Глава 8- соціально-економічні функції геосистем та антропогенні навантаження

§ 8.1. Соціальні функції геосистем

Більшість потреб суспільства забезпечується за рахунок при­роди, і хоч геосистеми як природні утворення зовсім не призначе­ні «обслуговувати» суспільство, вони здатні виконувати деякі функції для задоволення його потреб. На цій підставі в ландшафтознавство (О. А. Мінц, В. С. Преображенський, 1970; П. Кава- ляускас, 1975; А. Басалікас, 1977), екологію (П. Еліаш, І983) та геоекологію (Е. Німанн, 1977) введено поняття функції ландшаф­ту (екосистеми, геосистеми). Під нею розуміють суспільно важ­ливу мету, якої суспільство досягає за рахунок геосистеми або за її участю (В. С. Преображенський та ін., 1988).

Суспільство і окрема людина накладають на природні геосис­теми бажані вимоги і саме під цими вимогами розуміються функ­ції, які геосистеми мають виконувати. З розвитком суспільства ці вимоги розширюються, і відповідно зростає число функцій геосис­теми. У такому розумінні функція геосистеми — поняття більш антропічне, ніж природне, на відміну від її потенціалу, який виз­начається природними особливостями геосистеми.

Запропоновано кілька варіантів типології функцій природних систем. Е. Німанн (1977) розрізняє чотири групи функцій: вироб­ничі (задовольняють промислове та сільськогосподарське вироб­ництва енергетичними та речовинними ресурсами); антропоеколо- гічні (зумовлюють здоров’я людини); етичні та естетичні; «лан- деСкультурнІ» (не досить чітко визначена група функцій, що включає вилучення відходів, самоочищення геосистем і т. п.). Ван-Дер-Маарель (1977) також виділив чотири типи функцій: по­стачання речовиною та енергією; просторову (як арену для різ­них видів суспільної діяльності); інформаційну; регуляторну В. С. Преображенський (1980) виділив такі функції ландшафту: ресурсно-вІдновлювальну; середовище-відновлювальну (віднов­лення умов природного середовища, порушеного антропогенними факторами); ресурсозберігаючу або ресурсовмісну (зберігання ре­сурсів, зокрема генофонду рослин і тварин); інформаційну (на­дання матеріалу для наукових досліджень, виховання тощо); ес­тетичну; функцію простору для господарської діяльності.

Від функції, яку виконує геосистема, суттєво залежать її струк­турні особливості та динамічні тенденції! Так, генетично далекі геосистеми, що виконують однакову функцію (наприклад аграр­ну), за набутими при цьому властивостями стають значно більш подібними, ніж геосистеми одного виду, але різного функціональ­ного використання. Виконання геосистемами деяких функцій, та­ких, наприклад, як урбаністична, практично повністю нівелює їх первинні природні відмінності. Звідси зрозуміла увага, яку нада­ють ландшафтознавці та геоекологи класифікації геосистем за ви­конуваними функціями. Вона може грунтуватися на типології угідь, як це прийнято в США, де виділяється 1200 категорій ви­користання земель (Р. Андерсон, 1977). Проте більш виправда­ний підхід до класифікації, що виходить власне з функцій геосис- їеми. Базуючись на цьому, В. І. Тимчинський та П. Г. Шищенко (1981) запропонували функціональну типологію ландшафтів (геосистем), у якій за основними функціями геосистем виділено 12 їх функціональних типів: заповідні, мисливсько-промислові, лісогос­подарські, рекреаційні, лучно-пасовищні, землеробські, водогоспо­дарські, селитебні (населених пунктів), ціляхово-транепортні, промислові, гірсько-промислові, не використовувані,

Геосистеми можуть виконувати кілька функцій. У цьому разі виділяються проміжні типи, наприклад, заповідно-рекреаційні (геосистеми національних парків). Функціональні типи геосистем поділяються на підтипи, наприклад, лісогосподарські — на: екс­плуатаційні, захисні, резервні тощо. Для деяких підтипів виділя­ються функціональні види геосистем, наприклад, для захисного лісогосподарського: грунтозахисні, водозахисні, санітарні тощо.