого ним органу, а іакож за рішенням органу, уповноваженого на те установчими документами юридичної особи;
--за рішенням суду у разі банкрутства (неспроможності), або у разі систематичного здійснення юридичною особою діяльності:
1)без належного дозволу (ліцензії);
2) забороненої законодавчими актами;
3) з неодноразовим або грубим порушенням законодавства.
Юридична особа може бути також ліквідована у зв'язку із закінченням строку, на який вона створена, або з досягненням мети, заради якої вона створена.
Ліквідація юридичної особи, вирішення питань, що виникають при цьому, розгляд фінансових претензій тощо проводиться ліквідаційною комісією, яка призначається органом, що прийняв рішення про ліквідацію.
