35. Трудове виховання і професійна орієнтація учнів. Формування економічної культури учнів.

Трудове виховання – це сукупність дій вихователя і вихованця, що забезпечують формування готовності до трудової діяльності.

В.О. Сухомлинський трудове виховання розглядає як гармонію трьох понять: треба, важко і прекрасно.

Завдання трудового виховання:

• створення умов для розуміння школярами ролі праці в житті, реальних перспектив її в умовах ринкової економіки;

• підготовка до самовизначення, вибору, адекватного реальному життю, своїм потенційним можливостям, шляху в житті;

• виховання психологічної готовності до праці (позитивної установки на трудову діяльність; уміння швидко адаптуватися до нових умов праці, спілкування в колективі; наполегливість, уміння переборювати труднощі; не падати духом з приводу невдач); працелюбності; творчого ставлення до праці;

• практична підготовка школярів до трудової діяльності, яка припускає оволодіння індивідом конкретними трудовими вміннями і навичками;

• формування культури праці (наукова організація праці, знання і дотримання правил техніки безпеки та ін..);

• виховання економічної культури.

Професійна орієнтація школярів

Профорієнтація – це підготовка особистості школяра до свідомого вибору професії. Але в останні роки часто використовується в психолого-педагогічній літературі поняття «професійне самовизначення» як процес формування особистістю свого ставлення до професійно-трудового середовища і спосіб його самореалізації, складова частина цілісного життєвого самовизначення.

Вирішення цієї проблеми має ряд аспектів:

1. Особистісний. Людина, визначаючи свою майбутню професію, пов’язує з цим свої інтереси, кар’єру, стан, розвиток своїх можливостей, тобто це проблеми життя і щастя людини.

2. Суспільно-економічний. Правильний вибір людиною професії сприяє задовільненню потреб, інтересів, підвищенню продуктивності праці, зменшує мінливість кадрів та ін..

Професійна орієнтація, самовизначення школярів на різноманітних вікових етапах знаходять вияв у молодших школярів у добросовісному ставленні до праці, розумінні її ролі в житті людини, появі зацікавленості до професії батьків, найближчого оточення, до найбільш поширених і відомих учням професій. У підлітків вже виникають професійні плани, вони усвідомлюють свої інтереси і здібності. Цьому сприяє участь у діяльності, яка відповідає потребам продовження освіти та ін.. старшокласників відрізняє розвиток професійної самосвідомості, коли враховується особиста мета вибору професії, здійснюється співставлення бажаної сфери діяльності, своїх ідеалів, уявлень про цінності і своїх реальних можливостей.

Професійному самовизначенню допомагає поглиблене вивчення навчальних предметів, до яких у старшокласників проявився стійкий інтерес, здібності, навчання в ліцеях, гімназіях, коледжах.

Засобами самовизначення є: професійна інформація та освіта, розвиток інтересів, нахилів школяра, професійна консультація,професійний вибір, соціально-професійна адаптація (якщо є умови для цього)

Профінформація. Головна її функція – ознайомлення школярів з різними галузями господарства, масовими професіями, з тими вимогами, які ставить конкретна професія, тобто професійна освіта.

Профінформаційна робота здійснюється перш за все в навчальному процесі.

Профконсультація припускає допомогу школяреві у виборі. Сферою діяльності може бути природа, техніка, наука, мистецтво, людина.

Профвибір – це рішення школяра про вибір про фесії на основі ознайомлення з її особливостями і своїми індивідуальними.

Економічне виховання є невід’ємним компонентом підготовки школярів до трудової діяльності, воно припускає:

• економічну освіту, оволодіння економічною грамотою, формування життєвих уявлень школярів про власність, ринкову економіку;

• оволодіння основами моральної поведінки в конкретній діяльності;

• виховання якостей бережливих хазяїв, дбайливого ставлення до матеріальних цінностей, природи, шкільного майна, бережливостіу використанні енергетичних джерел, продуктів харчування, тобто конкурентоздатної особистості;

• виховання правової культури, яка забезпечує додержання моральних принципів в економічній діяльності;

• виховання екологічної культури, яка, як і правова культура особистості, дозволяє керування загальнолюдськими цінностями в реалізації своїх намагань.

Розв’язанню цих завдань сприяє вивчення школярами курсу «Основи ринкової економіки», всебічна позакласна та позашкільна робота та ін.