- •1.Філософія, її предмет та значення для людини та суспільства
- •2. Фылософыя в контексты духовної культури людства. Основні функції філософії
- •3. Філософія і наука: спільне і відмінне.
- •5. Культурно-історичні передумови і харак-ні особливості світогляду Дав. Сходу
- •6. Основні філософські школи Стародав. Індії
- •7. Дав китай філософ(даосизм, конфуціанство)
- •9. Перші філософські школи античності: милетська школа, піфагореїзм, елейська школа. Атомізм Левкиппа і Демокрита
- •10. Зворот до анторопологічних проблем у софістів. Софісти і Сократ. Сократ і його місце в історії світової філософії. Метод Сократа. Платон. «Апологія Сократа»
- •11.Об'ективний ідеалізм Платона: вчення про ідеї та теорія пізнання. Концепція ідеальної держави Платона.
- •12.Метафізика Аристотеля. Вчення Аристотеля про матерію і форму.
- •13. Провідні школи і течії античної філософії доби еллінізму (кінізм, епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм).
- •14. Характер та особливості средньовічної філософії.
- •16. Натурфилософія епохи Відродження. Пантеїзм. Формування наукової картини світу.
- •16. Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм і раціоналізм як головні методологічні напрямки в філософії хvii-хуііі ст.
- •17. Европейське просвітництво.
- •18. Поняття німецької класичної філософії. Місце та роль німецької класичної філософії в історії світової філософської думки.
- •Достижения
- •19.І.Кант родоначальник німецької класичної філософії. Теорія пізнання. Етичне вчення Канта.
- •20. Філософія абсолютної ідеї Гегеля
- •21. Марксизм як філософська теорія
- •22. Російсь філософія 19 ст.
- •24.Філософскі погляди ф. Ніцше. Ідея «надлюдини». Відношення до моралі та релігії.
- •25. Ф.Ніцше. «Так говорив Заратустра. Книга для всіх і ні для кого».
- •30.Формування філософської думки в Україні. Джерела української філософської культури. Основні риси і особливості української філософії.
- •41.Основні форми наукового знання. Методи наукового пізнання.
- •42.Самоорганізація і системність. Рівні структурної організації. Типи систем та об'єктів. Ціле і частина. Антиномія цілосності. Форма і зміст систем. Сутність і явище.
- •43.Загальна характеристика детермінізму. Причина і наслідок. Повна причина. Непричинні види детермінації.
- •44.Об'єктивний закон. Типи законів. Необхідність і випадковість. Можливість і дійсність. Верогідність.
- •45.Проблема істини в філософії. Істина і омана, істина і достовірність. Істина як цінність.
- •46.Форми мислення людини: поняття, судження і умовивід
- •47. Основні закони логіки. Паралогізми і софізми.
- •48.Основи теорії аргументації. Доведення і спростування.
- •49.Сенс життя і ціль життя. Сучасні філософські уявлення про сенс людського існування. Кінцевість індивидуального існування людини. Гіпотези життя після смерті та їх філософське осмислення.
- •50.Стратегія людства у планетарному просторі. Імперативи виживання людства. Філософскі проблеми переходу від техногенної цивілізації до антропогенної.
50.Стратегія людства у планетарному просторі. Імперативи виживання людства. Філософскі проблеми переходу від техногенної цивілізації до антропогенної.
Імперативи у техногенній цивілізації. Обгрунтовується, що гіпотетичними світоглядно-регулятивними принципами соціального розвитку сучасного техногенного суспільства є такі:
екологічний імператив як базовий принцип етики виживання людства;
імператив економічної збалансованості як необхідна умова практичної реалізації екологічного імперативу;
імператив незаангажованості науки, що розкривається через деполітизацію наукової царини та визнання принципу наукової альтернативи;
імператив толерантності, що скерований на подолання інертності і стереотипності мислення та культивування неупередженого ставлення до “інакших” індивідуальних проектів буття;
імператив збереження етнічного як позитивно-консервативного чинника культурного поступу в умовах пронизуючого усі сфери буття людини технократизму як певної сукупності світоглядно-ціннісних настанов;
імператив рівноцінності культур як світоглядно-регулятивний принцип толерантного цивілізаційного співбуття, дія якого спрямована на підтримку гетероетнічної природи людства.
Сьогодні, коли сучасна цивілізація знаходиться у межовій ситуації антропогенного перевантаження, а стан біосфери оцінюється як критичний, екологічний імператив постає важливим консолідуючим та гуманізуючим чинником людства. Екологічний імператив людської життєдіяльності, який містить у собі моральний принцип ставлення людини до самої себе та світу, виступає як систематизуючий для інших імперативів суспільного розвитку.
Якщо для епохи індустріалізму було притаманне прагнення високого рівня життя, то сучасний перехід до постіндустріалізму вима-гає обережної переорієнтації базових цінностей соціуму на поступове досягнення високої якості життя, відтворення навколишньої природи.
Таким чином, суспільства змушені будуть проходити через засво-єння досягнень техногенної цивілізації і переходу до антропогенної. Са-ме антропогенна цивілізація піднесе людину над її егоїстичними цілями і допоможе вийти на рівень світоглядних парадигм. Історичний розвиток, у свою чергу, буде реалізуватись лише в процесі трансформації соціаль-но-світоглядних настанов, що визначають ставлення людини до світу за-галом.
Багато вчених і філософів дають своє розуміння майбутньої цивілі-зації. Один із них, А. Печчеї, приходить до висновку, що вихід з тупиків прогресу слід шукати не ззовні, а в середині людини - в її особистості, зі всіма без виключення потребами і прагненнями. Звідси випливає, щомайбутньою цивілізацією може бути антропогенна цивілізація.
Сьогодні не можна уявити собі цю цивілізацію. Однак можна впев-нено констатувати альтернативність шляхів її можливого розвитку.
1
