- •1.Філософія, її предмет та значення для людини та суспільства
- •2. Фылософыя в контексты духовної культури людства. Основні функції філософії
- •3. Філософія і наука: спільне і відмінне.
- •5. Культурно-історичні передумови і харак-ні особливості світогляду Дав. Сходу
- •6. Основні філософські школи Стародав. Індії
- •7. Дав китай філософ(даосизм, конфуціанство)
- •9. Перші філософські школи античності: милетська школа, піфагореїзм, елейська школа. Атомізм Левкиппа і Демокрита
- •10. Зворот до анторопологічних проблем у софістів. Софісти і Сократ. Сократ і його місце в історії світової філософії. Метод Сократа. Платон. «Апологія Сократа»
- •11.Об'ективний ідеалізм Платона: вчення про ідеї та теорія пізнання. Концепція ідеальної держави Платона.
- •12.Метафізика Аристотеля. Вчення Аристотеля про матерію і форму.
- •13. Провідні школи і течії античної філософії доби еллінізму (кінізм, епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм).
- •14. Характер та особливості средньовічної філософії.
- •16. Натурфилософія епохи Відродження. Пантеїзм. Формування наукової картини світу.
- •16. Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм і раціоналізм як головні методологічні напрямки в філософії хvii-хуііі ст.
- •17. Европейське просвітництво.
- •18. Поняття німецької класичної філософії. Місце та роль німецької класичної філософії в історії світової філософської думки.
- •Достижения
- •19.І.Кант родоначальник німецької класичної філософії. Теорія пізнання. Етичне вчення Канта.
- •20. Філософія абсолютної ідеї Гегеля
- •21. Марксизм як філософська теорія
- •22. Російсь філософія 19 ст.
- •24.Філософскі погляди ф. Ніцше. Ідея «надлюдини». Відношення до моралі та релігії.
- •25. Ф.Ніцше. «Так говорив Заратустра. Книга для всіх і ні для кого».
- •30.Формування філософської думки в Україні. Джерела української філософської культури. Основні риси і особливості української філософії.
- •41.Основні форми наукового знання. Методи наукового пізнання.
- •42.Самоорганізація і системність. Рівні структурної організації. Типи систем та об'єктів. Ціле і частина. Антиномія цілосності. Форма і зміст систем. Сутність і явище.
- •43.Загальна характеристика детермінізму. Причина і наслідок. Повна причина. Непричинні види детермінації.
- •44.Об'єктивний закон. Типи законів. Необхідність і випадковість. Можливість і дійсність. Верогідність.
- •45.Проблема істини в філософії. Істина і омана, істина і достовірність. Істина як цінність.
- •46.Форми мислення людини: поняття, судження і умовивід
- •47. Основні закони логіки. Паралогізми і софізми.
- •48.Основи теорії аргументації. Доведення і спростування.
- •49.Сенс життя і ціль життя. Сучасні філософські уявлення про сенс людського існування. Кінцевість індивидуального існування людини. Гіпотези життя після смерті та їх філософське осмислення.
- •50.Стратегія людства у планетарному просторі. Імперативи виживання людства. Філософскі проблеми переходу від техногенної цивілізації до антропогенної.
6. Основні філософські школи Стародав. Індії
Серед багатьох шкіл індійської філософії чітко окреслюються два їх типи: ортодоксальні, класичні (даршан) і неортодоксальні, некласичні (настіка). Ортодоксальні визнають безумовний авторитет Вед.Неортодоксальні, хоч і запозичують з Вед деякі ідеї, не визнають їх святості.
Ортодоксальні, класичні (даршан) філософські школи. До них належать веданта, міманса, вайшешика, санкх'я, ньяя і йога. Основою світу вони проголошують Брахмана, Бога, духовну субстанцію. Існує декілька сходин, які ведуть до осягнення брахмана. Вищою з них є медитація, заснована на практиці йоги. Завдяки злиттю з космічним брахманом атман людини долає безкінечність перевтілень — сансару, яка породжена кармою — відплатою за попереднє життя. Такою постає загальна конструкція світу й місця людини в ньому у веданті й мімансі, які найбільше наближені до Вед. Вайшешика визнає дев'ять субстанцій — землю, воду, світло, повітря, ефір, час, простір, душу і розум. Перші чотири складаються з атомів. Атоми різняться між собою кількісно і якісно. Внаслідок їх сполучення і роз'єднання, якими керує світова душа, відбувається виникнення і зникнення речей. Санкх'я вважає основою світу матерію (пракриті) і атман — принцип індивідуальності й духовності. Ньяя і йога відомі не так онтологічними побудовами, як методологіями, які застосовують й інші школи. Ньяя основну увагу приділяла теорії пізнання і логіці, розробила вчення про силлогізми. Йога сформулювала сукупність правил (методологію) регулювання фізіологічних і психічних процесів людини, завдяки яким, на думку її прихильників, настає прозріння і досягається істина.
Неортодоксальні, некласичні (настіка) філософські школи. До них належать буддизм, джайнізм і чарвака-локаята. Буддизм — світова релігія, морально-етичне вчення зі значними філософськими вкрапленнями. Як і більшість шкіл індійської філософії, вважає, що життя — це страждання. «Чотири благородні істини» Будди проголошують: існує страждання, є причина страждання, можна припинити страждання, є шлях, який веде до цього. Причиною страждань є бажання людей. А спосіб регулювання їх є восьмиступінчастий шлях морального вдосконалення людини: правильне розуміння, правильне прагнення, правильна думка, правильна мова, правильна дія, правильний спосіб життя, правильні зусилля, правильна зосередженість. Цей шлях є нічим іншим, як засобом опанування бажаннями. На цьому шляху досягаєтьсянірвана — стан незворушності й спокою, який перериває сансару — безкінечність народжень.. Джайнізм виник водночас з буддизмом, має спільні з ним мотиви. Вважає, що перервати карму (долю, прокляття) сансари можна аскетичним життям. Чарвака-локаята — єдина матеріалістична школа Давньої Індії. Основою світу вважає п'ять елементів — воду, вогонь, землю, повітря і (іноді) ефір. Кожний з них складається зі своїх атомів, які незнищенні й незмінні. Заперечує ведійське вчення про карму і сансару, існування Бога і душі, її моральному вченню притаманний відхід від усталених традицій індійської культури.