- •1.Поняття приватного права. Право приватне і публічне. Співвідношення понять приватного і цивільного права.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наукова (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •6. Зазальна характеристика Цивільного кодексу України.
- •7. Дія цивільних актів у часі, у просторі та за колом осіб.
- •9. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •10. Елементи цивільних правовідносин.
- •11. Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб»активного цивільного права і цивільного обов»язку.
- •12. Види цивільних правовідносин.
- •14. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
- •15. Загальні положення про фізичну особу.
- •16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •18. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •19. Поняття та значення місця проживання.
- •20. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •21. Опіка та піклування.
- •22. Поняття громадянського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •24. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •25. Види юридичних осіб.
- •26.Правосуб’єктність юридичної особи.
- •27.Органи юридичної особи.
- •28.Види і зміст установчих документів юридичних осіб.
- •29.Філії та представництва юридичних осіб.
- •30.Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб.
- •32.Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •33.Юридичні особи приватного та публічного права.
- •34.Правове положення господарських товариств.
- •35.Поняття та види кооперативів.
- •36.Об’єднання громадян як суб’єкти цивільного права.
- •37.Правовий статус релігійних організацій.
- •38. Поняття держави, як суб’єкта цивільного права.
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •40. Причини правосуб’єктності держави Україна. Державний імунітет( внутрішній, зовнішній)
- •41. Форми участі держави у цивільних правовідносинах.
- •42. Види цивільних правовідносин в яких держава виступає суб’єктом.
- •43. Автономна Республіка Крим, як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •44. Правове становище територіальної громади в цивільних правовідносинах.
- •45. Відповідальність по цивільним зобов’язанням держави Україна, арк, територіальної громади.
- •46. Поняття об’єктів цивільних прав(правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав( правовідносин)
- •47. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •48. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •49. Дії та результати дій, як об’єкти цивільних прав.
- •50. Продукти творчої діяльності, як об’єкти цивільних прав.
- •69. 70. Поняття позовної давності і її значення.Застосування позовної давності. Види строків позовної давності
- •73. Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності
- •74. Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •75. Загальні положення про особисті немайнові права
- •76.Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
- •78.Особисті немайнові права,що забезпечують соціальне буття фізичних осіб.
- •85 Глава 25 припинення права власності Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •88. Захист прав титульних посесорів (володільців).
- •89. Захист прав на чужі речі (Захист прав заставоутримача, забудовника тощо).
- •90. Поняття приватної власності.
- •91. Загальні положення про державну власність. Види державної власності.
- •92. Поняття права державної та комунальної власності.
- •93. Підстави виникнення та припинення окремих видів права власності.
- •94. Об’єкти та суб’єкти окремих видів права власності.
- •95. Права власності на землю.
- •96. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •97. Сервітути. Поняття та види.
- •98. Емфітевзис.
- •100. Володіння та право володіння.
- •101.Поняття іпотеки як права на чужі речі.
- •102.Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майном).
- •103.Захист прав на чужі речі.
- •104.Поняття, юридичний статус права спільної власності.
- •105. Види права спільної власності.
- •106. Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •107. Право спільної сумісної власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
- •108. Порядок володіння користування та розпорядженням спільним майном.
- •109.Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту прав спільної власності.
- •110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Обєкти індивідуальної власності. Дискус. Питання до поняття об’єктів індик. Вл.
- •§ 1. Поняття права інтелектуальної власності
- •Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •Поняття та джерела авторського права
- •16.5. Суб'єкти авторського права
- •Співавторство
- •Суб'єкти права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •8.2. Оформлення прав на об'єкти промислової власності
- •§ 3. Умови цивільно-правової відповідальності
- •Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди Стаття 22. Відшкодуваннязбитківтаіншіспособивідшкодуваннямайновоїшкоди
18. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.
У разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність. У разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо суд поновлює її цивільну дієздатність. Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
