2.3 Проблеми захисту прав інтелектуальної власності

На відміну від матеріальних об'єктів, інтелектуальною власністю, заволодіти набагато легше [10,6].

Інтелектуальна власність в її сучасному розумінні ґрунтується на факті першого опублікування або реєстрації. Такий підхід ігнорує те, що одна й та сама ідея, а також механізм реалізації цієї ідеї можуть виникнути одночасно в кількох людей.

Відомим прикладом є історія про те, як Нікола Тесла та Томас Едісон одночасно дослідили низку електричних феноменів.

Кожна держава має свої законодавство, що охороняє інтелектуальну власність, але іноді стаються казуси. Так, наприклад, за даними британських газет, під час проведення Олімпійських Ігор 2012 виникли скандали навколо захисту авторських прав.

Використати символіку Ігор — олімпійські кільця, логотип і навіть слово «Лондон-2012» — мали право лише офіційні спонсори змагань.

У місті навіть працювали спеціальні загони бренд-поліції, покликані стежити за дотриманням цих обмежень. Найбільше обурення викликає те, що компанії — не офіційні спонсори — не мають права не тільки прямо згадувати про Олімпіаду, але й побічно асоціювати себе зі змаганнями. Зокрема, у рекламі заборонено вживати слоган «Швидше, вище, сильніше», а також два десятки слів, у тому числі: «Лондон», «2012», «золото», «срібло», «бронза» і навіть «літо». При цьому про слово «медаль» укладачі переліку, схоже, забули.

Доходить до смішного: наприклад, продавати смажену картоплю в районі проведення Ігор мали право тільки McDonald’s, іншим це заборонено. «А як же традиційний британський обід fish and chips — смажена картопля з рибою?» — обурились власники місцевих кафе й подали до суду. Fish and chips удалось відстояти, але саме в такому поєднанні: тобто продавати картоплю з рибою можна, а от без риби — уже не можна. У барах було заборонено писати на вході «дивиться тут олімпійські трансляції», тому багато хто хитрував і писав, наприклад, «дивиться спортивні змагання року».

Порушникам авторських прав виставлявся великий штраф. За нелегальне використання олімпійських символів або асоціацій платили до 30 тисяч фунтів. Бренд-поліцейські працювали не тільки в столиці, але й в інших містах і боролися також з «партизанським маркетингом». Так, вони змусили «Олімпійське» кафе, яке багато років працювало в Лондоні, зафарбувати першу букву «о» — тепер воно «Лімпійське». М’ясну крамницю змусили зняти щит, де круглі сосиски нагадували форму кілець, а квітковий магазин — розібрати прилавок, де квітами була викладена емблема Олімпіади.

Питання боротьби з порушеннями прав ІВ в Україні постійно контролюється керівництвом Державної служби.

Протягом 2012 року головними державними інспекторами з питань ІВ Державної служби на всій території України проведено 396 перевірок суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності використовували об’єкти права ІВ. Серед них розповсюджувачі контрафактних аудіовізуальних творів, фонограм, комп’ютерних програм, баз даних; суб’єкти господарювання, що з порушенням вимог законодавства використовували об’єкти авторського права та суміжних прав у публічній сфері (заклади громадського харчування, розважальні заклади тощо); користувачі неліцензійного програмного забезпечення. За результатами перевірок складено та направлено до суду 96 протоколів про адміністративні правопорушення, вилучено близько 26,5 тис. примірників контрафактної продукції.

З метою посилення системи захисту прав ІВ Кабінет Міністрів України відновив роботу Координаційних рад по боротьбі з порушеннями прав інтелектуальної власності (КР) в усіх регіонах України.

Діяльність КР буде спрямована на координацію зусиль державних органів та громадських організацій, які опікуються захистом прав інтелектуальної власності у відповідних регіонах. Рекомендації КР щодо покращення стану справ у боротьбі з «піратством», ляжуть в основу відповідних рішень голів обласних (міських) державних адміністрацій та значною мірою вплинуть на зменшення рівня порушень у сфері використання об’єктів права ІВ.

Але не зважаючи на прагнення держави уникнути порушення прав інтелектуальної власності, вони все ж таки відбуваються [4,12].

Так, Офіс торговельного представника США вніс Україну як найбільшого порушника авторського права до категорії так званих пріоритетних зарубіжних країн. Про це йдеться у щорічній «Спеціальній доповіді 301», яку Офіс оприлюднив 1 травня 2013 року.

Експерт в галузі захисту авторського права, юрист Владислав Рибаченко вважає, що ситуацію з інтелектуальним «піратством» в Україні слід розглядати, враховуючи специфіку регіону: «Потрібно враховувати специфіку регіону — відносно небагатий середньостатистичний українець просто не в змозі платити по 30 гривень за кожну «завантажену» з Всесвітнього павутиння пісню і по 50 гривень за отриманий код доступу для того чи іншого фільму».

Основними міжнародними організаціями захисту ІВ є Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) та Світова організація торгівлі (СОТ). Найважливішою серед регіональних організацій є Європейський союз [9,125].