3. Система педагогічних наук, обґрунтувати зв'язок педагогіки з іншими науками. Розкрити методи науково-педагогічного дослідження та умови їх застосування.

Педагогіка включає в себе: загальну педагогіку, яка охоплює основні питання виховання і навчання людини. Розвиток загальної педагогіки як науки визначив створення в середині неї самої самостійних галузей знань, таких як: дидактика (теорія навчання і освіти), теорія виховання, школознавство (управління школою), вікова педагогіка (досліджує особливості виховання на різних етапах вікових груп → переддошкільна, дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих ), дефектологія (спеціальна педагогіка, що розробляє питання виховання і навчання дітей з різними вадами), методика (вивчає специфіку вивчення окремих навчальних предметів), історія педагогіки (досліджує розвиток педагогічних ідей у різні епохи, різними представниками науки), порівняльна педагогіка (вивчає порівняльним методом виховання і навчання в різних країнах), етнопедагогіка (вивчення особливостей, досвіду народного виховання). Джерелами розвитку педагогіки є ряд наук, які тісно пов’язані з педагогікою: філософія, етика, естетика, фізіологія, шкільна гігієна, психологія.

Успішність розвитку педагогічної науки обумовлена вибором методології дослідження. Методологія – шлях дослідження, теорія, вчення про науковий метод пізнання. Методи дослідження – це способи вивчення різних сторін педагогічного процесу. Розрізняють емпіричні та теоретичні методи. Емпіричні методи передбачать накопичення, відбір, зіставлення, аналіз одержаних даних у ході вивчення педагогічних явищ, процесів, умов (спостереження (цілеспрямоване, систематичне сприйняття дослідником педагогічного процесу; завдання – накопичення фактів і подальший їх аналіз), вивчення продуктів діяльності учнів (зошити, конспекти, малюнки, твори, які дають уявлення про особливості вияву якостей особистості), бесіда (допомагає з’ясувати недоступні особливості педагогічних явищ, оцінок, суджень ), експеримент (в його процесі створюються умови для з’ясування залежності між педагогічними засобами та результатами їх використання за точно встановлених умов)). Теоретичні методи – аналіз напрямів, теорій на встановлення нових понять, підходів (аналіз літератури, аналіз продуктів діяльності людини, побудова гіпотез., прогнозування, моделювання (обґрунтування спеціальних зразків, моделей).

5. Педагогічна діяльність: сутність, складові, стиль педагогічної діяльності.

Управління педагогічним процесом здійснює учитель. Діяльність, яку виконує вчитель, називається педагогічною.

Педагогічна діяльність – особливий вид соціальної діяльності, що передбачає передавання від старших поколінь до молодших накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистісного розвитку і підготовки до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

Педагогічну діяльність здійснюють не лише педагоги, а й батьки, громадські організації, керівники підприємств і установ, різні групи, а також значною мірою засоби масової інформації.

Ця діяльність є загально педагогічною, тобто такою, яку здійснює кожна людина стосовно себе і своїх дітей, товаришів, колег.

Педагогічна діяльність як професійна здійснюється в спеціально організованих суспільством освітніх установах ( школах, дитячих садках і т.д.) Педагогічна діяльність вчителя складається з виховної роботи й викладання. Виховна робота спрямована на розв’язання завдань усебічного гармонійного розвитку особистості шляхом організації виховного середовища і управління різноманітними видами діяльності вихованців. Викладання – вид виховної діяльності, здебільшого спрямований на управління пізнавальною діяльністю учнів.

Специфіка педагогічної діяльності виявляється насамперед у тому, що за своєю природою вона має гуманістичний характер.

Суттєвою особливістю педагогічної праці є і те, що вона з початку і до кінця є процесом взаємодії людей. Це посилює роль особистісних взаємин у педагогічній праці і підкреслює важливість моральних аспектів.

Завдання учителя у пед. процесі - адаптація і гуманізація.

Субєкт - вчитель

Інструменти - знання,уміння,почуття,воля вчителя

Обєкт - учень

Стиль спілкування - система способів, прийомів вчителя у взаємодії.

Види:-спілкування, щогрунтується на дружньому становленні

-спілкування-дистанція

-спілкування-залякування

-спілкування-загравання.