28. Принцип активності і самостійності учнів у навчанні.

Дослідження і досвід вчителів, які успішно організовують самостійну роботу учнів, показали, що при систематичному її виконанні якість знань, які засвоюються учнями, підвищується, розвиваються пізнавальні процеси, мисленнєва діяльність, уміння та навички учнів. Самостійна робота учнів інтенсифікує процес навчання.

Вчені по-різному трактують сутність самостійної роботи, її структуру і роль педагога в організації цієї роботи. Різні автори виділяють в якості головних ті або інші ознаки або структурні компоненти.

При організації самостійної роботи запропонування вчителем конкретного завдання учням веде за собою появу мотивуючої установки. Завдання грає роль комплексного зовнішнього подразника, який стимулює аналітико – синтетичну діяльність під впливом мотиваційних збудників.

Аналізуючи зміст отриманого завдання, зіставляючи його з накопленим в пам’яті запасом знань та попереднім практичним досвідом, учні з належною глибиною пізнають та обдумують ціль завдання, передбачають дії, які треба зробити, необхідні для його виконання, самостійно намічають (програмують) ті результати, які необхідно отримати і на які потрібно орієнтуватися при виконанні завдання. (первое звено поведенческого акта). Друге звено – це здійснення запланованих практичних дій. На цій сходинці учні виконують отримане завдання. Після цього здійснюється третє звено поведенческого акту – аналіз досягнутих результатів дії, їх зіставлення з ціллю та результатами, які очікувалися, тобто учні здійснюють самоконтроль виконання завдання.

По мірі того як учні оволодівають уміннями та навичками самостійної роботи, зміст завдань поступово ускладнюється, стимулюючи активацію пізнавальної діяльності учнів.

Таким чином, функція учнів при виконанні самостійної роботи представляє собою складні поведенческие акти, які забезпечують цілеспрямовану активну пізнавальну діяльність, у якій ведучу роль грають мисленнєві аналітико-синтетичні процеси, що є головною особливістю ефективного навчання.

Самостійна робота може бути здійснена при будь-якій організаційній формі учбових занять (урок, лабораторне заняття, учбова екскурсія, практикум). Однак ведучу роль вона грає на лабораторних заняттях і практикумах.

Активність школярів у навчанні знаходить вияв у їх ставленні до пізнав.діяльності:стані готовносі,прагненній до самост.діяльності.

Самост-ть школярів повязана звизначенням обєкта,засобів діяльн-ті,її здійснення без участі дорослих.

Тому пізнавальна активність і самост-ть невіддільні.Їх джерелом є потреби школярів у набутті знань,оволодіння засобами навч-пізнав.діял-ті.

Завдання вчителя-стимлювати формування цих потреб.

Шляхи реалізації:

-активізація навч-пізнавал.діяльності школярів(гол.мета-вдосконален.якості навч.виховн.процесу)

-захоплений виклад навч.матеріалу(новизна,історизм)

-використ-я методів,які спонукають до самостійно пізнав.діял-ті(методи пробл.нач-я,цілеспрямов.засобів наочності,нестандартн.уроків)

-участь у громадському житті.

"Спочатку повинні навчити дитину вчитись,а потім вже доручити цю справу їй самій"Ушинський.