31.Спільна виховна робота школи та сім’ї. Національні особливості виховання дітей у сім’ї.

Сім'я для дитини є середовищем, у якому формується її особистість. Залежно від атмосфери сім'ї, характеру сімейних стосунків, освітнього рівня, професії батьків, їх життєвого досвіду, знання педагогіки сімейного виховання розвиваються ті чи інші якості дитини. Саме у сім'ї формується сприймання дітьми людей, навколишньої дійсності, самих себе, досвіду сімейного життя, ставлення до неї як найважливішої духовної цінності, здійснюється моральне, естетичне, трудове навчання, закладаються основи політичної культури, здоров'я дитини, професійне самовизначення. Методи сімейного виховання повинні справляти вплив на всі сфери життєдіяльності дитини. Через це необхідне розумне використання різних прийомів переконання, заохочення, але істотне місце В системі цих методів повинні зайняти методи організації діяльності, що сприяють формуванню умінь та навичок моральної поведінки. Ефективність виховної діяльності в сім'ї визначається низкою загальних педагогічних умов: глибоке і всебічне знання своїх дітей особистий приклад батьків, їх авторитет; організація спільної діяльності, вільного часу, спілкування з дітьми і єдність вимог членів сім'ї, сім'ї і школи, оволодіння батьками педагогічною культурою. Вихователі, вчителі, у свою чергу, повинні вивчати сім'ю, щоб спрямовувати сімейне виховання на всебічний розвиток дитини, надавати допомогу батькам у керівництві навчальною роботою дітей у домашніх умовах; у визначенні методів і прийомів виховання, формування у них позитивного ставлення до школи, навчання дітей; їх участь у суспільній, трудовій діяльності; спонукати батьків до педагогічної самоосвіти; залучати їх до навчально-виховної діяльності у школі, за необхідності корегувати виховні зусилля сім'ї, нейтралізувати негативні її впливи.

Народний фольклор це основа основ виховання дітей, універсальна педагогічна система, в якій тисячоліття народного досвіду вже відібрали самі природні і необхідні форми розвитку мови, музикальних здібностей, логічного і образного мислення, трудових навичок, естетичних та моральних ідеалів. І вони не просто відібрані, як сума методичних прийомів, вони ніби вплетені в художню форму. Фольклор має й практичне значення: адже "ладушки", "сорока-воровка" – це найкращий спосіб розвитку координації рухів, тобто своєрідна дитяча гімнастика (українська дитяча народна аеробіка), а скоромовки – засіб розвитку мови, ліквідація її природних недоліків (українська народна логопедія), де все базується на ритмі, на поетичному слові. Пісням, танцям, музиці народна педагогіка завжди приділяла велику увару, покладала великі надії на їх виховне значення. І роль сімї, роль батьків в цьому питанні дуже значна. Отже, виховання дітей – це найбільш приємна батьківська функція, і естетичне виховання в сімї є його складовою частиною.

32. Загальна характеристика принципу оптимізації навчального процесу.

Обґрунтування цього принципу знайдено в працях Ю.Бабанського, що усвідомлено вибрати такий, який за даних умов забезпечить максимально можливу ефективність рішення завдань навчання, виховання і розвити школярів при раціональних витратах часу і зусиль учителя і учням. Способи оптимізації навчання. 1) Комплексне планування і конкретизація завдань навчання, виховання і розвиток школярів за конкретних умов навчання. 2) Конкретизація змісту навчання. Цей спосіб оптимізації потребує виділення головного, основного: понять, фактів, пропіл них виховних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливості учнів конкретного класу; встановлення міжпредметних зв'язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу, виділеного часу. 3) Вибір виду навчання, форм його організації, раціональних методів, засобів, форм навчання (загальнокласних, групових, індивідуальних) і темпу. 4) Створення сприятливих навчально-матеріальних, шкільно-гі гієнічних, морально-психологічних і естетичних умов для навчання. 5) Освоєння наукової організації праці школярів і вчителів. Завдання НОП — виявлення і використання резервів підвищення якості навчальної роботи. Суть її добре відображена в словах Я. Корчака: «Поважайте кожну окрему хвилину, бо вмре вона і ніколи не повториться, і це завжди серйозно, поранена хвилина стане кровоточити, убита — турбує ознакою дурних спогадів...»

Основні вимоги наукової організації праці, спільні для вчителя і учнів, такі:

1) Чітка постановка мети конкретної діяльності.

2) Визначення змісту роботи.

3) Вибір раціональних форм і методів виконання діяльності. Тут важливо, щоб суб'єкт осмислив необхідність самоосвіти і самовиховання (знання гігієни розумової праці; розвиток уваги, пам'яті, уявлення; опанування механізмів розумових операцій, умінь слухати, записувати необхідне, працювати з книжкою; правильно говорити, спілкуватися з людьми).

4) Планування роботи, облік і контроль за виконанням плану. Для цього потрібно правильно передбачити хід і результати праці та розраховувати роботу в часі і просторі, розробляти систему послідовності дій.

5) Визначення ефективності організації своєї праці і послідовності її коригування.